Справа № 22ц-21189/09 Головуючий в першій
Категорія № 37 \4 \ інстанції - Середня Н.Г.
Доповідач - Карнаух В.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2009 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ЛЯХОВСЬКОЇ І.Є.,
суддів - КАРНАУХ В.В., БАРИЛЬСЬКОЇ А.П.,
при секретарі - Іванюк О.В.
за участю - позивачки ОСОБА_2 та представника
позивачів ОСОБА_3, відповідача
ОСОБА_4,
третьої особи - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_6 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 03 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_6 до ОСОБА_4, треті особи -державний нотаріус Четвертої Криворізької державної нотаріальної контори Артеменко Любов Михайлівна, ОСОБА_5, про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, розподіл спадкового майна, визнання права власності, -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2007 року ОСОБА_2, ОСОБА_6 звернулись до суду із позовом та просили визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, яка складається з домоволодіння АДРЕСА_1, видане на ім'я ОСОБА_4 14 жовтня 1997 року Завідуючою Четвертою криворізькою державною нотаріальною конторою Артеменко Л.М. ; зобов'язати КП ДОР «Криворізьке БТІ» скасувати реєстрацію вищезазначеного свідоцтва, а також розподілити спадкове майно.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 03 березня 2009 року ОСОБА_2, ОСОБА_6 відмовлено в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі позивачі просять скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, оскільки, на їх думку, суд, ухвалюючи рішення, дав невірну оцінку показам свідків, безпідставно дійшов висновку про те, що померла ОСОБА_8 знала про допущену помилку у свідоцтві про право на спадщину. Крім того, визнавши правочин таким, що не відповідає законодавству, суд дійшов помилкового висновку про його недійсність з моменту укладання до закінчення трирічного строку позовної давності.
В своїх запереченнях ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_6 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, розподіл спадкового майна та визнання права власності, суд першої інстанції виходив із того, що хоча свідоцтво про право на спадщину на 1\2 частину домоволодіння на ім.,я ОСОБА_4 за законом видано в порушення ст.. ст.. 548, 549 ЦК України 1963 року і вона вважається такою, що прийняла спадщину, однак, достовірно знаючи, що свідоцтво про право власності на 1\2 частину спадкового майна видано ОСОБА_4 14.10.1997., пропустила строк на його оспорювання.
З такими висновками суду погодитися не можна.
Судом встановлено, що ОСОБА_9 за життя на праві власності належало домоволодіння АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 померла. Після її смерті із заявами про прийняття . спадщини до нотаріальної контори звернулися ОСОБА_8 - донька померлої та ОСОБА_4 - чоловік.
10 жовтня 1997 року нотаріус видав ОСОБА_4 два свідоцтва про право на спадщину - 1\2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 як на частку у спільному майні подружжя та на 1\2 частку як на спадщину за законом після смерті ОСОБА_9
Після смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, її діти ОСОБА_2 та ОСОБА_6, дізнавшись у вересні 2007 року, про те, що свідоцтво про право власності на спадщину було видано лише на ім.,я ОСОБА_4, звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті матері та з позовом до суду.
Згідно п.2 ч.1 ст. 549 ЦПК України \ чинним на час відкриття спадщини, якщо спадкоємець подав в державну нотаріальну контору по місцю відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що прийняв спадщину.
Виходячи із положень ст.. 560 ЦК УРСР, свідоцтво про право на спадщину спадкоємці можуть отримати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини. Вказана правова норма не обмежує спадкоємців робити це в якийсь визначений час.
Відповідно до ч.2 ст. 548 ЦК УРСР, який діяв на момент відкриття спадщини, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини, яким згідно з урахуванням вимог ст.. 525 зазначеного кодексу, визнається день смерті спадкодавця. Тобто, ОСОБА_8 стала власницею 1\4 частини спірного домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9
Суд вказаних положень законодавства й обставин справи не врахував і помилково відмовив у задоволенні позову.
За змістом ст.. 1301 ЦК України в судовому порядку вирішується питання про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування.
Оскільки ОСОБА_9 мав право на спадкування по закону тільки 1\4 частини домоволодіння, то свідоцтво про право на спадкування 1\2 частини спірного домоволодіння, видане завідуючою Четвертої криворізької державної нотаріальної контори Артеменко Л.М., повинно бути визнано недійсним. А за ОСОБА_4 необхідно визнати право власності на 1\4 частину спірного домоволодіння після смерті ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_8 померла у ІНФОРМАЦІЯ_2. її діти, позивачі по справі, звернулися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом -1\4 частини домоволодіння АДРЕСА_1, після її смерті.
10 жовтня 1997 нотаріусом видано свідоцтво на право власності на 1\2 частину спірного домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, чим порушено право позивачів.
Тому позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в частині визнання за кожним із них права власності на 1\8 частину спірного домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, підлягають задоволенню.
З огляду на зазначене, суд ухвалив рішення в порушення норм матеріального права, що є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову відповідно до положень п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України.
Оскільки скасування реєстрації в бюро технічної інвентаризації с наслідком визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, то воно не потребує повторного скасування. З огляду на що в задоволенні позову в частині зобов.язання КП ДОР «Криворізьке БТІ» скасувати реєстрацію свідоцтва про право на спадщину за законом НБ № 0460 726 від 14.10.1997., виданого завідуючою Четвертої криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за № 46685, слід відмовити.
Керуючись ст.303, 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 03 березня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом серії НОМЕР_1 від 14 жовтня 1997 року, видане завідуючою Четвертої криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_7 на ім.,я ОСОБА_4 та зареєстроване в реєстрі за № 1-46685
Розподілити спадкове майно наступним чином:
- визнати за ОСОБА_4 право власності на 1\4 частину, а за ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на 1\8 частину за кожним із них домоволодіння АДРЕСА_1.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.