Справа №22ц-22041/2009 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 20 (IV) Черкасенко Т.Г.
Доповідач - Турік В.П.
РІШЕННЯ
Іменем України
14 грудня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Савіної Г.О.
суддів: Турік В.П., Братіщевої Л.А.
при секретарі: Іванюк О.В.
за участю представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
третьої особи-ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» на рішення Центрально- Міського районного суду м. Кривого Рогу від 20 серпня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» про визнання незаконними дій контролерів, визнання недійсним акта, стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИЛА:
В квітні 2008 року Відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» (надалі - ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення. ОСОБА_2 звернулась із зустрічною позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» (надалі - ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго») про визнання незаконними дій контролерів, визнання недійсним акта, посилаючись на те, що вона 08 серпня 2005 року знаходилась в квартирі АДРЕСА_1, де мешкає її донька та зять, в цей час була здійснена перевірка стану прибору обліку електроенергії та електроустановки контролерами ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго», в ході якої ними був встановлений факт порушення користування електроенергією, складено акт, та було зроблено розрахунок суми збитків за період з 15 лютого 2005 року по 08 серпня 2005 року на суму 1080 грн.36 коп. Позивач ОСОБА_2 вважає, що дії контролерів ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» та Акт ПКЕЕН є неправомірними та суперечить діючому законодавству, оскільки вона не є наймачем квартири АДРЕСА_1, у цій квартирі не мешкає, з нею договір не укладався, а тому Акт , який на неї було складено, і стягнуто за ним кошти є неправомірний.
Ухвалою Центрально - міського районного суду м. Кривого Рогу від 19 серпня 2009 року за заявою представника позивача, позовну заяву ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, залишено без розгляду.
Рішенням Центрально - міського районного суду м. Кривого Рогу від 20 серпня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто на її користь з ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» грошові кошти в сумі 1080 грн. 36 коп., та витрати на правову допомогу в сумі 1000 гривень. Стягнуто з ВАТ «ЕК Дніпрообленерго» на користь держави державне мито в сумі 51 грн.
В апеляційній скарзі ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» ставить питання про зміну рішення суду і постановления нового рішення про відмову ОСОБА_2 в позовних вимогах, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення. Що судом у порушення ч.3 ст.213 ЦПК України не досліджено факт добровільної сплати боргу ОСОБА_2 яке свідчить про те, що вона визнала законним нарахування суми збитків. Крім того, судом не надано оцінки щодо витрат на правову допомогу ОСОБА_2 в розмірі 1000 грн., не зазначено граничних розмірів компенсації.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції зашити без змін як законне та обґрунтоване.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_2. Вказане житло належить їй на підставі свідоцтва про право власності.
Квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_5 В зазначеній квартирі зареєстрований він та його донька ОСОБА_6. 12.07.2000 року ОСОБА_5 уклав договір щодо користування електроенергією № 1103064 (а.с.87- 88).
08.08.2005 року за адресою АДРЕСА_1, тобто в квартирі, де проживає ОСОБА_5 представниками Енергопостачальника було проведено перевірку дотримання ПКЕЕН, в результаті якої було складено Акт про виявлення порушення п.48 ПКЕЕН, а саме: пошкодження приладу обліку. Пошкоджена пломба енергопостачальної компанії вільно рухається по проволоці. Факт порушення ПКЕЕН зафіксований Актом № 00055993 від 08 серпня 2005 року, який був підписаний трьома представниками Енергопостачальника та позивачем по справі ОСОБА_2, яка не була і не є споживачем Криворізьких міських електричних мереж за зазначеною адресою.
Суму збитків у розмірі 1080 грн.36 коп. ОСОБА_2 сплатила помилково.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 1080 грн.36 коп. суд вірно прийшов до висновку, що позивач ОСОБА_2 не має ніякого відношення до споживання електроенергії в квартирі її зятя ОСОБА_5, факт присутності її в даній квартирі на момент перевірки не може бути підставою для стягнення саме з неї збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією в АДРЕСА_1.
Також суд, задовольняючи позов в частині стягнення з відповідача 1080 грн.36 коп. на користь ОСОБА_2 вірно застосував норми матеріального права.
Вирішуючи спір щодо вимог ОСОБА_2 про визнання Акту № 00055993 від 08.08.2005 року, який був складений контролерами ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» неправомірним, та відмовляючи в цій частині в позові, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що Акт вказує лише на факт виявлення правопорушення контролерами та не є правовим актом індивідуальної дії посадових осіб на підставі якого проводиться стягнення збитків.
Колегія суддів погоджується з висновками суду про стягнення з відповідача на користь держави судового збору у розмірі 51 грн. та відмову відповідачу у стягненні з ОСОБА_2 на його користь витрат на інформаційно-технічне забезпечення справи, оскільки висновки відповідають нормам ст.88 ЦПК України.
Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 1000 грн.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.79 та ст.84 ЦПК України витрати, пов*язані з оплатою правової допомоги адвоката, є витратами, пов*язаними з розглядом справи. На підставі ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею судові витрати. За змістом зазначених норм закону витрати, пов*язані з оплатою участі у справі представника сторони не відносяться до судових витрат і не підлягають розподілу між сторонами в порядку, передбаченому ст.88 ЦПК України.
Згідно з укладеною ОСОБА_2 з адвокатом ОСОБА_3 21 квітня 2008 року угодою (а.с.18), адвокат взяв на себе зобов*язання щодо представництва інтересів ОСОБА_2 в суді. Саме як представника ОСОБА_3 вказано процесуальний статус адвоката ОСОБА_3 в журналах судового засідання від 17.07.2008 року, 12.08.2008 року, 28.08.2008 року, 22.09.2008 року, 22.10.2008 року, 24.11.2008 року, 01.12.2208 року, 16.12.2008 року, 15.01.2009 року, 11.02.2009 року, 09.04.2009 року, 22.05.2009 року, 16.07.2009 року, 11.08.2009 року, 19-20.08.2009 року (а.с. 146-151).
Таким чином судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині і відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення в частині стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 1000 грн. і ухвалення нового рішення.
Керуючись ст.ст. 303,307, п. 4 ч.1 ст. 309,314,316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» задовольнити частково.
Рішення Центрально- Міського районного суду м. Кривого Рогу від 20 серпня 2009 року в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» на користь ОСОБА_2 витрат на правову допомогу у розмірі 1000 гривень скасувати і ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 1 000 грн. відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.