Справа №22ц-22084/2009     Головуючий в 1-й інстанції

Категорія - 46 (ІІ)     Хардіна О.П.

Доповідач - Карнаух В.В.

УХВАЛА

19 листопада 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Ляховської І.Є.,

суддів -     Карнаух В.В., Барильської А.П.

при секретарі -     Євтодій К.С.

за участю: позивача ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, який діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22 вересня 2009 року, якою визнано неподаною та повернуто позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 та просила суд розділити порівну все майно, яке перебуває у їх спільній сумісній власності; виділити їй в натурі Уг частину садиби № АДРЕСА_1; зобов'язати ОСОБА_4 виплатити ОСОБА_2 половину вартості квартири АДРЕСА_2 в сумі 120 000 грн., а також - судові витрати по справі.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22 вересня 2009 року вказана позовна заява визнана неподаною та повернута позивачці.

В апеляційній скарзі представник позивачки ставить питання про скасування ухвали суду від 22 вересня 2009 року у зв'язку з порушенням норм процесуального права, посилаючись на те, що відповідно до п.1 Постанови Пленуму ВСУ від 12.06.2009 року № 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», після відкриття провадження у справі суддя не вправі вирішувати питання про залишення заяви без руху та її повернення чи про відмову у відкритті провадження у справі.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, визнаючи неподаною позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, суд першої інстанції керувався положеннями ст.121 ЦПК України та виходив з того, що вказана позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України та позивачкою в установлений судом термін не були усунені недоліки в її позовній заяві, а саме: нечітко визначені межі позовних вимог, не наведено обставин, якими вона обґрунтовує свої вимоги та доказів, якими вони підтверджуються, в позовній заяві не вказано ціну позову, неконкретно викладено прохання та позовна заява підписана не позивачкою, а її представником.

Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду з наступних підстав.

Відповідно до положень п.7 Постанови Пленуму ВСУ від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» якщо порушення правил ст.ст.119,120 ЦПК України виявлені при розгляді справи, вони усуваються в ході судового розгляду або настають наслідки, передбачені п.8 ч.1 ст.207 ЦПК України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що встановивши невідповідність позовної заяви ОСОБА_2 під час розгляду справи, суд першої інстанції повинен був керуватися положеннями п.8 ч.1 ст.207 ЦПК України, згідно яких суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог ст.ст.119,120 ЦПК України, та не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Згідно ч.1 ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_2 просить розділити спільну з відповідачем квартиру АДРЕСА_2, вартістю 240 000 грн., та виділити їй в натурі 1/2 частину садиби № АДРЕСА_1, загальною вартістю 800 000 грн., що значно перевищує в ціні спірну квартиру.

Суд, в порушення вищезазначеної норми процесуального законодавства, не звернув на це уваги та не визначився з підсудністю даної справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з порушенням вимог процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_2, задовольнити частково.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22 вересня 2009 року скасувати.

Справу направити до того ж суду на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.