2-387.07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 квітня 2007 року Шевченківський районний суд М.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,при секретарі Алексієнко К.А.,за участю адвоката ОСОБА_3.,розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2,з-тя особа 5-та державна Запорізька нотаріальна контора,про визнання права на обов'язкову частку у спадщині,-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2006 р.ОСОБА_1.звернувся до суду з позовом, в якому зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1помер його батько ОСОБА_4.,після смерті якого відкрилася спадщина ,в тому числі на квартиру АДРЕСА_1.

6.09.2006 р.ОСОБА_1.звернувся до 5-ї Запорізької державної нотконтори з заявою про прийняття спадщини ,у відповіді від 12.09.2006 р.його було повідомлено про те,що згідно з заповітом ОСОБА_4.,нотаріально посвідченого 17.03.2004 р.за р\№ 5-415,все майно спадкодавцем заповідано не на його користь.

Посилаючись на те,що з 28.04.2005 р.він є пенсіонером за віком,відповідно до ст.1241 ЦК України,незалежно від змісту заповіту,йому належить 1\2 частка спадщини ОСОБА_4.,просить суд визнати за ним право на обов*язкову частку у спадщині ОСОБА_4. в розмірі 1\2 частини всього спадкового майна.

В судовому засіданні позивач підтримав позов ,посилаючись на те,що після смерті батька ОСОБА_4.він є єдиним спадкоємцем за законом першої черги та за відсутності заповіту успадкував би всю спадщину,в силу особливих умов праці в 2005 р.оформив пенсію на пільгових умовах та на час смерті спадкодавця ОСОБА_4.був пенсіонером,а тому має право на обов*язкову частку в розмірі 1\2 всього спадкового майна.Оскільки спадкодавець ОСОБА_4.склав заповіт на все майно на користь відповідачки Білої В.В.,просить суд визнати за ним право на обов*язкову частку у спадщині ОСОБА_4.в розмірі 1\2 частини всього спадкового майна.

Представник відповідача ОСОБА_5.проти позову заперечувала з тих підстав,що на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4.позивач не був інвалідом,не досяг віку 60 років,а тому не може вважатись непрацездатним і безпідставно вимагає права на обов*язкову частку спадщини.

Представник відповідачки адвокат ОСОБА_3.вважає позов не грунтованим на законі, тому що на час відкриття спадщини після смерті

2

ОСОБА_4.позивач не був непрацездатним,а оформлення пільгової пенсії не дає йому права на обов*язкову частку в спадщині.

3-тя особа 5-та державна Запорізька нотаріальна контора направила письмову заяву про розгляд справи без участі їхнього представника.

Всебічно вивчивши обставини справи,заслухавши сторони та їхніх представників,дослідивши надані письмові докази в сукупності,допитавши свідка,суд дійшов висновку,що позов на законі не грунтується та задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.03.2004 р.ОСОБА_4 склав заповіт, яким все своє майно,де б воно не знаходилось та з чого б не складалося,на випадок своєї смерті заповів ОСОБА_2,1980 р.н.,відповідачці по справі(а.с.19).

Заповіт був нотаріально посвідчений державним нотаріусом . 5-ї державної Запорізької нотконтори Байрамовою О.М.за № 5-415 та внесений в реєстр заповітів за № 8560187(а.с.18).

ІНФОРМАЦІЯ_1ОСОБА_4.помер,про що надано копія свідоцтва про смерть(а.с.6),в книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний запис № 5111 від 30.05.2006 р.(а.с.14).

5.07.2006 р.ОСОБА_2звернулася до 5-ї державної Запорізької нотконтори з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4.,заява була зареєстрована за № 1024 від 5.07.2006 p.,заведена спадкова справа № 706 після смерті ОСОБА_4.(а.с.12).

31.08.2006 р.ОСОБА_1.звернувся до 5-ї державної Запорізької нотконтори з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_4.,заява була зареєстрована за № 1303 від 6.09.2006 р. (а. с 13) .

В листі державного нотаріуса від 12.09.2006 р.ОСОБА_1.повідомлено про наявність заповіту ОСОБА_4.не на його користь ,роз*яснено ,хто з спадкоємців має право на обов*язкову частку в спадщині та право звернення до суду( а.с.20).

Свої вимоги про визнання права на обов*язкову частку в спадщині позивач ОСОБА_1.обґрунтовує тим, що з 28.04.2005 р.він є пенсіонером за віком і вважає,що відповідно до ст.1241 ЦК України,має право на обов*язкову частку в спадщині після смерті батька ОСОБА_4.

З наданої позивачем копії пенсійного посвідчення НОМЕР_1 від 18.05.2005 р.вбачається, що ОСОБА_1.,1955 р.н.,призначена пенсія за віком на підставі сп.1,з 28.04.2005 р.довічно (а.с.8).

В наданій інформації управління пенсійного фонду в Жовтневому райні М.Запоріжжя роз*яснено,що ОСОБА_1.,1955 р.н.,призначено пенсію за віком на пільгових умовах(робота за сп.№ 1)(а.с.57).

Як передбачено            ч.1 ст.1241 ЦК України,малолітні,неповнолітні,повнолітні      непрацездатні       діти

3

спадкодавця,непрацездатна  вдова(вдівець)   та  непрацездатні  батьки спадкують,незалежно від змісту заповіту,половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом( обов*язкова частка).

Позивач, як єдиний спадкоємець за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_1.,в разі спадкування за законом , успадкував би всю спадщину, а тому просить визнати за ним право на обов*язкову частку в розмірі 1\2 всього спадкового майна.

Законодавче визначення непрацездатності міститься в ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9.07.2003 р.№1058, яка визначає, що непрацездатні громадяни-це особи, які досягли встановленного законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв*язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону.

Ст.26 цього ж Закону встановлює, що особи мають право на призначення пенсії за віком,після досягнення чоловіками віку 60 років,жінками віку 55 років.

Таким чином,непрацездатними за змістом зазначеного закону є жінки,які досягли віку 55 років,чоловіки, які досягли віку 60 років,інваліди 1,2,3 групи,незалежно від того, чи призначена їм пенсія, діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв*язку з втратою годувальника.

Враховуючи, що позивач на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4. не був у встановленому законом порядку визнаний інвалідом,віку 60 років не досяг, а оформлення ним пільгової пенсії за сп.1 не прирівнює його до осіб,які законом віднесені до категорії непрацездатних,судом не встановлено законних підстав для задоволення позову та визнання за позивачем права на обов'язкову частку в спадщині після смерті спадкодавця ОСОБА_4.,оскільки він на час відкриття спадщини не був непрацездатним і такого права в силу закону не має.

Покази свідка ОСОБА_1.про обставини ,пов*язані з захворюванням спадкодавця ОСОБА_4., участі сторін по справі в його лікуванні та догляді не відносяться до предмету спору, а тому судом не приймаються до уваги при ухваленні рішення.

На підставі ст.1,ст.2 6 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», ст.1241 ЦК України, ст.3,10,11,57,60 , 212-215,218 ЦПК України,суд-

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької области

протягом 10 днів шляхом подання заяви про апеляційне оскарження або

апеляційної скарги , яка подається протягом 20 днів після подання заяви

про апеляцйне оскарження.