Справа № 2а-704/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2011 р. Суддя Сніжнянського міського суду Донецької області Корекян Н.Р., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманих сум разової грошової допомоги за 2010рік -
ВСТАНОВИВ:
15.11.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про визнання неправомірними відмови у виплаті разової грошової допомоги та стягнення недоотриманих сум разової грошової допомоги за 2010рік, мотивуючи свої вимоги тим, що він є інвалідом третьої групи в наслідок захворювання, пов’язаного з участю в ліквідації аварії на ЧАЕС, відповідно до ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ має статус інваліда війни. На підставі ч.5 ст.13 вказаного закону щорічно до 05 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком для інвалідів 3 групи. Розмір мінімальної пенсії за віком з у 2010році-706грн. Фактично за цей період виплата проводилась у таких розмірах у 2010році-420грн.
Відповідач надав заперечення проти позову.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні ним обставини.
Позивач ОСОБА_1 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 є інвалідом третьої групи та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни.
Ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії іх соціального захисту» № 3551-ХІІ від 22.10.1993 р. встановлена інвалідам війни третьої групи виплата щорічно до 5 травня разової грошової допомоги у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком. Цією ж статтею передбачено, що фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію Закону України №3551-ХІІ, здійснюється за рахунок коштів державного та міського бюджетів, а виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 вказаного Закону відповідно до ст. 17-1 цього закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення. На відповідача покладений обов’язок здійснення виплати разової грошової допомоги саме в розмірах, передбачених Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Позивачу була здійснена виплата щорічної грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня за 2010 р. –420 грн., що підтверджується довідкою відповідача № 07-3488 від 5.10.2010 р.
Обов’язок держави перед громадянами за шкоду, завдану внаслідок Чорнобильської катастрофи визначений статтею 13 Закону України «Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796. Зазначена стаття передбачає, що держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов’язується відшкодувати її за у тому числі (пункт 3) матеріальної втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім’ї у зв’язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього закону та інших акті законодавства України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України № 488/95 –ВР від 22 грудня 1995 року), нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим законом є недійсними
Враховуючи зазначене виплата щорічної разової допомоги до 5 травня, здійснена відповідачем у 2010 році в сумі 420 грн., передбаченому Постановою КМ України №299 є такою, що порушує норми спеціального закону.
Статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції, що діяла на момент спірної виплати , мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначену законом. Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 р. № 966, крім того Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 р. № 2017-ІІІ, а саме статтею 1 якого передбачено, що прожитковий мінімум використовується для визначення у тому числі мінімального розміру пенсії за віком. Згідно ст. 17 до числа основних державних соціальних гарантій включаються: мінімальний розмір пенсії за віком. Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом
існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Сума прожиткового мінімуму на 1.04.2010 р. на одну особу, яка втратила працездатність з розрахунку на місяць встановлено Законом України «Про державний бюджет України на 2010 р.» у розмірі 706грн.
За 2010 рік щорічна разова грошова допомога повинна бути виплачена позивачеві в такому розмірі: 706*7= 4942грн. Замість передбачених за Законом № 3551-12 семи мінімальних пенсій за віком, які складають 4942 грн., позивачу виплачено тільки 420 грн., тобто недоплачена сума допомоги складає 4942-420= 4522грн.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманих сум щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік підлягають задоволенню.
З огляду на вище наведене, суд вважає, що дії відповідача щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, в розмірах встановлених ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірах менших від 7 мінімальних пенсій за віком за 2010 рік є неправомірними.
На підставі Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 р., Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії іх соціального захисту» № 3551-ХІІ від 22.10.1993 р., керуючись ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про визнання неправомірними дій та стягнення недоотриманих сум разової грошової допомоги за 2010 рік, задовольнити .
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради Донецької області про виплату ОСОБА_1 разової щорічної допомоги до 05 травня за 2010рік в розмірах, встановлених законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради Донецької області на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України недоотримані суми щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2010 рік у сумі 4522грн.
Постанова може бути повністю або частково оскаржена сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки до Донецького адміністративного апеляційного суду через Сніжнянський міський суд протягом десяти днів проголошення постанови.
Головуюча: