2-511.07

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 квітня 2007 року Шевченківський районний суд М.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,при секретарі Алексієнко К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2,з-ті особи ОСОБА_3,приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4.,5-та державна Запорізька нотаріальна контора,про визнання заповіту недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2004 р.ОСОБА_1звернулася до суду з позовом, в якому зазначає,що ІНФОРМАЦІЯ_1.померла її мати ОСОБА_5.

Після її смерті позивачці стало відомо,що 12.05.2004 р.ОСОБА_5.склала заповіт на користь її сестри ОСОБА_2., посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4.,яким суттєво обмежила частку позивачки в спадщині,порівняно з тою,яку позивачка отримала б за законом або за раніше складеним ОСОБА_5заповітом.

Посилаючись на те,що заповіт від 12.05.2004 р.не відповідав дійсному волевиявленню ОСОБА_5.,яка під час його складання в зв*язку з наявними хворобами знаходилась в стані,який не дозволяв їй розуміти значення своїх дій та керувати ними, цим заповітом були порушені її майнові права ,просить суд на підставі ст.203 ч.3,215 ч.1,225 ч.І ЦК України визнати недійсним заповіт ОСОБА_5.від 12.05.2004 р.,посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4.

В судових засіданнях протягом розгляду справи позивачка ОСОБА_1позов підтримала та пояснювала суду , що її мати ОСОБА_5.була власницею житлового будинку АДРЕСА_1,де і проживала.В 2001 р.ОСОБА_5.склала заповіт, який зберігався у відповідачки ОСОБА_2.З 2003 р.стан здоров*я ОСОБА_5.значно погіршився,вона перенесла інсульти,стаціонарно лікувалася від діабету,гіпертонії,весною 2004 р.було виявлено захворювання на рак.З 11.05.2004 р.ОСОБА_5.за її наполяганням була виписана з Басейнової лікарні,на дому отримувала лікування,в тому числі сильнодіючими препаратами .Внаслідок захворювання,отримуваних ліків ОСОБА_5.нікого не впізнавала,погано розмовляла,була прикута  до  ліжка, не  розуміла  значння  своїх  дій. ІНФОРМАЦІЯ_1.ОСОБА_5.померла. Від ОСОБА_2. позивачці стало відомо,що оскільки вона краще за інших членів сім*ї доглядала ОСОБА_5.,остання склала заповіт ,яким збільшила її частину в спадщині.Вважає,що з огляду на стан здоров*я ОСОБА_5.під час складання заповіту 12.05.2004 р.не розуміла значення своїх ій та не могла керувати ними,що підтвердили як свідки, так і висновок посмертної психіатричної експертизи,цим заповітом порушені її та ОСОБА_3.майнові права як спадкоємців,просить суд задовольнити позов та визнати недійсним заповіт ОСОБА_5.від 12.05.2004 р.,посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4.

Відповідачка ОСОБА_2.позов не визнавала, пояснюючи суду в засіданнях,що ОСОБА_5.дійсно мала деякі хвороби,але захворюваннями психіки ніколи не страждала та на обліках в психіатричних закладах не перебувала . В 2004 р.проходила лікування в Басейновій лікарні,була виписана додому 11.05.2004 р.та продовжувала приймати ліки вдома. ОСОБА_5. хотіла забезпечити в майбутньому житлом сина ОСОБА_2.,оскільки він провів косметичний ремонт будинку,заміну труб,доглядав ОСОБА_5.,але оформити договір дарування на належний ОСОБА_5.житловий будинок було дорого. 12.05.2004 р.за наполяганням ОСОБА_5.до неї додому був запрошений нотаріус,нею був складений заповіт,яким вона змінила частини в спадщині,визначені в раніше складеному заповіті.Вважає,що під час складання заповіту 12.05.2004 р.ОСОБА_5.виклала свою волю,позов заявлений необгрунтовано,просить суд відмовити в позові.

3-тя особа ОСОБА_3.позов підтримав та пояснював суду,що 11.05.2004 р.його матір ОСОБА_5.з басейнової лікарні доправили додому,лікар повідомив,що вона в тяжкому стані та може померти.Наміру змінювати раніше складений заповіт ОСОБА_5.не мала,була до всього байдужа,після лікарні не могла самостійно себе обслуговувати,її по черзі доглядали ОСОБА_1. та ОСОБА_2.Виникали сумніви в стані її психіки з огляду на те,що ОСОБА_5.була роздратована,не завжди розуміла ,коли до неї звертались,безпідставно ображала оточуючих.Вважає,що за власної волі ОСОБА_5.не могла скласти заповіт від 12.05.2004 р.

3-тя особа приватний нотаріус ОСОБА_4.в процесі розгляду справи позов не визнавав та пояснював суду,що 12.05.2004 р.він був запрошений на дому посвідчити заповіт ОСОБА_5.,яка проживала в буд.АДРЕСА_1.ОСОБА_5.під час спілкування наодинці пояснила,яким чином бажає розподілити майно між спадкоємцями,конкретно вказала частини 4\5 ОСОБА_3. та 1\5 ОСОБА_1.,розуміла,що цим заповітом скасовує раніше складений заповіт .Один примірник складеного 12.05.2004 р.заповіту був виданий ОСОБА_5.,заповіт був внесений в реєстр за № 7 96.Ніяких сумнівів в нормальному стані психіки ОСОБА_5.під час посвідчення заповіту не виникло,вона конкретно висловила свою волю,розподілила частки між спадкоємцями,впливу на неї не чинилося.

3-тя особа 5-та державна Запорізька нотаріальна контора надала заяву про розгляд справи без участі їхнього представника.

3

Всебічно вивчивши обставини справи,заслухавши пояснення сторін,допитавши свідків,дослідивши надані письмові докази в сукупності суд дійшов висновку про те,що позов заявлений обгрунтовано,підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Як передбачено ст.1233,1234 ЦК України,заповітом є особисте розпорядження особи на випадок її смерті/право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Судом встановлено, що 12.05.2004 р.ОСОБА_5.склала заповіт,посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4.,яким все належне їй майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалося і, взагалі, все те,що буде їй належати на день смерті та на що вона за законом матиме право,заповіла ОСОБА_2 -4\5 частини,ОСОБА_1 1\5 частину;раніше складений та посвідчений 5-ю державною Запорізькою нотконторою заповіт від 26.12.2002 р.за реєстровим номером №3-1559 цим заповітом скасувала(а.с.2 4).

ІНФОРМАЦІЯ_1.померла ОСОБА_5.,про що надано копію свідоцтва про смерть(а.с.4),відкрилася спадщина за заповітом від 12.05.2004 р.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи,ОСОБА_1,ОСОБА_2., звернулися до 5-ї державної Запорізької нотконтори з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5.за заповітом від 12.05.2004 p.,ОСОБА_3.подав заяву про прийняття спадщини за законом (а.с.21-22).

Свої вимоги про визнання недійсним заповіту від 12.05.2004 р.позивачка обґрунтовувала тим, що цей заповіт був складений ОСОБА_5в стані,коли вона не розуміла значення своїх дій і керувати ними не могла,заповітом внутрішня воля ОСОБА_5.була перекручена під впливом відповідаки,зацікавленої в отриманні більшої частки спадщини ,і як наслідок,порушені майнові права ОСОБА_1.та ОСОБА_3. як інших спадкоємців.

Оскільки заповіт є правочином,до нього застосовуються норми закону,що передбачають підстави визнання правочинів недійсними.

За змістом ч.3 ст.203,ч.1 ст.215 ЦК України,волевиявлення учасника правочину повинно бути вільним та відповідати його внутрішній волі;підставою недійсності правочину є недотримання в момент його вчинення стороно(сторонами)вимог,встановленних частинами 1-3,5 та б ст.203 цього кодексу.

Як встановлено ч.1 ст.225 ЦК України,правочин,вчинений дієздатною фізичною особою в момент,коли вона не розуміла значення своїх дій та(або)не могла керувати ними,може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи,а в разі її смерті-за позовом інших осіб,чиї цивільні права або інтереси порушені.

4

Пленум Верховного Суду України в своїй Постанові від 28.04.1978 р. (із змінами) «Про судову практику по справам про визнання угод недійсними» в п.10 дав роз*яснення,що правила ст.55 ЦК(в ред.1963 p.)...поширюються на ті випадки,коли немає законних підстав- для визнання громаднина недієздатним,однак є дані про те,що в момент укладання угоди він перебував у такому стані,коли не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними.

Для визначення такого стану на час укладання угоди суд призначає судову психіатричну експертизу.

Вимоги про визнання правочину недійсним по цій підставі вирішуються з урахуванням як висновку судової психіатричної експертизи,так і інших доказів,які підтверджують або спростовують доводи позивача про те,що в момент його вчинення особа не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними.

Про те,що такий позов може бути заявлений і після смерті громадянина-учасника угоди,дав роз*яснення цей же Пленум Верховного Суду України в п.16 підпункт»є».

Допитана по справі свідок ОСОБА_6.,подруга та сусідка померлої ОСОБА_5. ,показала,що до лікарні в квітні 2004 р.ОСОБА_5.погано ходила,забувалась,скаржилась на поганий зір. Після лікарні її привезли під руки і більше вона не ходила,лежала,очей не відкривала,було видно,що помирає.На звернену до неї мову не відповідала, один раз відкрила очі і сказала , що помирає.12.05.2004 р.свідок навідувала ОСОБА_5.,яка' не розмовляла,лежала з закритими очима,стан її був дуже поганий,спілкуватись з нею було неможливо( а.с.63).

Свідок ОСОБА_7.показала,що в квітні 2004 р.ОСОБА_5.була у важкому фізичному стані,постаріла,схудла.В травні 2004 р.свідок робила їй уколи,але поспілкуватись з ОСОБА_5не могла,в неї були скляні очі(а.с.89).

Зазначені свідки не перебувають в родинних або інших близьких стосунках із сторонами,їхньої зацікавленості в наслідках розгляду справи судом не встановлено, а тому свідчення ОСОБА_6.,ОСОБА_7.приймаються судом до уваги при ухваленні рішення.

Згідно висновку посмертної амбулаторної судової психіатричної експертизи № 58 від 29.01.2007 p.,ОСОБА_5.,1935 р.н.,страждала на рак ободочної кишки ....який супроводжувався раковою інтоксикацією,вираженим астено-адинамічним синдромом.За своїм психічним станом ОСОБА_5.на час складання заповіту 12.05.2004 р.не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними( а.с.110-118).

Вказаний доказ логічно узгоджується з показами свідків,викладеними вище,поясненнями позивачки та ОСОБА_3.щодо стану здорово*я ОСОБА_5.,підстави ставити' під сумніви його достовірність або неупередженість  відсутні,а тому

5

висновок експертизи № 58 від 29.01.2007 р.приймається  судом до уваги при ухваленні рішення.

Судом також були допитані свідки ОСОБА_7.,ОСОБА_8(а.с.43),ОСОБА_9.,ОСОБА_10.(а.с.63),які перебувають в родинних та дружніх стосунках з відповідачкою ОСОБА_2.та її сином ОСОБА_11.,в зв*язку з чим мають підстави свідчити на її користь.

Крім того,їх свідчення протирічать іншим доказам по справі,аналіз яким викладено вище.

За таких обставин,суд не приймає до уваги при ухваленні рішення покази ОСОБА_2..,ОСОБА_8,ОСОБА_9,оскільки судом встановлені підстави вважати їх недостовірними.

Заповітом від 12.05.2004 р.на користь ОСОБА_2. заповідана більша частка в спадщині,з урахуванням її матеріальної зацікавленності в наслідках розгляду справи,суд не приймає до уваги пояснення відповідачки,які протирічать іншим достовірним доказам по справі.

Оцінюючи пояснення приватного нотаріуса ОСОБА_4.щодо обставин посвідчення заповіту ОСОБА_5.,суд вважає, що лікарські засоби, які відповідно до наявних в справі медичних документів приймала ОСОБА_5.на час складання заповіту,частково компенсували зовнішні прояви її хворобливого стану здоровья та психіки, що призвело до сумлінної помилки нотаріуса щодо можливості розуміти останньою значення своїх дій та керувати ними, і як наслідок,до посвідчення оспорюванного заповіту, а тому його пояснення не впливають на правильність висновків суду.

Відповідно до ст.1257 ч.2 ЦК України,суд за позовом зацікавленої особи визнає заповіт недійсним,якщо буде встановлено,що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Аналізуючи наведене,суд дійшов висновку,що на час складання заповіту від 12.05.2004 р.ОСОБА_5., хоча й не була визнана недієздатною у встановленному законом порядку, але за своїм психічним станом не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними, розпорядження від імені ОСОБА_5., викладене в заповіті від 12.05.2004 р.не було вільним і не відповідало її внутрішній волі, а тому є всі передбачені законом підстави визнати заповіт ОСОБА_5.від 12.05.2004 р.недійсним.

На підставі ст.203 ч.3,ст.215 ч.1,ст.225 ч.1,ст.1257 ч.2 ЦК України, ст.3.10,11,57,60,212-215,218 ЦПК України,суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

6

Визнати недійсним заповіт ОСОБА_5 від 12 травня  2004  року,посвідчений  приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4.за номером 796.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом 10 днів після його проголошення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги,яка подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.