2-1435.07

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 березня 2007 року Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,при секретарі Алексієнко К.А.,розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Запорізької міської ради про визнання угоди дійсною,визнання права власності на майно,-

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2007 р.ОСОБА_1звернувся до суду з позовом,в якому просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, визнати за ним право власності на нерухоме майно.

Як зазначено в позовній заяві,на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом від ,18.09.1993 р.,посвідченого 5-ю державною Запорізькою нотаріальною конторою,ОСОБА_2 належав на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1,реєстровий номер свідоцтва 3-2319.

25.09.1999 р.між позивачем та ОСОБА_2.в письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, оформлений розпискою в присутності голови квартального комітету,відповідно до умов якого позивач купив у ОСОБА_2.житловий будинок АДРЕСА_1 за суму 8000 гр.,яку ОСОБА_2.отримав в повному обсязі.

Посилаючись на те,що стосовно всіх істотних умов договору сторони досягли домовленості,відбулося його повне виконання,але в зв*язку з смертю продавця ОСОБА_2.,про яку позивачу стало відомо в 2006 р.,нотаріально посвідчити договір неможливо,просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинок АДРЕСА_1 та визнати право власності на нього.

В судовому засіданні позивач підтримав позов та наполягав на його задоволенні на підставі викладеного вище.

Представник відповідача в судове засідання не з*явився,надав письмову заяву,в якій позов не визнав з тих підстав,що право власності на об*єкти нерухомості може бути визнано лише на підставі ст.376 ЦК України,і відповідних документів позивач не надав,крім того,продавець ОСОБА_2.право власності в ЗМБТІ не зареєстрував,тобто не був власником проданого будинку.

Заслухавши позивача, дослідивши надані письмові докази, суд дійшов висновку, що позов заявлений обгрунтовано,підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Матеріалами справи підтверджено,що ОСОБА_2 на праві власності належав житловий будинок АДРЕСА_1,що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за законом від 18.09.1993 р.,посвідченого державним нотаріусом 5-ї Запорізької державної нотконтори за

2

p\№  3-2319,який ОСОБА_2успадкував  після  смерті  батька ОСОБА_3,померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст.548 ч.2 ЦК України(в ред.1963 p.),який діяв на час оформлення ОСОБА_2.спадкових прав на спірний житловий будинок,прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця с часу відкриття спадщини.

Право власності в ЗМБТІ ОСОБА_2.не зареєстрував,але набув його у встановленному законом порядку,виникнення права власності лише після його реєстрації не передбачалося діючим на той час цивільним законодавством.

Технічний паспорт на будинок станом на 17.09.1992 р.виданий на ім*я ОСОБА_3.

Відповідно до ст.227 ЦК України (в ред.1963 p.)який діяв на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу житлового будинку підлягає нотариальному посвідченню ,якщо хоча б однією з сторін є громадянин.недотримання цієї вимоги тягне недійсність договору(ст.47 кодексу).

З матеріалів справи вбачається,що 25.09.1999 р.між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, про що надано розписку,завірену головою квартального комітету, нотаріально договір не посвідчений.

Згідно ст.47 ч.2 ЦК України (в ред.1963 p.), якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду,яка підлягає нотаріальному посвідченню, а друга сторона ухиляєтьчя від нотаріального оформлення угоди,суд вправі за вимогою виконавшої угоду сторони визнати угоду дійсною.В цьому випадку подальше нотаріальне оформлення угоди непотребно.

Суду надані письмові докази домовленності сторін відносно всіх важливих умов договору, повного виконання договору сторонами.

Позивач повністю виконав угоду,оскільки передав продавцю ОСОБА_2обумовлену договором грошову суму за придбачний житловий будинок,що підтверджено розпискою,вступив в фактичне володіння та користування ним.

ОСОБА_2.як продавець передав позивачу в користування та володіння проданий будинок,всі оригінали документів на нього,тобто також виконав умови угоди.

В зв*язку з смертю продавця ОСОБА_2.позивач ,якому на час укладання угоди не було відомо про необхідність обов*язкового нотаріального посвідчення укладеної з ОСОБА_2.угоди,позбавлений можливості звернутись за нотаріальним посвідченням договору.

Оскільки спадкоємці після смерті ОСОБА_2.,які могли б оспорювати законність укладеної угоди,судом не встановлені,що підтверджено наданими відповідями нотаріальних контор,а відповідач заперечував проти позову з підстав,які не є предметом спору,суд дійшов висновку,що є всі передбачені законом підстави визнати договір купівлі-продажу житлового будинку дійсним.

Вирішуючи вимоги про визнання права власності на спірний будинок,суд виходить з наступного.

Як передбачено ст.328 ЦК України,право власності набувається на підставах,не заборонених законом,зокрема, з правочинів.Право власності припускається виникшим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

3

Судом  встановлено,  що  між  позивачем  ОСОБА_1.та  ОСОБА_2.відбувся  правочин,який  судом  визнається  дійсним,на  підставі  якого .ОСОБА_1.набув право власності на придбаний житловий будинок АДРЕСА_1.

Право власностіОСОБА_1.на придбаний будинок ніким не оспорюється.

Таким чином,суд вважає,що право власності позивача на житловий будинок АДРЕСА_1 виникло правомірно,є всі передбачені законом підстави для задоволення позову в цій частині і визнання за ОСОБА_1.права власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

Враховуючи, що ОСОБА_2.помер в 2000 p.,про що позивачу стало відомо в 2006 p.,і позивач звернувся до суду в 2007 p.,суд вважає, що строк позовної давності позивачем не пропущений.

На підставі ст.47 ч.2,548 ЦК України (в ред.1963 р.),ст.328 ЦК України,ст.3,10,11,57,60,130,212-215,218 ЦПК України,суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , який був укладений 25.09.1999 р.між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів після його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд М.Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.