Справа №22-129 2010 р. оскаржуване рішення ухвалено під головуванням
Категорія: 39 Федчишин С.А.
Доповідач: Гуцол П.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 лютого 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: судді Гуцола П.П.
Суддів: Луценка В.В., Денишенко Т.О.
При секретарі: Торбасюк О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 і її представника ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до редакції газети «33 канал», ОСОБА_4 про захист честі та гідності, -
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2009 року до суду з позовом звернулась ОСОБА_2 до відповідачів про захист честі та гідності. Посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 був вбитий її син ОСОБА_5, якого вбили ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які засуджені апеляційним судом Вінницької області на 15 років позбавлення волі. А 29 квітня 2009р. у номері НОМЕР_1 була опублікована стаття під назвою «Кримінальна справа розколола організацію ІНФОРМАЦІЯ_2», автором якої є кореспондент ОСОБА_8. У зазначені статті йдеться про виключення ОСОБА_2 та інших осіб з громадської організації «Батьки вбитих дітей Вінниччини», президентом якої є ОСОБА_4. ОСОБА_4 у свому інтерв’ю вказував, що вона і інші виключені з організації «Батьки вбитих дітей», т.я. вони ходять в суди, впливають на них, хоча ні ОСОБА_6 ні ОСОБА_7 не винні у вбивстві ОСОБА_9, оскільки вбивства не було, а причина смерті ОСОБА_5, як вказує ОСОБА_4, є перевантаження організму, в тому числі серця,т.я. ОСОБА_5 в день смерті пиячив, ніч не спав перед цим, пив горілку, бився, сварився, ніхто його не вдарив, це доведено матеріалами справи».
Такі висловлювання ОСОБА_4 не відповідають дійсності. Крім того, посилається на те, що ОСОБА_4 зневажливо висловлювався на адресу працівників прокуратури та суду, робив категоричні висновки про відсутність складу злочину в діях ОСОБА_6 і ОСОБА_7, а також ставить під сумнів об’єктивність, неупередженість та незалежність працівників прокуратури і суду, тому вважає, що суд має захистити честь та гідність зазначених правоохоронних органів. Також, ОСОБА_4 своїм інтерв’ю паплюжить позивачку та пам’ять її покійного сина ОСОБА_5, показуючи його в негативному образі, що не відповідає матеріалам кримінальної справи. В зазначені статті ОСОБА_4 також вказував про те, що він захищав би ОСОБА_5, якби вона не сказала, що візьме у ОСОБА_6 200 тисяч і поділиться з ним, що не відповідає дійсності і такі висловлювання ОСОБА_4 ображають її, принижують честь і гідність позивачки в очах її рідних, близьких, знайомих, друзів. В неї з-за вказаної публікації різко погіршився стан здоров’я, завдана їй моральна шкода. Просила зобов’язати ОСОБА_4 спростувати поширені недостовірні відомості, викладені у статті «Кримінальна справа розколола організацію ІНФОРМАЦІЯ_2»», опублікованій 29.04.2009р. у номері НОМЕР_1 шляхом публікації у названій газеті відповідної заяви ОСОБА_4 під заголовком «Спростування».
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 листопада 2009р. в позові ОСОБА_2 до редакції газети «33 канал», ОСОБА_4 про захист честі та гідності відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 листопада 2009р., ухваливши нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги. Зазначає, що інтерв’ю ОСОБА_4 не носить оціночного характеру. Зміст інтерв’ю ОСОБА_4 паплюжить її та пам’ять її покійного сина ОСОБА_5, показуючи його в негативному образі. Суд першої інстанції не викликав та не допитав у судовому засіданні свідків, які були зазначені у позовній заяві, які могли б підтвердити недостовірність поширеної ОСОБА_4 інформації в газеті «33 канал» НОМЕР_1 за 29.04.2009р.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Як встановлено судом, що автором опублікованої статті в газеті «33 канал» від 29 квітня 2009 року у номері НОМЕР_1 був кореспондент ОСОБА_8.
Відповідно до п. 9 постанови пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.
Суд першої інстанції, вирішуючи дану справу, не притягнув в якості відповідача у справі про захист гідності, чесності автора зазначеної статті в газеті «33 канал» під назвою «Кримінальна справа розколола організацію ІНФОРМАЦІЯ_2».
Тому відповідно до ст. 311 ЦПК України ч. 4 рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, т.я. суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі. При новому розгляді даної справи необхідно притягнути в якості відповідача автора зазначеної статті кореспондента ОСОБА_8.
Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 311, 313, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 листопада 2009 року скасувати, а справу направити в той же суд на новий розгляд в іншому складі суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом вірно: