Справа № 2-266/10

РІШЕННЯ

                                                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 грудня 2010 р.       Орджонікідзевський районний суд міста Харкова

в складі: головуючого судді - Єрмоленко В.Б.

при секретарі –  Вовк О.Ю.

за участю  позивача-Босенка О.В.

представників відповідачів-ОСОБА_12, ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові  цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на ? частину житлової прибудови, виключення майна зі складу спадщини,  виділення житлових приміщень в натурі та усунення перешкод у користуванні житловими приміщеннями,-

    ВСТАНОВИВ:

              Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до колишньої дружини ОСОБА_3, дочки ОСОБА_4, сестри дружини -ОСОБА_5 про визнання права власності на 1/2 частину житлової прибудови розміром 5,18 х 7,00 м. до жилого будинку АДРЕСА_1,  виділення житлових приміщень в натурі та усунення перешкод в користуванні жилими приміщеннями, посилаючись на те, що після реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 у жовтні 1985 р., він став проживати за указаною адресою разом з сім’єю .За порадою батька дружини ОСОБА_6, якому належав будинок, подружжя вирішило на земельній ділянці побудувати своє житло. У 1992 р. ОСОБА_6 одержав дозвіл на будівництво житлової прибудови, в цей же рік закладений фундамент. За спільні кошти з колишньою дружиною, придбані будівельні матеріали в Сумській області,  де проживали батьки позивача .У будівництві прибудови допомагав брат ОСОБА_2- ОСОБА_7, який на той час навчався у сільськогосподарському інституті, другий брат- ОСОБА_13 поштово переказував грошові кошти. Після розірвання шлюбу з ОСОБА_3 , у 1999 р. позивач переїхав в Сумську область, проте кілька разів на місяць приїжджав, провідував дочку. Після смерті ОСОБА_6 в лютому 2009 г., дізнався про те, що рішенням суду на самочинну прибудову визнано право власності за батьками колишньої дружини і відповідачі є спадкоємцями на цю прибудову, хоча  сестра дружини ОСОБА_5 участі у будівництві не приймала, проживала окремо, з батьками рідко спілкувалася. В подальшому позивач двічі уточнював свої вимоги та просив також виключити із складу спадкового майна житлову прибудову до житлового будинку АДРЕСА_1 і визнати за ним право власності на її 1/2 частину ,  яка складає 38/100 частин житлового будинку в цілому,  провести реальне виділення його частки в натурі, визнати двоповерхову прибудову літ. «А-2», тамбур літ. « а3», балкони літ. « а4» і «а5» до житлового будинку  спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_3  ( а.с. 82-85, 89-92).

              Представник  відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4  в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, визнав  факт  спільного сумісного будівництва прибудови подружжям ОСОБА_4 з метою покращення житлових умов  сім'ї .У 2007 р. виникла потреба узаконити прибудову, тому відповідачі звернулися до суду з відповідним позовом про визнання права власності на самочинну будівлю та визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_6, що помер у 2006 р. У наступних судових засіданнях відповідачка ОСОБА_3 та її представник при вирішенні спору покладалися на розсуд суду.

              Відповідачка ОСОБА_5 проти позову заперечувала, посилаючись на те, що  прибудова літ. «А1-2» до житлового будинку «А-1» зареєстрована на праві власності за батьком ОСОБА_6  Позивач ОСОБА_2, або його колишня дружина ОСОБА_3 ніколи не зверталися з письмовими заявами про внесення змін  щодо чисельності забудовників. Крім того,  ОСОБА_2 зазначав, що побудував спірну житлову прибудову у 1996 р., тоді як за інформацією бюро технічної інвентаризації рік її будівництва- 2002р. Відповідачка , в обґрунтування своїх заперечень, також стверджувала, що з 28.12.2000 р. відповідач вже був зареєстрованим у с.Рибальське Охтирського району Сумської області.

              Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників,  дослідивши матеріали справи   та  оцінивши надані докази, приходить до наступного.

              Позивач ОСОБА_2 і відповідачка ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 1985 р., мають дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживали у будинку АДРЕСА_1 в м.Харкові з батьками відповідачки ОСОБА_3-ОСОБА_6 і ОСОБА_8

            На підставі рішення № 138 виконкому Орджонікідзевського райради м.Харкова від 27.06.1958 р. про відведення земельної ділянки,  з ОСОБА_6 укладено договір  від 28.08.1958 р. про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку Рішенням Орджонікідзевського виконкому  м.Харкова від 02.07.1991 р. за № 204/2  затверджений акт приймальної      комісії та  будинок  пл. 36,7 кв.м., загальної -76,3 кв.м. з надвірними будівлями введено в експлуатацію. У 1992г. ОСОБА_6 звернувся у виконком з проханням дозволити йому будівництво житлової прибудови до будинку розміром 4,9х7,0 м. Рішенням виконкому від 07.04.1992 р. № 87/9  дозволене таке будівництво прибудови до існуючих приміщень будинку літ. «А-1», а саме до  приміщень 1-3,1-4 по АДРЕСА_1 ( а.с. 14-21).

              Як зазначав позивач, у 1992 р. подружжя ОСОБА_3, за спільні кошти, заклали фундамент прибудови, придбали фактично всі будівельні матеріали, кирпи, цемент, дерев’яні коробки для дверей та вікон, руберойд та скло, проводилися комунікації у  побудовану прибудову. У підтвердження цих  доводів позивач надав суду квитанції на придбання будівельних матеріалів у 1991-1992 р.р. на ім'я ОСОБА_2, ОСОБА_9 Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснили, що дійсно  сім'я ОСОБА_2 їздила на заробітки, побудували для сім’ї житлову прибудову та проживали в ній. З матеріалів справи вбачається, що шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вперше розірвано 23.02.1993 р., потім вони одружувалися і розривали шлюб у 1996 р., 1999 р. Після розірвання шлюбу у 1999 р., позивач виїхав проживати у с. Рибальське Охтирського району Сумської області ( а.с.8, 23-25,26-31, 33-37) .

              Між тим, зазначені докази про сумісне будівництво прибудови ОСОБА_2 і ОСОБА_3  спростовуються виготовленими технічними паспортами на житловий будинок за 04.02.2003 р. та 18.03.2010 г. З характеристики будинку, господарських будівель та споруд випливає, що  житлова прибудова літ. «А1-2», тамбур літ. «а3», балкони  літ. « а4»,літ. «а5» побудовані у 2002 році. За довідкою КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» право власності на житловий будинок з надвірними будівлями в цілому зареєстровано за ОСОБА_6 ( а.с. 44-48, 57, 96-101).    

              Після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 звернулися до суду з позовом до Орджонікідзевського райвиконкому м.Харкова, територіальної громади в особі Харківської міської ради про визнання права власності на самочинну будівлю, визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом та заповітами. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10.12.2007 р.  позов  задоволено.

              Відповідно до ст.ст. 60, 61   ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням в цивільній справі, що набрала законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої  встановлено ці обставини.

              Рішенням суду визнано, що прибудова літ «А1-2», яка складається з двох житлових кімнат,  а також надвірна будова сарай літ «К» самовільно побудовані ОСОБА_6 в період зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_8, тому на двоповерхову прибудову право  власності в рівних частках визнано за подружжям ОСОБА_6 і ОСОБА_8 Крім того, визнано право власності за ОСОБА_8 на 1/12 частину будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування обов’язкової долі в спадщині після смерті її чоловіка ОСОБА_6, за ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 право власності  на  5/36  частин будинку за кожним після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, в порядку спадкування за заповітом.

              За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_2 не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

              На підставі викладеного і керуючись ст.ст.10, 11, 60,   209, 212, 214-215, 218 ЦПК України,  ст.ст. 15, 355, 356 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

              Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на ? частину житлової прибудови, виключення майна зі складу спадщини,  виділення житлових приміщень в натурі та усунення перешкод у користуванні житловими приміщеннями-  залишити без задоволення за необґрунтованістю заявлених позовних вимог.

              Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення, позивачем- з дня отримання копії рішення.

              СУДДЯ –