0р          

                                                                                Справа №2-990/10                                                      

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

          23 грудня 2010 року Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді                           Приймак  Г.І.             

при секретарі                                                          Герман В.Ф.   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Татарбунари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку,              

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В  

  Позивачка звернулася до суду з позовом до Білоліської сільської ради Татарбунарського району про визнання права власності на земельну ділянку, посилаючись на слідуючи обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_2, після смерті якого залишилася земельна ділянка розміром 7,04 га, що розташована на території Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, яку позивачка має право успадкувати по закону в порядку першої черги, крім неї на спадщину мають право також її сини ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, однак вони відмовляються від своїх часток в спадщині на користь позивачки.

  ОСОБА_1 звернулася в нотаріальну контору з питанням прийняття спадщини, але отримала відмову, у зв’язку з тим, що в спадковій земельній ділянці не присвоєний кадастровий номер.    

 Зважаючи на дані обставини позивачка просить визнати за нею право власності на вказану земельну ділянку.

 Позивачка у судове засідання не з’явилася, але направила заяву у якій просила справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримала.

 Представник Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області у судове засідання не з’явився, але направив заяву у якій просив справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги визнав.

 У зв’язку з тим, що судовий розгляд даної справи проводився у відсутності в судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, згідно ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.    

 Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

 Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 28.05.2010 року ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.5/.

  Із копії свідоцтва про одруження від 25.05.1974 року /а.с.15/ видно, що в 1974 році позивачка уклала шлюб з ОСОБА_2 та змінила прізвище з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1».    

 Із копії Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 03 липня 2000 року видно, що земельна ділянка розміром 7,04 га належала ОСОБА_2 /а.с.7/.

 Із довідки Татарбунарської державної нотаріальної контори (а.с.19) вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 у зв’язку з відсутності кадастрового номеру щодо зазначеної земельної ділянки.

 Копіями заяв про відмову від спадщини (а.с.8,10,12) видно, що діти позивачки відмовляються від своїх часток у спадщині на користь своєї матері - позивачки.  

Із копії свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 02.12.1986 року (а.с.9) видно, що батьками ОСОБА_3, є ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Із копії свідоцтва про народження НОМЕР_4 від 01.01.1984 року (а.с.11) видно, що батьками ОСОБА_5, є ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Із копії свідоцтва про народження НОМЕР_5 від 01.02.1975 року (а.с.13) видно, що батьками ОСОБА_4, є ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

 В силу ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

 Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.  

 Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її.

 У судовому засіданні з достовірністю встановлено, що ОСОБА_1 дійсно є дружиною померлого ОСОБА_2 та є спадкоємцем по закону, тому вона має право на спадкування майна померлого чоловіка.

 За таких обставин суд вважає, що за позивачкою має бути визнано право власності на земельну ділянку, яка належала померлому ОСОБА_2.   

 Керуючись ст.ст. 1216, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 58, 59, 60, 197, 213, 215  ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.

   Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, розміром 7,04 гектар, що розташована на території Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 03 липня 2000 року, що залишилась після смерті її чоловіка ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до  апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя                                          Приймак