Справа № 22ц-1349/2007 р. Головуючий у першій інстанції
Бечко Є.М. Доповідач - Миронцов В.М.
РІШЕННЯ
Іменем України
31 серпня 2007 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
головуючого: Коренькової З.Д.
суддів: Миронцова В.М.; Заболотного В.М.
при секретарі: Мехед Т.О.
з участю: позивача ОСОБА_1, представника відповідача
Симоненко Ніни Василівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за
апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Нептун"
на рішення Деснянського районного суду М.Чернігова від 25 червня 2007
року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з
обмеженою відповідальністю „Нептун" про стягнення заробітної плати за час
вимушеного прогулу, коштів не оплачених при звільненні за період
перебування на лікарняному, компенсації за невикористану відпустку,
середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної
шкоди, -
встановив:
В січні 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ „Нептун" про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, розрахунків при звільненні та моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 21.10.2005 року працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ „Нептун" м. Мена. 05.07.2006 року її було звільнено з роботи за одноразове грубе порушення трудових обов"язків за п.1 ст.41 КЗпП України на підставі протоколу зборів засновників від 05.07.2006 року. 17.11.2006 року позивачку було поновлено на роботі на цій же посаді за рішенням Деснянського районного суду М.Чернігова від 17.11.2006 року. Оскільки, відповідачем вона була поставлена в умови, при яких вона змушена була працювати при наявності ще одного головного бухгалтера, та у зв"язку з ненаданням робочого місця вона змушена була подати заяву про звільнення за власним бажанням. Таку заяву вона подала і з 21.12.2006 року була звільнена. Надавала позивачка заяву з проханням оплатити її лікарняні листки. Весь час
2
з подання заяви з 07.12.2006 року по 21.12.2006 року вона знаходилась в лікарні. 21.12.2006 року позивачка прибула до підприємства для того, щоб забрати свою трудову книжку та отримати повний розрахунок при звільненні і нею були надані лікарняні листки за період хвороби з 17.11.2006 року по 21.12.2006 року, однак ні трудової книжки ні остаточного розрахунку вона не отримала. З 22.12.2006 року позивачка повинна була приступити до нової роботи на підприємстві ,,ЕСКО-ЦЕНТР" в м. Славутич. Так як вона не могла своєчасно отримати трудову книжку, позивачка просила директора нового підприємства почекати деякий час до моменту отримання книжки, але їй було відмовлено. У зв"язку з цим, ОСОБА_1 була вимушена знову шукати роботу. 23.12.2006 року вона отримала лист від відповідача про можливість отримати трудову книжку. Книжку вона отримала 03.01.2007 року, розрахунок їй виплачений взагалі не був. В зв"язку з цим позивачка була вимушена звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача заробітної плати за час вимушеного прогулу за 22.12.2006 року в сумі 301 грн. 25 коп., невиплаченого при звільненні заробітку за час тимчасової непрацездатності та компенсації за невикористану відпустку на загальну суму 14916,06 грн., стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати розрахунку при звільненні в розмірі 4825 грн. 89 коп., та стягнення моральної шкоди в сумі 15000 грн..
Після цього вона збільшила свої позовні вимоги і просила стягнути з відповідача на свою користь 30585 грн. 34 коп., як суму збереження середнього заробітку під час затримки виплати остаточного розрахунку при звільненні.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 червня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, стягнуто з ТОВ „Нептун" на користь позивачки 14916 грн. 06 коп. (невиплаченого при звільненні заробітку за час тимчасової непрацездатності та компенсацію за невикористану відпустку), 30585 грн. 34 коп. середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Суд прийшов до висновку, що з вини відповідача з позивачем не проведений остаточний розрахунок при звільненні.
В апеляційній скарзі ТОВ „Нептун" просить скасувати рішення і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що трудова книжка позивачці була видана 03.01.2006 року після того, як вона листом була запрошена на підприємство для її отримання. Заборгованості підприємства перед позивачкою немає в зв"язку з тим, що лікарняний лист за період з 14.12 по 21.12.2006 року відповідно до листів Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду Соціального страхування та висновку Чернігівської обласної лікарні, медичною установою виданий безпідставно і на їх думку не підлягає оплаті, а дні що зазначені в лікарняному рахуються, як прогули. Стягнута на користь позивачки сума 14916,06 грн. вже була стягнута попереднім рішенням про поновлення на роботі, а тому відсутня
3
будь яка вина товариства і відсутні підстави для стягнення з товариства моральної шкоди.
Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ТОВ „Нептун" підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні виходячи з наступного.
Як було встановлено в судовому засіданні суду першої інстанції, позивачка працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ „Нептун" і з 21.12.2007 року вона була звільнена за власним бажанням. Зверталась вона з заявами про оплату лікарняного листа та видачу трудової книжки, але отримала відмову незважаючи на те, що згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівнику належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП. 23.12.06 р. надійшов лист від ТОВ «Нептун» з пропозицією отримати трудову книжку в якому не зазначалось, що їй пропонують отримати остаточний розрахунок. Лише 03.01.2007 року вона отримала трудову книжку, без сплати повного розрахунку при звільненні.
Таким чином, суд обгрунтовано у відповідності з вимогами трудового законодавства прийшов до висновку про стягнення з відповідача зазначених позивачкою сум на відшкодування компенсації за невикористану відпустку за 2006 рік, компенсації по тимчасовій непрацездатності з 17.11 по 21.12.2006 року на загальну суму 14916 грн. 06 коп., виплати середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 22.12.2006 року по 25.06.2006 року в сумі 30585 грн. 34 коп., оскільки, відшкодування тимчасової непрацездатності застрахованій особі проводиться страхувальником, тобто відповідачем, а розрахунок за весь час затримки розрахунку при звільненні здійснюється підприємством, на якому працював працівник.
Доводи відповідача про те, що ця сума вже була стягнута на користь позивача спростовуються рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова про поновлення на роботі від 17.11.2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 29.01.2007 року та ухвалою Верховного суду України від 2 липня 2007 року, в якому зазначено, що позовні вимоги заявлені лише щодо стягнення заробітної плати за вимушений прогул при незаконному звільненні та про стягнення моральної шкоди в зв"язку з незаконним звільненням.
Рішення про поновлення на роботі постановлено 17.11.2006 року, а лікарняний, який просить оплатити позивачка виданий тільки 17.11.2006 року і питання щодо його оплати ніяким чином не могло розглядатись в справі про поновлення на роботі.
Доводи відповідача, що лікарняний лист виданий необгрунтовано апеляційний суд не може взяти до уваги, так як відповідальність за видачу листів непрацездатності покладено на медичний орган який їх видав.
4
Судом встановлено, що позивачка в період з 17.11 по 21.12.2006 року по день звільнення перебувала на лікарняному та знаходилась у стаціонарі який повинен бути їй оплачений. Поміщення її в медичний заклад на лікування вирішувалось лікарями, а не залежало від бажання позивачки.
В зв"язку з тим, що відповідач при звільненні позивача з роботи не провів остаточний розрахунок, суд обґрунтовано стягнув з відповідача 30585,34 грн. середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку починаючи з дня звільнення і до дати постановления рішення суду. При цьому, заперечуя про стягнення зазначених сум відповідач не оспорює їх розмір.
Що стосується моральної шкоди, то враховуючи обсяг завданих моральних страждань позивачці в результаті незаконних дій відповідача, апеляційний суд вважає за необхідне зменшити визначену судом суму до 1000 грн., що буде відповідати принципу розумності та виваженості.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317,319 ЦПК України, суд,
вирішив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Нептун" задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 червня 2007 року змінити.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Нептун" 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.