Копія.
Справа № 2а-1628/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2010 року Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Юхно С.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни. У позові просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, недосплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2008-2010 роки.
У позові зазначила, що вона належить до соціальної категорії “Дитина війни” та відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 1 січня 2008 року по 30 жовтня 2010 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Відповідач всупереч Рішень Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, якими були визнані неконституційними окремі положення Законів України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та «Про державний бюджет України на 2008 рік», в тому числі й щодо зупинення дії статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, не здійснили нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.
Позивач в судове засідання не з’явилася, але суду надала письмову заяву про розгляд справи без її участі (а.с. 1-3 ).
Відповідач в судове засідання не з’явився, але суду надав письмову заяву про розгляд справи без участі його представника (а.с.9-10 ).
Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві надало суду письмові заперечення на позов, в яких просять суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначили, що дія статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” призупинялась Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Крім того, вважає свої дії щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» правомірними, оскільки кошти на виплату надбавки особам, які мають статус дитини війни, передбачені Законом України "Про Державний бюджет" й не можуть виплачуватись за рахунок коштів Пенсійного фонду України. При цьому, вказує про необґрунтованість доводів позову щодо застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом. Вимоги щодо виплати не донарахованої пенсії є безпідставними, оскільки вони здійснюються органами Пенсійного фонду України в порядку та розмірах, встановлених Законом України „Про Державний бюджет на 2007 рік” та постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.
Суд дослідивши матеріали справа приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
Згідно довідки Управляння праці та соціального захисту населення виконкому Ленінської районної у м. Полтаві ради ( а.с.5 ) позивач має статус “Дитини війни”.
Стаття 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, позивач на підставі зазначеного Закону має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Як вбачається із заперечень та довідки Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві (а.с. 9-10 ) позивачу за період з 1 січня 2008 року і по даний час, на виконання вимог статті 6 зазначеного Закону, доплата до пенсії частково виплачувалась.
Відповідно до статті 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача виплачувати йому в 2008, 2009 та 2010 роках щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного:
Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції: Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
З 1 січня 2008 року позивачу було нараховане та виплачується зазначене підвищення відповідно до встановленого розміру, що підтверджується запереченнями та довідкою Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року за №10-рп/2008 року (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суді України від 22 травня 2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22 травня .2008 року Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” в редакції, яка діяла до 1 січня 2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пп..41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22 травня 2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Між тим, до 22 травня 2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції від 01 січня 2008 року, з урахуванням п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.
Так статтею 58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” затверджено прожитковий мінімум на 2008 рік на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць у розмірі: з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня 498 грн.
Отже позивачу повинна нараховуватися та бути виплачена доплата до пенсії за травень - грудень 2008 року в розмірі:
Травень ( з 22 травня по 31 травня) – (481 грн. / 31 день = 15,52 грн. ( розмір доплати за 1 день ) 15,52 х 10 днів ( з 22 травня по 31 травня ) = 155,20 грн. ( розмір мінімальної пенсії за 10 днів травня місяця )
155,20 грн. х 30 % = 46,55 грн. ( доплата до пенсії за 10 днів травня місяця ).
Червень 481 грн. х 30% = 144,30 грн.
Липень 482 грн. х 30 % = 144,60 грн.
Серпень 482 грн. х 30% = 144,60 грн.
Вересень 482 грн. х 30% = 144,60 грн.
Жовтень 498 грн. х 30% = 149,40 грн.
Листопад 498 грн. х 30% - 149,40 грн.
Грудень 498 грн. х 30 % = 149,40 грн.
Всього позивачу повинно бути виплачено доплати до пенсії за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року в сумі 1 072 грн.85 коп.
Згідно заперечень та довідки Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві ( а.с. 9- 10 ) позивачу з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року виплачено доплати до пенсії в сумі 357 грн. 60 коп. ( 15 грн. 50 коп. доплата до пенсії за травень 2008 року ( 48 грн. 10 коп. / 31 день у травня х 10 днів ( доплата за період з 22 травня 2008 року по 31 травня 2008 року) + 48 грн. 10 коп. + 48 грн. 20 коп. + 48 грн. 20 коп. + 48 грн. 20 коп. = 49 грн. 80 коп. + 49 грн. 80 коп. = 49 грн. 80 коп.).
Отже заборгованість по виплаті доплати до пенсії за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року становить 1 072 грн. 85 коп. - 357 грн. 60 коп. = 715 грн. 25 коп., яка і підлягає донарахування та виплаті позивачу.
Крім того, позивачу повинна нараховуватися та бути виплачена доплата до пенсії за січень – грудень 2009 року в розмірі:
Січень 498 грн. х 30 % = 149, 40 грн.
Лютий 498 грн. х 30 % = 149, 40 грн.
Березень 498 грн. х 30 % = 149,40 грн.
Квітень 498 грн. х 30 % = 149,40 грн.
Травень 498 грн. х 30 % = 149, 40 грн.
Червень 498 грн. х 30 % = 149, 40 грн.
Липень 498 грн. х 30% = 149, 40 грн.
Серпень 498 грн. х 30 % = 149, 40 грн.
Вересень 498 грн. х 30 % = 149, 40 грн.
Жовтень 498 грн. х 30% = 149, 40 грн.
Листопад 573 грн. х 30%= 171, 90 грн.
Грудень 573грн. х 30 % = 171, 90 грн.
Всього позивачу повинно бути виплачено доплати до пенсії за період з 1 січня по 31 грудня 2009 року в сумі 1837 грн. 80 коп.
Згідно заперечень та довідки Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві позивачу з 1січня 2009 року по 31 грудня 2009 року виплачено доплати до пенсії в сумі 597 грн. 60 коп. (а.с. 9-10 ).
Отже заборгованість по виплаті доплати до пенсії за період з 1 січня по 31 грудня 2009 року становить 1837 грн. 80 коп. - 597 грн. 60 коп. = 1240 грн. 20 коп. яка і підлягає донарахування та виплаті позивачу.
Крім того, статтею 52 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” затверджено прожитковий мінімум на 2010 рік на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.
Отже, позивачу повинна нараховуватися та бути виплачена доплата до пенсії за січень - жовтень 2010 року в розмірі:
Січень 695 грн. х 30 % = 208, 50 грн.
Лютий 695 грн. х 30 % = 208, 50 грн.
Березень 695 грн. х 30 % = 208, 50 грн.
Квітень 706 грн. х 30 % = 211, 80 грн.
Травень 706 грн. х 30 % = 211,80 грн.
Червень 706 грн. х 30% = 211,80 грн.
Липень 709 грн. х 30 % = 212, 70 грн.
Серпень 709 грн. х 30 % = 212, 70 грн.
Вересень 709 грн. х 30 % = 212, 70 грн.
Жовтень 723 грн. х 30 % = 216, 90 грн.
Всього позивачу повинно бути виплачено доплати до пенсії за період з 1 січня по 31 жовтня 2010 року в сумі 2115 грн. 90 коп.
Згідно заперечень та довідки Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві позивачу з 1січня 2010 року по 31 жовтня 2010 року виплачено доплати до пенсії в сумі 498,00 грн. (а.с. 9-10 ).
Отже заборгованість по виплаті доплати до пенсії за період з 1 січня по 31 жовтня 2010 року становить 2115 грн. 90 коп. - 498 грн. 00 коп. = 1617 грн. 90 коп. яка і підлягає донарахування та виплаті позивачу.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
За змістом ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України “Про соціальний захист дітей війни ” реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суддя вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
Обґрунтованими є вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві, по не виконанню приписів статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування на отримання доплати до пенсії.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може брати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, –
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни – задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві .
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2010 року з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування ”.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови.
ВІРНО:
Суддя Ленінського районного
суду м. Полтави С.П. Юхно