Справа № 22ц-1307/2006 p. Головуючий у 1 інст .-Зінченко С.П.
Доповідач - Литвиненко І.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2006 року Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
Головуючого - Литвиненко І.В.,
суддів - Заболотного В.М., Ішутко В.М.,
при секретарі - Мехед Т.О.
з участю представника позивача розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за скаргою Чернігівської виправної колонії № 44 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області на ухвалу судді Новозаводського районного суду М.Чернігова від 04 липня 2006 року про відмову у відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою Чернігівської виправної колонії № 44 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1031 грн. 23 коп.,-
встановив:
В скарзі Чернігівська виправна колонія № 44 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області просить ухвалу судді скасувати і вирішити питання про підсудність справи в порядку цивільного судочинства.
Ухвалою судді у відкритті провадження і за позовом ЧВК № 44 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті за комунальні послуги відмовлено, оскільки даний спір відповідно до ст.ст. 3. 17 КАС України повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Апелянт в скарзі зазначає, що даний спір стосується цивільно-правових відносин, так як відповідач , що проживає у будинку, який знаходиться на балансі позивача, не сплачує вчасно за комунальні послуги і це не стосується якихось управлінських функцій суб'єкта владних повноважень.
Вислухавши доповідача, пояснення апелянта, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до правил ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, ЧВК № 44 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в ЧО звернулась до суду з позовом і просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані комунальні послуги. Взагалі, позивач є суб'єктом владних повноважень і може здійснювати владні управлінські функції або вчиняти правові акти індивідуальної дії, але, в даному випадку він не здійснює повноважень відносно іншої особи, яка є учасником спору. В даних правовідносинах відсутні будь-які ознаки здійснення владних функцій чи владних дій.
Оскільки спір між сторонами випливає із договірних правовідносин, а саме про стягнення боргу за надані позивачем комунальні послуги, то він має бути розглянутий в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що скарга ЧВК № 44 УДД України з питань виконання покарань підлягає задоволенню, а ухвала судді про відмову у відкритті провадження у цивільній справі - скасуванню через невірне застосування суддею норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314-315, 317, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд, -
ухвалив :
Апеляційну скаргу Чернігівської виправної колонії № 44 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області задовольнити.
Ухвалу судді Новозаводського районного суду М.Чернігова від 04 липня 2006 року - скасувати, а матеріали позовної заяви Чернігівської виправної колонії № 44 Управління Держдепартаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви позивача в порядку цивільного судочинства України. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили.