АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 – 24 / 2011 р.                                   Головуючий у 1-й інстанції: Скользнєва Н.Г.

    Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

       РІШЕННЯ

         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„10”  січня 2011 року                                         м. Запоріжжя

           Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                 Бєлки В.Ю.

Суддів:                         Дашковської А.В.

                                         Дзярука М.Ю.                        

При секретарі:                Черненко А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізького професійного торгово – кулінарного ліцею на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від «05» серпня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Запорізького професійного торгово – кулінарного ліцею, третя особа: Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя, про усунення перешкод у перерахунку пенсії та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом, який уточнила в ході судового розгляду, зазначивши наступне.

У період з 1985 року по 2001 рік вона працювала у Запорізькому професійному торгово – кулінарному ліцеї на посаді «майстра виробничого навчання», у 2001 році вона звільнилась з ліцею.

15.06.2001 року на підставі її заяви УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя призначило їй пенсію за віком. Починаючи з липня 2008 року, з метою перерахування пенсії, вона намагається надати до Пенсійного фонду Комунарського району м. Запоріжжя довідку про заробіток для перерахування пенсії за період з 1985 року по 2001 рік. Надану  Запорізьким професійним торгово – кулінарним ліцеєм  довідку №323 від 25.07.2008 року Пенсійний фонд Комунарського району м. Запоріжжя повернув внаслідок розходження між відомостями, зазначеними у довідці №12 від 15.06.2001 року, виданої Запорізьким професійним торгово – кулінарним ліцеєм та відомостями, зазначеними в довідці №323 від 25.07.2008 року.

10 червня 2010 року ОСОБА_3 було подано уточнену позовну заяву про усунення перешкод у перерахуванні пенсії шляхом надання управлінню Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за весь період її трудової діяльності (1985-2001 роки) встановленої форми, з розбивкою щомісячно та поясненнями розбіжностей у сумі заробітної плати за 1991 рік та відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000 грн.

Одночасно позивачем було заявлене клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від «05» серпня 2010 року позов задоволено.

Зобов’язано Запорізький торгово – кулінарний ліцей усунути перешкоди у перерахуванні належної ОСОБА_3 пенсії шляхом надання управлінню Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за весь період її трудової діяльності (1985-2001 роки) встановленої форми, з розбивкою щомісячно та поясненнями розбіжностей у сумі заробітної плати за 1991 рік.

Стягнуто з Запорізького професійного торгово – кулінарного ліцею на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

 Стягнуто з Запорізького професійного торгово – кулінарного ліцею на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн.  

   Не погоджуючись з вказаним рішенням суду,   Запорізький професійний торгово – кулінарний ліцей подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

            Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників  апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

 Відповідно до вимог ст.309 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є неповне з’ясування  обставин, що мають значення для її вирішення.

            Статтєю 98 Закону України  « Про пенсійне забезпечення» передбачено, що   перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.

             Відповідно до ст.101 Закону України  « Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі.              

     За змістом ст.49 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний надати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.  

     Згідно зі ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.      

    Судом першої інстанції встановлено та не заперечується   відповідачем, що в період з 1985 року по 2001 рік ОСОБА_3 працювала у Запорізькому професійному торгово-кулінарному ліцеї.

    15.06.2001року Запорізьким професійним торгово-кулінарним ліцеєм ОСОБА_3 було видано довідку №12 про заробіток для обчислення пенсії з розбивкою сум заробітку по півріччям кожного року трудової діяльності, відповідно до якої сума заробітку ОСОБА_3 за 1991 рік складає 0,0590669грн. (а.с.10).  

  Як вбачається з Постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.1992 року № 395 «Про додаткове корегування рівнів державних пенсій» (далі - Постанова) з метою додаткового корегування пенсій, призначених до 01січня 1992 року, їх перерахунок  проводиться шляхом множення середньомісячного заробітку, з якого обчислено пенсію, на відповідний коефіцієнт (а.с.20).

  За змістом зазначеної Постанови у 1991 році мало місце падіння відповідного коефіцієнту в першому та другому півріччі, а саме: в першому півріччі коефіцієнт складав 3,29, а в другому півріччі - 2,5.  Враховуючи викладене, помісячна розбивка (щомісячне зазначення) суми заробітку у 1991 році у довідці про заробіток для обчислення пенсії є обов'язковою умовою для перерахування пенсії за вказаний період.

  Судом встановлено, що в липні 2008 року ОСОБА_3, з метою перерахування пенсії, звернулась до Запорізького професійного торгово-кулінарного ліцею для отримання довідки про заробіток  за період з 1985 по2001 рік.

  25.07.2008 року Запорізьким професійним торгово-кулінарним ліцеєм ОСОБА_3 було видано довідку № 323 про заробіток для перерахування пенсії з розбивкою сум заробітку помісячно, відповідно до змісту зазначеної довідки сума заробітку ОСОБА_3 за 1991 рік склала 0,05651грн. ( а. с.9).

  Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що сума заробітку ОСОБА_3 за 1991 рік, зазначена у довідці №323, виданої Запорізьким професійним торгово-кулінарним ліцеєм 25.07.2008 року, є меншою на 0,0025569грн. у порівняні з сумою заробітку за цей час, що містить довідка №12, яка видана ліцеєм 15.06.2001 року.  

  Представник третьої особи – Управління пенсійного фонду в Комунарському районі м. Запоріжжя пояснив, що оскільки в довідках, виданих ОСОБА_3 Запорізьким професійним торгово-кулінарним ліцеєм за № 323 від 25.07.2008 року та за № 12 від 15.06.2001року є розбіжності, позивачу було запропоновано одержати довідку з помісячною розбивкою сум та поясненням розбіжностей.

  На прохання ОСОБА_3 про надання довідки про нараховану та виплачену за 1985- 2001 роки заробітну плату із зазначенням пояснень розбіжностей у сумі заробітної плати за 1991 рік, позивач отримала довідку №12 від 26.03.2009 року, яка за змістом повністю повторює довідку від 25.07.2008 року за № 323 та не містить пояснень, існуючих в довідках, виданих в 2001р. та в 2008 р.,  розбіжностей.

  Факти звернення ОСОБА_3 із зазначеними проханнями відповідачем у судовому засіданні не заперечувались.

   Доводи апеляційної скарги про те, що довідка, яка видана  Запорізьким професійним торгово-кулінарним ліцеєм 26.03.2009 року за №12, містить достовірні дані, тому відповідач не повинен надавати іншої довідки із поясненням розбіжностей, колегія суддів вважає неприйнятними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, зокрема, листом Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області за №2648 від 23.12.2010 року, зі змісту якого вбачається, що зустрічною перевіркою достовірності видачі зазначеної довідки, проведеною 9 грудня 2010року, встановлено, що сума заробітку, зазначена в грудні 1991 року, не враховує суму індексації.

 Інша частина доводів апеляційної скарги не спростовують висновки рішення суду першої інстанції і не в змозі будь-яким чином вплинути на вирішення питання про відповідність закону оскаржуваного рішення.

 Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зобов’язання Запорізького професійного торгово-кулінарного ліцею усунути перешкоди у перерахуванні належної ОСОБА_3 пенсії шляхом надання управлінню Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за весь період її трудової діяльності ( 1985- 2001 роки) встановленої форми, з розбивкою помісячно та поясненнями розбіжностей у сумі заробітної плати за 1991 рік.

  Згідно зі ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.    

   Внаслідок порушення законних прав позивача, передбачених ст.49 КЗпП України, ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення», позивач була змушена постійно звертатися з повторними вимогами про надання необхідних документів до відповідача, витрачати час і кошти на складання процесуальних документів, звернення до суду. Крім того, постійні необґрунтовані відмови відповідача, неможливість отримання законного права на перерахування пенсії, порушили нормальний образ життя, внесли велику кількість перешкод, завдали значних моральних страждань, призвели до втрати нормальних життєвих зв'язків.

   Проте, вирішуючи питання щодо розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у порядку ст.  237-1 КЗпП України, колегія суддів виходить з дійсних обставин справи та наслідків, що наступили, а також з принципу справедливості і вважає за необхідне зменшити суму відшкодування моральної шкоди позивачу до 1000 гривень, тому рішення в цій частині підлягає зміні.

 Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,  

                                                   ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу Запорізького професійного торгово - кулінарного ліцею задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від "05" серпня 2010 року у цій справі змінити в частині стягнутого розміру моральної шкоди.

Стягнути з Запорізького професійного торгово - кулінарного ліцею на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

 В інший частині рішення залишити без змін.

 Рішення набирає законної сили негайно, але може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: