Справа № 22ц-1305/2006 Головуючий у першій інстанції БАРАНЕНКО C.M.
Категорія - цивільна Доповідач: ІВАНЕНКО Л.В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2006 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді ІВАНЕНКО Л.В.
суддів: ШЕМЕЦЬ Н.В., ГУБАР B.C.
при секретарі: ПАЦ Т.М.,
за участю:
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 04 липня 2006 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до державного нотаріуса Новгород-Сіверської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій та покладення обов"язку вчинити нотаріальну дію, -
ВСТАНОВИВ:
В травні 2006 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним вище позовом, в якому просив скасувати постанову державного нотаріуса Новгород-Сіверської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 від 5 травня 2006 р. про відмову у вчиненні нотаріальних дій.
Свої вимоги мотивує тим, що він звертався до державного нотаріуса ОСОБА_2 з проханням вчинити нотаріальну дію - видати йому свідоцтво про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 41 м2, жилою площею 25,2 м2, що складає 6/25 будинку, та надвірних будівель - сараїв 10,2 м та 30 м2. При цьому ним було подано всі документи, про необхідність надання яких з метою вчинення нотаріальної дії він був повідомлений відповідачкою, але оскаржуваною постановою відповідачем у вчиненні нотаріальної дії було відмовлено у зв"язку з тим, що тип об"єкта вказаний в правовстановлюючому документі не відповідав типу об"єкта вказаному у реєструючому документі. Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області- від 04 липня 2006 р. в задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позову, посилаючись на те, що висновок суду про неможливість вчинення нотаріальної дій, виходячи з мети введення реєстрації прав власників нерухомого майна суперечить п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та положенням Закону України
„Про державну реєстраціюречових прав на нерухоме майно та їх обмежень". Вважає, що помилка в реєструючому документі щодо точної назви об"єкта нерухомості не може бути перешкодою для вчинення нотаріальної дії, оскільки достатні для правильного вчинення нотаріальних дій щодо цього об"єкту відомості про нього містить правовстановлюючий документ та та технічна документація. Вказує на те, що підстав для відмовиу вчиненні нотаріальних дій, передбачених ст.ст. 5, 49 Закону України „Про нотаріат" відсутні. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 з метою отримання свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлої ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1, 4 травня 2006 p., яка належала їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 18.12.90 p., звернувся до державного нотаріуса Н-Сіверської держнотконтори - ОСОБА_2 про вчинення вказаної нотаріальної дії представивши договір купівлі продажу від 18.12.90 p., де вказано, що жила квартира по АДРЕСА_2, складається з 5 кімнат загальною площею 41 м2, жилою площею 25,2 м2, що складає 6/25 будинку, та надвірних будівель - сараїв 10,2 м2 та ЗО м2 та витяг з реєстру на нерухоме майно, де вказано, що об"єктом є будинок з надвірними будівлями.
Державний нотаріус Новгород-Сіверської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 постановою від 5 травня 2006 р. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, в зв"язку з невідповідністю правостановчого та реєструючого документів вимогам законодавства. Не погоджуючись з постановою держнотаруса, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відмова державного нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва право - на спадщину є обгрунтованою, оскільки тип об"єкта вказаний в правовстаноновлюючому документі не відповідає типу документа вказаному у реєструючому документі.
Проте, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а саме, невірно застосована ст.49 Закону України „ Про нотаріат „ та положення п.216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. № 20/5. Згідно вказаної норми, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна, у тому числі наявності чи відсутності податкової застави та інших застав за даними відповідних реєстрів (п.п. 1); якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлювального документа, витяг з Реєстру прав власності (п.п. 4). Як вбачається з матеріалів справи позивачем були представлені нотаріусу договір купівлі-продажу та витяг з реєстру прав власності. Відповідно до договору купівлі-продажу покійна ОСОБА_3 придбала у власність жилу квартиру, що складається з 5 кімнат загальною площею 41,1 м.кв., жилою площею 25,2 м.кв.,що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та частину надвірних будівель, які становлять 6/25 частин будинку. За витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, дані до якого внесені на підставі вищенаведеного договору купівлі продажу, за ОСОБА_3 на праві власності зареєстровано 6/25 частин зазначеного вище будинку з надвірними будівлями.
Апеляційний суд вважає, що невідповідність типу об"єкта в договорі купівлі-продажу та витягу з реєстра права власності, що виразилась у наявності в договорі купівлі-продажу визначення частини будинку словом „ квартира „не законною є підставою для відмови державним нотаріусом у видачі свідоцтва про право вланості, оскільки як в договорі купівлі-продажу від 19 грудня 1990 року, так і у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 4 травня 2006 року йдеться мова про право власновті на 6/25 частин домоволодіння АДРЕСА_2, що належали покійній ОСОБА_3, а крім того, жодні підстави для вімови у вчиненні нотаріальних дій, передбачені ст.ст. 5, 49 Закону України „Про нотаріат" відсутні.
За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову та скасування постанови державного нотаріуса Новгород-Сіверської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 від 5 травня 2006 р. про відмову у вчиненні нотаріальних дій з підстав передбачених п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 5, 49 Закону України „Про нотаріат", п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. № 20/5, ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 04 липня 2006 р. - скасувати.
Позов ОСОБА_1 до державного нотаріуса Новгород-Сіверської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій та покладення обов'язку вчинити нотаріальну дію - задовольнити.
Постанову державного нотаріуса Новгород-Сіверської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 від 5 травня 2006 р. про відмову у вчиненні нотаріальних дій - скасувати.
Забов"язати державного нотаріуса Новгород-Сіверської державної нотаріальної контори ОСОБА_2 видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 6/25 частин будинку з надвірними будівлями , що знаходиться в АДРЕСА_2 та складаєтться з з кімнат № 4-1, 4-2, 4-3, 2-4, 4-5 та відповідної частини господарських будівель, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3. Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.