УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого, судді Лагнюк М.М.,
суддів Наставного В.В. та Мацелюх П.С.,
за участю прокурора Ременюка Ю.П.,
засудженого ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_1 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 09 вересня 2010 року, яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, проживаючого в АДРЕСА_5, раніше судимого:
- 03 січня 1994 року Дніпровським районним судом м. Києва за ст..ст.140 ч.3, 142 ч.3 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнений 26 серпня 1999 року по відбуттю покарання;
- 16 серпня 2001 року Залізничним районним судом м. Києва за ст..ст.142 ч.3, 140 ч.2, 145 ч.1, 193 ч.3, 191 КК України до 12 років позбавлення волі, 11 березня 2009 року постановою Червоногвардійського районного суду м. Макіїівка Донецької області невідбута частина покарання замінена на обмеження волі, звільнений з виправного центру 30 листопада 2009 року умовно-достроково на 2 роки 11 місяців 19 днів;
Справа № 11-а-2574/10 Категорія: ч.2 ст.185, ч.3 ст.187, ч.3 ст.357 КК України
Головуючий у 1 інстанції Котович О.Л.
Доповідач в апеляції Лагнюк М.М.
засуджено:
- за ч.2 ст.185 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- за ч.3 ст.187 КК України на 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього мана, яке є особистою власністю засудженого;
- за ч.3 ст.357 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначено у вигляді 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є особистою власністю засудженого.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за попереднім вироком остаточно засудженому призначено покарання за сукупністю вироків – 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є особистою власністю засудженого.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві 8 517 грн. 16 коп. за проведення експертиз.
За вироком суду злочин вчинено за таких обставин.
29 березня 2010 року біля 15 годин засуджений ОСОБА_1, який раніше вчинив розбій, скоїв напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу, при цьому ОСОБА_1 прийшов з малолітнім ОСОБА_3 до квартири АДРЕСА_1, де проживає потерпілий, разом з потерпілим проник в квартиру, взяв на кухні ніж, з ножем в руках висловив ОСОБА_3 погрозу вбивством і зажадав повідомити про місця зберігання грошей і коштовностей, при цьому висловлену підсудним погрозу малолітній потерпілий сприйняв як реальну загрозу для свого життя і здоров’я.
Далі ОСОБА_1 в житловій кімнаті квартири розшукав і заволодів грошима в сумі 2 000 гривень, 50 доларами США, еквівалентними 396 гривнями 50 копійкам, 15 євро, еквівалентними 158 гривням 50 копійкам, мобільним телефоном «Соні Еріксон 5501» вартістю 950 гривень з сім-карткою оператора мобільного зв’язку «Лайф» вартістю 25 гривень і 60 гривнями на рахунку, золотим ланцюжком вартістю 1 689 гривень, золотою підвіскою вартістю 300 гривень, золотим ланцюжком вартістю 1 689 гривень, золотим хрестиком вартістю 300 гривень, золотим ланцюжком вартістю 268 гривень, чотирма золотими каблучками загальною вартістю 16 300 гривень, золотою підвіскою вартістю 300 гривень, срібним ланцюжком вартістю 500 гривень, срібними сережками вартістю 600 гривень, талоном до посвідчення водія, заподіявши шкоду ОСОБА_4 на загальну суму 25 536 гривень, а також розшукав і заволодів тоді ж важливими особистими документами потерпілих: закордонним паспортом № НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_4 і свідоцтвом про народження ОСОБА_3, висловив ще раз малолітньому потерпілому ОСОБА_3 погрозу вбивством і залишив місце злочину.
07 квітня 2010 року в період часу з 12 годин 15 хвилин до 12 годин 30 хвилин підсудний ОСОБА_1, який раніше вчинив розбій, за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою скоїв напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу, при цьому невстановлена особа подзвонила в двері квартири АДРЕСА_2, запитала у малолітнього ОСОБА_5 про наявність в квартирі батьків, проникла до згаданої квартири разом з ОСОБА_1, який висловив ОСОБА_5 погрозу вбивством і зажадав віддати гроші і коштовності, при цьому висловлену підсудним погрозу малолітній потерпілий сприйняв як реальну загрозу для свого життя і здоров’я.
Далі ОСОБА_1 в житловій кімнаті квартири розшукав і заволодів золотою сережкою вартістю 295 гривень, золотою каблучкою вартістю 1 825 гривень, золотою обручкою вартістю 1 196 гривень, золотим кулоном вартістю 1 200 гривень, золотим браслетом вартістю 2300 гривень, золотим ланцюжком вартістю 3000 гривень, золотою каблучкою вартістю 1092 гривні, золотим кулоном вартістю 250 гривень, трьома ключами загальною вартістю 120 гривень, заподіявши шкоду потерпілій ОСОБА_6 на загальну суму 11 278 гривень.
Там же ОСОБА_1 розшукав і заволодів належною ОСОБА_7 барсеткою вартістю 60 гривень із свідоцтвом про спадщину на будинок, планом-схемою будинку, страховою картою, військовим квитком, квитанціями про плату за землю, банківською карткою «ПравекБанк» з 500 гривнями на рахунку, свідоцтво про смерть ОСОБА_7, свідоцтвом про смерть ОСОБА_8, потім зачинив потерпілого ОСОБА_5 в ванній кімнаті і зник з місця злочину разом з невстановленою особою, яка протягом нападу спостерігала за навколишньою обстановкою.
07 квітня 2010 року в період часу з 11 годин до 12 годин 30 хвилин ОСОБА_1 за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою повторно таємно викрав з орендованої ним квартири АДРЕСА_3 пральну машину «Samsung» вартістю 2 800 гривень, холодильник «Beko» вартістю 2 174 гривні, TV-тюнер «Воля-кабель» «Homecast” вартістю 300 гривень, мобільним телефоном «Nokia 1255CDMA» з коробкою, зарядним пристроєм і інструкцією, заподіявши ОСОБА_9 на загальну суму 5 274 гривні.
В поданій апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції просить вирок в частині призначеного покарання скасувати та постановити новий вирок , яким призначити покарання ОСОБА_1 на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання – 12 років позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків – 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Яке є особистою власністю засудженого. При цьому, апелянт мотивує тим, що призначене засудженому покарання не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого. Зокрема , суд не врахував, що засуджений раніше судимий за вчинення аналогічних злочинів, завдану злочинами шкоду не відшкодував, тощо.
В поданій апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.
Мотивує тим, що у справі допущено неповноту, односторонність та істотне порушення вимог кримінально – процесуального закону. Зокрема, в протоколі неправильно викладені показання ОСОБА_5, свідка ОСОБА_10. Також порушено його право на захист, оскільки суд не дозволив побачення із захисником, а той в свою чергу не зміг підготуватися до розгляду справи. Суд необґрунтовано використав його показання, які він давав під примусом. Крім того, суд допустив однобічність і неповноту судового слідства , оскільки не встановив та не допитав свідків , а саме водіїв таксі і газелі, які допомагали перевозити побутову техніку. Також апелянт вважає, що судом порушено вимоги ст. 26 КПК України , бо не вирішено питання про об’єднання в одне провадження інших кримінальних справ, які є щодо нього .
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та заперечував проти задоволення апеляції засудженого, пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію та заперечував проти задоволення апеляції прокурора, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з таких підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами.
Доводи засудженого про недоведеність вини, неповноту, однобічність односторонність досудового слідства є необґрунтованими.
Суд першої інстанції всебічно, повно і об’єктивно дослідив докази у справі, а винуватість засудженого підтверджується такими доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив, що саме ОСОБА_1 проник в його квартиру, де погрожуючи вбивством ножем заволодів майном.
Він же, потерпілий при пред’явленні для впізнання, впевнено впізнав ОСОБА_1, який під погрозою заволодів його майном, а при проведенні очної ставки підтвердив свої показання.
Згідно висновку експертизи три сліди пальців рук, які з коробки від мобільного телефону і з картонної коробки в квартирі ОСОБА_3 належать засудженому ОСОБА_1
Відповідно до показань потерпілого ОСОБА_5 в суді саме ОСОБА_1 проти його волі проник у квартиру АДРЕСА_2 погрожуючи вбивством заволодів грошима і цінностями.
При проведенні очної ставки із засудженим ОСОБА_1 потерпілий ОСОБА_5 підтвердив свої показання про обставини вчиненого злочину засудженим..
Згідно висновку експертизи, сліди пальців рук на поверхні картонної коробки від панчіх і на дерев’яній шкатулці в квартирі, де було вчинено злочин належать засудженому ОСОБА_1
Відповідно до оголошених та досліджених в судовому засіданні показань потерпілої ОСОБА_9 саме з її орендованої квартири засуджений ОСОБА_1 викрав належне їй майно..
Сам засуджений в судовому засіданні, як убачається з протоколу судового засідання визнавав, що заходив в квартирі малолітніх потерпілих з їх дозволу . В той же час не заперечував, що заволодів майном. Також він визнав, що передав у заставу майно ОСОБА_9 в якої знімав квартиру.
З уваги на такі і інші докази, які є в матеріалах кримінальної справи та наведені у вироку дії засудженого ОСОБА_1 за ст. ст. 185 ч. 2, 187 ч. 3, 357 ч. 3 КК України кваліфіковані правильно.
Що стосується доводів апеляції засудженого про застосування щодо нього недозволених методів слідства, то вони є надуманими. Про застосування таких методів він протягом досудового і судового слідства не заявляв. Навпаки, на досудовому слідстві він стверджував, що проникаюче поранення легені він зробив власноручно, оскільки хотів покінчити життя самогубством.
Не встановлено порушення права засудженого на захист, як про це йдеться в апеляції засудженого.
Позбавлено підстав посилання засудженого в апеляції про порушення вимог закону при проведенні впізнання під час очної ставки потерпілим ОСОБА_5. Зокрема таких даних у матеріалах справи немає. А з приводу проведення даної слідчої дії у вироку суду з цього приводу наведені переконливі мотиви.
Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України і вважати його м’яким , як про це зазначає в апеляції прокурор , колегія суддів не знаходить підстав.
За таких обставин вирок суду є законним і обґрунтованим, підстав для скасування чи зміни вироку немає, а відтак апеляції прокурора та засудженого задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення , а вирок Деснянського районного суду м. Києва від 9 вересня 2010 року щодо засудженого ОСОБА_1 - без зміни.
Судді:
1. _______________ 2. ______________ 3. ________________
( Лагнюк М.М. ) (Наставний В.В. ) (Мацелюх П.С. )