АДМІНІСТРАТИВНЕ СУДОЧИНСТВО                   Справа № 2-а-277/11  

Рядок статзвіту – 10.3.1  

  ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

  ПОСТАНОВА  

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И  

  04 січня 2011 року         Любомльський районний суд Волинської області   в складі головуючого - судді   Чишія С.С.,  

  розглянувши в порядку скороченого провадження в місті Любомль справу за   адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Любомльському районі про визнання бездіяльності протиправною та покладення обов’язку нарахувати і виплатити недоплачену соціальну допомогу дитині війни,  

  в  с  т  а  н  о  в  и  в :  

  Позивач просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача та зобов’язати управління нарахувати і виплатити недоплачену доплату до пенсії дитині війни за період з грудня 2009 по грудень 2010 року включно. Вимоги обґрунтував тим, що наділений правовим статусом дитини війни, тому відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» користується правом на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак в порушення Закону та рішень Конституційного суду України допомога виплачується в заниженому розмірі.  

  В письмових запереченнях управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі позов не визнало з тих підстав, що з 09 липня по 31 грудня 2007 року фінансування соціальних виплат проводилось в порядку, встановленому постановою КМ України від 03.01.2002 року №1, в розмірі 19,91 гривні. Розмір допомоги у 2008 році спочатку було встановлено відповідним Законом про державний бюджет у вигляді 10 відсотків прожиткового мінімуму, а з 22.05.2008 року – постановою КМ України від 28.05.08 року №530, яка є чинною на даний час. На підставі цієї постанови за січень 2008 – грудень 2010 року позивачу виплачено 1774,50 гривні.  

  Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.  

  Згідно із копією паспорта серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Новоугрузьке Любомльського району Волинської області, тому у відповідності до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни.  

З довідки УПСЗН Любомльської райдержадміністрації №659 вбачається, що позивач користується пільгами дітей війни.  

  Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону України від 18.11. 2004 року № 2195-ІV передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.  

  Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік була зупинена, а п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» – викладена в новій редакції.  

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 зазначені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційними.  

  Наведене свідчить, що ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону України від 18.11. 2004 року № 2195-ІV була чинною з 09.07.2007 по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 по 31.12.2008 року, протягом усього 2009 року і діє у 2010 році по даний час.  

  До даних спірних відносин необхідно застосовувати положення ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з таких підстав.  

  Згідно із ч.3 ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.  

Згідно із ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги … та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України.  

Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що по віку є лише трудова пенсія.  

Згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

  Отже, іншого нормативно-правового акта, який би визначав розмір мінімальної пенсії за віком або встановлював інший розмір, крім встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», немає.  

  Частиною 7 ст.9 КАС України встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).  

Зважаючи на те, що прогалина в законодавстві не врегульована, суд вважає, за необхідне застосувати до даних спірних правовідносин ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в порядку ч.7 ст.9 КАС України з огляду на ч.3 ст.46 Конституції України як критерій для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, а не визначення розміру пенсії.  

  Посилання відповідача на те, що виплати дітям війни проводяться на підставі чинної постанови КМ України від 28.05.08 року №530, безпідставні.  

Статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» встановлено, що виключно законами України визначаються мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком … Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.  

Зазначена постанова КМ України №530 має статус підзаконного нормативного акту, ґрунтується на редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», яка визнана Конституційним Судом України неконституційною, тому не може враховуватись як джерело права до спірних правовідносин.  

  Повноваження суду при вирішенні адміністративного спору визначені ст.162 КАС України. Позивач просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача у перерахунку доплати і зобов’язати відповідача нарахувати підвищення пенсії за певний період.  

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.  

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.  

Тому суд вважає, що бездіяльність суб’єкта владних повноважень обґрунтована і доведена. Відтак достатнім і справедливим буде покладення на відповідача обов’язку нарахувати належні суми відповідно до чинної на момент спірних правовідносин редакції закону і виплатити їх, однак з врахуванням вже виплачених сум.  

  Отже, фактичні обставини справи та відповідні їм норми закону свідчать про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.  

  Ухвалою суду від 04.01.2011 року вимоги позову за грудень 2009 року залишено без розгляду за пропуском строку звернення у суд. Підстав для застосування ст.ст.99, 100 КАС України до решти вимог суд не вбачає, оскільки досліджувати соціальні виплати мають регулярний щомісячний характер. Порушене право позивача відбувалось кожного місяця під час виплати основної пенсії без відповідного підвищення. Такі щомісячні порушення до набрання чинності новою редакцією ст.ст.99, 100 КАС України з 30.07.2010 року давали позивачу право на звернення до суду протягом річного терміну, який і підлягає застосуванню на час розгляду справи.  

  У відповідності із ч.1 ст.256 КАС України дане судове рішення підлягає до негайного виконання.  

  Керуючись ст.ст.10, 11, 71, 122, 159, 163, 1832 КАС України,   суд  

  п  о  с  т  а  н  о  в  и  в  :  

  Позов задовольнити частково.  

  Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області щодо ненарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з січня по грудень 2010 року включно.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», і провести відповідні виплати за період з січня по грудень 2010 року включно з урахуванням здійснених виплат.  

  В задоволенні решти позовних вимог відмовити.  

  Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 3(три) гривні 40 копійок судового збору.  

    Постанова в частині обов’язку управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 підлягає негайному виконанню.  

  Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.  

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.  

  Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання її копії через Любомльський районний суд.  

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  

    Оскарження постанови не перешкоджає її негайному виконанню.  

  Головуючий : суддя                   Чишій С.С.