БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ  

07540, Київська область, м. Березань, вул. Леніна, 32  

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

за результатами розгляду справи у порядку письмового провадження  

« 28 » грудня 2010року   місто Березань   Справа №2-а-266/2010  

Березанський міський суд Київської області в складі головуючого судді Кірєєва Р.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу  

за позовом   ОСОБА_1  

до  

  за участі третьої особи   Управління Пенсійного фонду України в місті Березань Київської області  

  ГУ ДКУ у Київській області  

про   визнання бездіяльності неправомірною та зобов»язання вчинити дії  

ВСТАНОВИВ:  

ОСОБА_1 (далі по тексту – ОСОБА_1, позивач) звернулась до Березанського міського суду Київської області з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Березань Київської області (далі по тексту – УПФУ в м. Березань, відповідач) про зобов»язання відповідача перерахувати та сплатити їй, як дитині війни недонараховане щомісячне підвищення до пенсії, виходячи з розміру 30% від мінімальної пенсії за віком згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» за період з 22 травня 2008року з урахуванням проведених виплат та зобов»язання в подальшому проводити виплати до внесення відповідних змін у законодавство.  

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 28 грудня 2010року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання бездіяльності відповідача неправомірною та зобов»язання вчинити дії за період з 22 травня 2008року по 10 червня 2010року залишені без розгляду.  

В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 посилається на те, що вона одержує пенсію за віком та,   відповідно до положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має право на одержання підвищеної пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії – на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Позивач стверджує, що відповідач, в порушення положень Конституції та Законів України, не проводить перерахунок підвищеної пенсії відповідно до рішень Конституційного суду України від 9 липня 2007року №6-рп/2007 та від 22 травня 2008року.  

Відповідач проти позову заперечив, вказавши на відсутність порушень зі сторони УПФУ в м. Березань, посилаючись при цьому на положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яким передбачено, що фінансування виплат за цим Законом проводиться із державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного фонду.  

Окрім того, відповідач стверджує, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений статтею 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.  

На думку відповідача, для стягнення підвищеної пенсії в даному випадку відсутні правові підстави.  

Окрім того, відповідач посилається в обґрунтування заперечень на позов   ОСОБА_1   на відсутність механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 % якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання.  

В судове засідання 28 грудня 2010року сторони не з»явились. Позивач та відповідач просять проводити розгляд справи за їх відсутності.  

Відповідно до частини 2 статті 128 КАС України неприбуття в судове засідання сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.  

Керуючись вимогами частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.  

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.  

На підставі положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України Березанський міський суд Київської області розглядає справу в порядку письмового провадження.  

Відповідно до ст. 41 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.  

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Березанський міський суд Київської області встановив наступне.  

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 1935року народження, в силу положень статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі по тексту – Закон), є дитиною війни та має право на отримання державної соціальної підтримки і пільг дітям війни, передбачених вказаним Законом.  

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.  

Відповідно до положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у відповідній редакції) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

У Законі України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.  

Судом, на підставі наданого відповідачем розрахунку пенсії позивача та письмових заперечень УПФУ в м. Березань встановлено, що з 10 червня 2010року позивачу надбавка, передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не виплачувалась в розмірі, встановленому Законом, що стверджується інформацією УПФУ в м. Березань.  

Посилання відповідача на внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не є обґрунтованим, оскільки положення пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»   визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),   згідно з Рішенням Конституційного Суду України   від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008   у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».  

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними,   втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.    

Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків - 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум», а також Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Не можуть бути підставою для відмови в позові твердження органів Пенсійного фонду щодо відсутності коштів для здійснення встановлених Законом виплат. Оскільки відповідно  до  рішення  Європейського Суду від 8 листопада 2005 року справа "Кечко проти України" встановлено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.  

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого   Указом Президента  України від  01.03.2001 року № 121/2001   Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення. Основним  завданням  Пенсійного  фонду  України  є забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку його територіальні управління.  

Тому, саме на Управління, а не інші органи, покладений обов’язок щодо нарахування та виплати коштів про стягнення яких ставить питання позивач.  

При цьому, згідно п. 4 ч. 5 постанови КМ України №1261 від 24 жовтня 2007року обов»язок щодо обрахування конкретних сум надбавок  позивачу віднесено до виключної компетенції Управління.  

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п.19).  

Таким чином, проведення відповідачем розрахунку пенсії позивачу згідно положень Закону України   «Про соціальний захист дітей війни»   у редакції Закону України  від 28.12.2007 р. N 107-VI, після визнання положень вказаної редакції неконституційними є безпідставним і таким, що звужує обсяг передбачених законом прав позивача.  

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, суд визнає протиправною бездіяльність УПФУ у м. Березань та приходить до висновку  про необхідність зобов'язання відповідача здійснити  перерахунок пенсії позивачу, як дитині війни з урахуванням підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та провести відповідні виплати з 10 червня 2010року по 28 грудня 2010року, з урахуванням вже проведених виплат.  

В той же час, позивач, згідно поданого позову, просить в подальшому нараховувати їй підвищення пенсії регламентованої Законом.  

В цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки чинним законодавством не передбачено такого способу захисту прав позивача, як зобов’язання проведення виплат на майбутнє, без обмеження будь-яким строком, не навів таких способів захисту і сам позивач.  

За таких обставин, враховуючи те, що позивачем суду не надано жодного обґрунтованого доказу протиправних дій Управління по фактах виплати гарантованих їй доплат на майбутнє, порушення її прав і чинним законодавством не передбачено такого абстрактного способу захисту прав позивача, названі вимоги до задоволення не підлягають.  

Судові витрати по справі підлягають стягненню з Державного бюджету, оскільки саме неправомірні дії державних органів призвели до порушення законних прав позивача.  

Керуючись ст. ст. 9, 11, 94, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  

П О С Т А Н О В И В:  

  Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.  

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у м. Березань Київської області та зобов»язати Управління Пенсійного фонду України у м. Березань Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1   ,   як дитині війни з урахуванням підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни»   виходячи із розміру визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність   та провести відповідні перерахунок та виплати за період з 10 червня 2010року по 28 грудня 2010року, з урахуванням вже проведених виплат.  

В задоволенні позову в іншій частині – відмовити.  

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3грн. 40к. судових витрат по справі у вигляді сплати судового збору.  

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

  Суддя  

Березанського міського суду         /підпис/         Р.В. Кірєєв        

Київської області  

згідно з оригіналом,  

Суддя  

Березанського міського суду                 Р.В. Кірєєв        

Київської області