АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ  

Справа №22-109/11   Головуючий у 1-й інстанції: Дацюк О.І.  

Суддя-доповідач: Гончар О.С.  

УХВАЛА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  11 січня 2011 року               м. Запоріжжя  

  Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:  

головуючого судді     Бондаря М.С.  

суддів         Гончара О.С., Кухаря С.В.  

при секретарі       Белименко С.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 серпня 2010 року про повернення позову Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення збитків, -  

  ВСТАНОВИЛА:  

  Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 серпня 2010 року позовну заяву ВАТ «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення збитків визнано неподаною та повернуто позивачеві.  

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив зазначену ухвалу скасувати.  

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.  

28.07.2010 року ВАТ «Запоріжжяобленерго» звернулося в суд із вказаним позовом.  

09.08.2010 року позов залишено без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків, а саме неповної сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.  

21.08.2010 року через неусунення недоліків позову, зазначених в ухвалі судді від 19.07.2010 року, позов визнано неподаним і повернуто позивачеві.  

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що дана справа відноситься до розгляду позовної заяви про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, а тому витрати на інформаційно-технічне забезпечення її розгляду становлять 30 грн. Натомість, суд помилково вважає, що цей розмір становить 120 грн.  

Проте з даними запереченнями не можна погодитись.  

Суд першої інстанції в своїй ухвали обґрунтовано мотивував свій висновок про те, що спір виник з приводу відшкодування відповідачем збитків, спричинених позивачеві внаслідок самовільного підключення ОСОБА_2 до електромережі позивача по за приладами обліку. При зверненні до суду з позовом даної категорії витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи мають оплачуватись в розмірі саме 120 грн.  

Споживання особою електроенергії внаслідок самовільного підключення до електромережі по за приладами обліку не є споживанням житлово-комунальних послуг, а є спричиненням збитків, які відшкодовуються відповідно до затвердженої Постановою НКРЕ України №562 від 04.05.2006 року Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.  

За наведених обставин, колегія суддів приходить до переконання, що ухвалу судді від 21.08.2010 року можна визнати законною, а тому вона не підлягає скасуванню.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, --  

  УХВАЛИЛА :  

  Апеляційну скаргу ВАТ «Запоріжжяобленерго» відхилити.  

Ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 серпня 2010 року про повернення позову в цій справі залишити без змін.  

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.  

Головуючий суддя   суддя   суддя  

Бондар М.С.   Гончар О.С.   Кухар С.В.