АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ  

Справа №22-63/11   Головуючий у 1-й інстанції: Федоренко Р.Г.  

Суддя-доповідач: Гончар О.С.  

УХВАЛА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  11 січня 2011 року               м. Запоріжжя  

  Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:  

головуючого судді     Бондаря М.С.  

суддів         Гончара О.С., Кухаря С.В.  

при секретарі       Белименко С.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Заводського районного суду Запорізької області від 21 грудня 2009 року у справі за позовом  ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування завданої матеріальної і моральної шкоди, третя особа КП ВРЕЖО №4, -  

  ВСТАНОВИЛА:  

  Уточнюючи і доповнюючи свої позовні вимоги, позивачка звернулася в суд із вказаним позовом. Зазначала, що відповідачі є власниками квартири, яка розташована над квартирою позивачки поверхом вище.  

26.09.2006 року внаслідок неналежного ремонту відповідачами рушнико-сушарки, що розташована в їх квартирі, квартиру ОСОБА_4 було залито. Внаслідок залиття квартира позивачки потребувала ремонту, вартість якого складає 8029 грн., тому позивачка просила стягнути з відповідачів зазначену суму на свою користь.  

Крім того, вказаними діями відповідачів позивачці було завдано й моральної шкоди, на відшкодування якої вона просила стягнути 1000 грн.  

Рішенням Заводського районного суду Запорізької області від 21 грудня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто 8029 грн. матеріальної шкоди. Вирішено питання про судові витрати.  

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просили його рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.  

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Відповідно до п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін.  

Судом першої інстанції, з чим погоджується й колегія суддів, обґрунтовано встановлено, що 26.09.2006 року внаслідок неналежного ремонту відповідачами рушнико-сушарки, що розташована в їх квартирі, квартиру ОСОБА_4 було залито. Внаслідок залиття квартира позивачки потребувала ремонту, вартість якого складає 8029 грн.  

Факт залиття квартири позивачки підтверджується дослідженіми судом першої інстанції доказами: актом про залиття, актом про пошкодження. (а.с. 15, 16). Зазначені акти складено комісією ЖЕУ-21 ВРЕЖО №4, на балансі якого перебуває будинок, в якому розташовані квартири сторін і яке здійснює його технічне обслуговування.  

В своїх запереченнях на позов відповідачі особисто заявили, що вирішили замінити свою рушнико-сушарку. Для чого на їх вимогу слюсар ЖЕУ-21 відімкнув водопостачання. Відповідачі своїми силами без залучення фахівців ЖЕУ-21 ВРЕЖО №4 відрізали труби та встановили на них заглушки. Внаслідок поновлення водопостачання дією тиску води встановлені заглушки було зірвано і відбулось затоплення квартир. (а.с. 29)  

Таким чином, колегія суддів критично ставиться до заперечення відповідачів, що в їх діях відсутня вина в затопленні квартири позивачки.  

Згідно висновку призначеної судом будівельно-технічної експертизи від 29.04.2009 року вартість ремонтно-відновлювальних робіт в квартирі позивачки внаслідок її затоплення відповідачами складає 8029 грн. (а.с. 113-127)  

Причиною такого залиття стало самовільна заміна відповідачами рушнико-сушарки. Після запуску системи холодною водою відбулось залиття квартири позивачки. (а.с. 113-127)  

Суд правильно не прийняв до уваги висновок судової експертизи від 09.11.2009 року, оскільки він складеній гр.. ОСОБА_5, яка не є судовим експертом, а тому з огляду на Закон України «Про судову експертизу» не має права проводити судові експертизи.  

ОСОБА_6, яка проводила дану експертизу не має права проводити будівельно-технічну експертизу, оскільки має атестацію лише за спеціальність «оцінка машин, обладнання, сировини і товарів народного вжитку», проте в складеному висновку посилалась на літературу про державні будівельні норми та про ремонтно-будівельні роботи (а.с. 183)  

Інші доводи апеляційної скарги також є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а лише відображають позицію відповідачів, висловлену ними в запереченнях проти позову і яку вони вважають такою, що є єдино вірною та єдино можливою.  

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає встановленим по справі обставинам, ґрунтується на досліджених в судовому засіданні належних і допустимих доказах та відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.  

Керуючись ст.ст. 307, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,  

  УХВАЛИЛА:  

  Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.  

Рішення Заводського районного суду Запорізької області від 21 грудня 2009 року у цій справі залишити без змін.  

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.  

Головуючий суддя   суддя   суддя  

Бондар М.С.   Гончар О.С.   Кухар С.В.