Судове рішення #13107808

      Апеляційний суд Запорізької області  

 

  Справа № 22-74/11                                                             Головуючий у 1 інстанції: Ліхтанська Н.П.          

Суддя-доповідач: Бабак А.М.  

  Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

                       05 січня 2011 року                                                                    м. Запоріжжя

               Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

           Головуючого:      Крилової О.В.  

      Суддів                     Бабак А.М.  

           Спас О.В.

           При секретарі:         Остащенко О.В.

      розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 жовтня 2010 року   

 у справі за позовом Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за користування житловим приміщенням (квартирної плати) та спонукання до дій, -

      

В С Т А Н О В И Л А :  

У липні 2008 року Комунальне підприємство  Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» (далі КП БМР «Житлосервіс-2А») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за користування житловим приміщенням (квартирної плати) та спонукання до дій.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що житловий будинок АДРЕСА_1 є власністю територіальної громади м. Бердянська в особі Бердянської міської ради і перебуває на балансі КП БМР «Житлосервіс-2А». Квартира АДРЕСА_1 зазначеного будинку експлуатується як житлове приміщення та є власністю відповідачів.

Згідно діючого законодавства, наймачі житлових приміщень щомісяця зобов’язані оплачувати встановлений розпорядженням голови Запорізької державної адміністрації та рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради тариф квартирної плати.  Відповідачі тривалий час не роблять оплату за користування житловим приміщенням, що призвело до створення заборгованості, станом на 01.07.2008 року у сумі 838,23 грн.  

Згідно п.п. 3.1 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг підготовлений виконавцем на основі  типового договору, однак відповідач не з’являвся до КП БМР «Житлосервіс-2А» для підписання цього договору. Враховуючи, що у відповідача знаходиться розрахункова книжка на оплату житлових послуг, а КП БМР «Житлосервіс-2А» відкрито особистий рахунок по оплаті цих послуг та боржниками не оскаржено суму нарахування за одержані послуги, договір про надання послуг вважається укладений в усній формі.  

Посилаючись на зазначені обставини, просили стягнути  з відповідачів на їх користь заборгованість по квартирній платі в сумі 838,23 грн. та понудити відповідачів укласти договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у письмовій формі.

 В процесі розгляду справи 21.09.2010 року КП БМР «Житлосервіс-2А» подало до суду уточнену позовну заяву (а.с.114-116), в якій додатково зазначило, що заборгованість відповідачів по квартирній платі за період з 01.01.2005 року по 01.09.2010 року складає 524,47 грн., у зв’язку з чим просило поновити строк позовної давності за цим позовом, стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 524,47 грн. та спонукати відповідачів укласти договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у письмовій формі.

 Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області  від 18 жовтня 2010 року позов КП БМР «Житлосервіс-2А» задоволено.

 Поновлено строк позовної давності. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь КП БМР «Житлосервіс-2А» заборгованість за користування житлом (квартирній платі) в сумі 524,47 грн. та судові виори в сумі 30,00 грн., а всього 554,47 грн.

 Зобов’язано   ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 укласти з КП БМР «Житлосервіс-2А» договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової територій у письмовій формі.

 Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь держави судові витрати в розмірі 51,00 грн.

 Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5  подали апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, має місце невідповідність обставин, що мають значення для справи, судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення.    

Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно п.2 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Задовольняючи позовні вимоги КП "Житлосервіс-2а" та стягуючи заборгованість за користування житлом (квартирну плату) і спонукаючи відповідачів укласти з позивачем договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надає житлові послуги відповідно з Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.06.2005 року, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10 серпня 2004 року № 150, та рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради № 390 від 07.07.2005 року.

Суд дійшов висновку, що позивач надавав послуги з утримання будинку та прибудинкової території у повному обсязі, за які ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в добровільному порядку відмовляються вносити плату, та ухиляються від укладення письмового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.  

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.  

   Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.  

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"  послуги  з  утримання  будинків  і споруд та   прибудинкових територій  - це послуги щодо прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічного обслуговування, обслуговування  внутрішньобудинкових  мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточного ремонту, вивезення побутових відходів тощо.  

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не встановив дійсного обсягу наданих відповідачам послуг з утримання  будинку  та  прибудинкової території, не з’ясував які з послуг не надавалися взагалі, а які надавалися неякісно, та за які послуги відповідачами оплачені.

Як у суді першої інстанції так і при апеляційному перегляді, відповідачі наполягали на тому, що позивачем надаються послуги лише з вивозу сміття та прибирання території двірником, які ними оплачені.

Під час апеляційного перегляду рішення суду позивачем надана довідка-розрахунок про надання послуг, які включають: вивезення і утилізацію твердих побутових відходів, прибирання прибудинкової території, дератизацію, дезінсекцію, освітлення сходових кліток, підвалів, обслуговування димовентиляційних каналів, підготовку житлового фонду до експлуатації в осінььо-зимового періоду, поточний ремонт, обслуговування внутрішньо будинкових систем тепло-, водопостачання, водовідводів і зливної каналізації.  

Однак, чи надавалися дані послуги, коли та яким чином, належних та допустимих доказів, у відповідності до ст.ст 57-60 ЦПК України, ні суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції позивачем не надано.

Відповідно ст.. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за користування житловим приміщенням (квартирної плати) оскільки позивачем не надано доказів надання послуг по дератизації, дезінсекції, освітленню сходових кліток, підвалів, обслуговуванню димовентиляційних каналів, підготовки житлового фонду до експлуатації в осінььо-зимового періоду, поточного ремонту, обслуговування внутрішньо будинкових систем тепло-, водопостачання, водовідводів і зливної каналізації, а відповідачами визнається надання послуг лише з вивезення і утилізації твердих побутових відходів та прибирання прибудинкової території, які ними оплачені у більшій сумі, ніж визначено встановленими тарифами, відповідно наданого розрахунку позивача.

Стосовно позовних вимог позивача щодо спонукання відповідачів укласти письмовий договір про надання  послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, то вони також не підлягають задоволенню.

Вирішуючи спір в цій частині позовних вимог, суд першої інстанції залишив поза увагою, що  позивачем не надано договору, який пропонується до укладення, а відповідно до п.1 ч.3 ст.20, п.3 ч.2 ст. 21 та ст. 26 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" обов’язок щодо підготовки  проекту договору покладається на виконавця робіт і послуг. Також передбачена певна процедура погодження договору між сторонами.  Доказів того, що  позивач пропонував відповідачам укласти договір суду надано не було. Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не можна визнати законним та обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних КП БМР «Житлосервіс-2А».

  Керуючись ст. ст. 307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів

  В И Р І Ш И Л А:  

Апеляційну скаргу   ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5  задовольнити.

Рішення  Бердянського міськрайонного суду Запорізької області  від 18 жовтня 2010 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства  Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за користування житловим приміщенням (квартирної плати) та спонукання до дій відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

 Головуючий:  

                Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація