Справа № 2-3634/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2010 року м. Ізяслав
Ізяславський районний суд, Хмельницької області
в складі: головуючого судді: Антонюка В.В.
при секретарях: Самборській Л.А. та Паламарчук С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Ізяслав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усунення перешкод щодо реалізації права власності на житло та вселення у житлове приміщення, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про усунення перешкод щодо реалізації права власності на житло та вселення у житлове приміщення, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що з 25 травня 1980 року до 1989 року він перебував у шлюбі із відповідачем по справі - ОСОБА_2, за час спільного проживання, у сторін народилось двоє дітей: дочка - ОСОБА_3 та дочка – ОСОБА_4. Згідно рішення виконкому Ізяславської міської ради, в 1989 році їх сім»ї виділена квартира АДРЕСА_1. В даній квартирі він прописаний з 28 червня 1991 року, а 01 квітня 1998 року вказана квартира приватизована. Відповідно до свідоцтва на право власності на житло, вказана квартира належить сторонам на праві приватної, спільної (сумісної) власності в рівних долях. Позивач вказує, що ОСОБА_2 перешкоджає йому в реалізації його права власності на житло, не допускає до квартири, змінила замки, ключі від яких йому не надала. З приводу чого, він неодноразово звертався в Ізяславський РВ УМВС та Житлово-комунальне підприємство, але це позитивних результатів не дало.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав, підтвердив обставини, на які посилається в позовній заяві та пояснив, що з часу набуття у власність, тобто з квітня 1998 року, частини спірної квартири відповідач не допускає його до користування житлом, не надає ключів від замків вхідних дверей квартири. Такими діями порушує його право власності на користування та розпорядження майном. Пояснив, що ні в Ізяславський РВ УМВС, ні в Житлово-комунальне підприємство із письмовими заявами не звертався.
Представник позивача ОСОБА_5 надав суду пояснення, аналогічні поясненням позивача.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час розгляду справи позовні вимоги не визнали, заперечили проти їх задоволення та пояснили, що перешкод позивачеві ніяких не створювали та замки на вхідних дверях не міняли. У позивача був ключ від квартири, так як він забирав свої речі, коли нікого не було вдома.
Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, в судовому засіданні пояснили, що неодноразово бачили як позивач забирав свої речі із гаража коли нікого не було вдома. Чи заходив він до квартири, не бачили. Знають, що з 1989 року, сторони спільно не проживають та не ведуть спільне господарство.
Свідок ОСОБА_9 пояснив, що деякий час працював дільничним інспектором на дільниці, де знаходиться квартира сторін та в вересні 2010 року виходив на виклик до даної квартири. Коли прийшов, то сторони були на дворі і разом з ним зайшли до квартири. Позивач вільно пересувався по квартирі і йому ніхто ніяких перешкод не чинив. Коли почалась словесна перепалка між сторонами, він попросив позивача вийти на вулицю.
Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, відповідачів, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 47 Конституції України, ст. 9 ЖК України кожен громадянин має право на житло і ніхто не може бути обмежений у праві користуватись житлом інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до вимог ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Судом встановлено,що ОСОБА_1 є власником 1/4 частини квартири АДРЕСА_1. Власниками решти 3/4 частин вказаної квартири є відповідачі. Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом на право власності на житло від 01 квітня 1998 року. З довідки КП «Житлосервіс» від 05.11.2010 року слідує, що ОСОБА_2 сплачує за комунальні послуги щомісячно, відповідно до кількості зареєстрованих осіб.
В задоволенні вимоги про вселення у житлове приміщення слід відмовити, оскільки позивачем не наведено доказів виселення його із вказаної квартири, оскільки як пояснили учасники судового процесу, проти чого не заперечив і сам позивач, він з власної ініціативи пішов із вказаної квартири проживати до іншої жінки.
В И Р І Ш И В :
Позов задоволити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 в користуванні належною йому на праві власності 1/4 частиною квартири АДРЕСА_1.
В частині позовних вимог про вселення у житлове приміщення – відмовити .
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області через Ізяславський районний суд на протязі 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: