Справа № 2-16

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

29 червня 2010 року         Тельманівський районний суд     Донецької області

в складі: головуючого судді                                              Чиньонова О.В.,

при секретарі                                                 Чабан О.Г.,

представника позивачки – адвоката                                        ОСОБА_1,

представника відповідача                                       ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна і зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні житловим будинком,

в с т а н о в и в:

18 грудня 2007 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до Тельманівського районного суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_4 про розділ будівлі, посилаючись на те, що з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі з 29 січня 1979 року по 30 березня 2005 року. Під час шлюбу ними був придбаний будинок за АДРЕСА_1. Оскільки відповідач ставить питання в суді про виселення її з будинку, що частково їй належить, вона вимушена звернутися в суд з заявою про розділ спірного будинку, тому що згоди на добровільний розділ будинку не досягнуто. Просить суд розділити спірний житловий будинок на дві частини, виділивши їй ? частини житлового будинку з господарськими будівлями, стягнути з відповідача на її користь судові витрати. Під час розгляду справи, позивачка надала заяву про уточнення позовних вимог, в яких просила суд розділити житловий будинок АДРЕСА_1 ринковою вартістю 162491 гривень, визнавши за нею право власності на ? частки житлового будинку з господарськими будівлями та зобов'язати ОСОБА_4 не чинити їй перепони в праві користування спірним житловим будинком.

В судовому засіданні позивачка на позові наполягала. Підтримала свої вимоги заявлені в позовній заяві, просила суд задовольнити її вимоги в повному обсязі.

Представник позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні на позові наполягав.

В судовому засіданні відповідач з позов не визнав.

Представник відповідача ОСОБА_2 В судовому засіданні позов не визнав.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши доводи сторін , суд прийшов до наступного.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі з 29 січня 1979 року, який зареєстровано відділом РАГС Тельманівського району Донецької області. Шлюб розірвано 30 березня 2005 року, що підтверджується копією паспорту позивачки і свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 30 березня 2005 року, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Тельманівського районного управління юстиції Донецької області. За час перебування в зареєстрованому шлюбі, відповідачем ОСОБА_4 був куплений житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору купівлі – продажу від 10 червня 1982 року.

Згідно копії паспорту позивачки, довідки за № 916 від 22 листопада 2007 року, наданої виконкомом Чермаликської сільської ради Тельманівського району Донецької області, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 2 квітня 1979 року зареєстрована по АДРЕСА_1, але фактично там не проживає.

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи за № 3099/23 від 4 жовтня 2009 року ринкова вартість будинку АДРЕСА_1 на дату оцінки становить 162491 гривень. Розділ житлового будинку в натурі неможливий. Ринкова вартість ? частки будинку складає 81245 гривень 50 копійок.

Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст.69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ст.70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст.71 Сімейного кодексу України суд бере до уваги інтереси чоловіка, дружини, інші обставини, що мають істотне значення, зокрема той факт, що поділ належного сторонам будинку в натурі неможливий в усіх варіантах, і вважає за необхідне поділити будинок АДРЕСА_1 який є спільним майном подружжя, придбаним під час перебування в шлюбу, складає, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи за № 3099/23 від 4 жовтня 2009 року, з жилого будинку літ. А-1 загальною жилою площею 101,1 кв. м, в тому числі жилою площею 38,1 кв. м., тамбуру літ. а площею 9,0 кв. м., веранди літ. а1 площею 8,3 кв. м, літньої кухні літ. Б1, сараю літ. В1, гаражу літ. Г1, сараю літ. Д, загальною вартістю 162491 гривню, виділивши позивачці ОСОБА_3 і визнавши за нею права власності на ? частку зазначеного майна вартістю 81245 гривень 50 копійок.

Відповідачу ОСОБА_4 підлягає виділенню з визнанням за ним права власності на ? домоволодіння, розташованого під АДРЕСА_1, яке складає, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи за № 3099/23 від 4 жовтня 2009 року, з жилого будинку літ. А-1 загальною жилою площею 101,1 кв. м, в тому числі жилою площею 38,1 кв. м., тамбуру літ. а площею 9,0 кв. м., веранди літ. а1 площею 8,3 кв. м, літньої кухні літ. Б1, сараю літ. В1, гаражу літ. Г1, сараю літ. Д, на суму 81245 гривень 50 копійок.

 Відповідно до ст.72 Сімейного кодексу України до вимог про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна даність у три роки. Враховуючи те, що сторони розірвали шлюб 30 березня 2005 року, а позивачка звернулася до суду з позовом 18 грудня 2007 року, тобто протягом строку позовної давності, клопотання відповідача і його представника про відмову в позові з застосуванням строку позовної давності, суд вважає безпідставними.

Суд вважає такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача не чинити перешкоди у користуванні житловим будинком, оскільки позивачкою не надано суду доказів у підтвердження цих вимог.

 Відповідно до ст.88 ЦПК України, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню документально підтверджені витрати по оплаті судового збору у розмірі 51 гривні, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень та витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи у розмірі 507 гривень 60 копійок, а всього 588 гривень 60 копійок, а також з ОСОБА_4 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у вигляді державного мита в розмірі 761 гривня 46 копійок.

На підставі викладеного, ст.ст.60, 69-72 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст.7, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна і зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні житловим будинком задовольнити частково.

 Провести поділ сумісно придбаного майна - жилого будинку з господарськими та побутовими спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 який складає з жилого будинку літ. А-1 загальною жилою площею 101,1 кв. м, в тому числі жилою площею 38,1 кв. м., тамбуру літ. а площею 9,0 кв. м., веранди літ. а1 площею 8,3 кв. м, літньої кухні літ. Б1, сараю літ. В1, гаражу літ. Г1, сараю літ. Д, загальною вартістю 162491 гривня, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

ОСОБА_3 виділити та визнати за нею право власності на ? домоволодіння, розташованого під АДРЕСА_1, яке, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи за № 3099/23 від 4 жовтня 2009 року, складає з жилого будинку літ.А-1 загальною жилою площею 101,1 кв. м, в тому числі жилою площею 38,1 кв. м., тамбуру літ. а площею 9,0 кв. м., веранди літ. а1 площею 8,3 кв. м, літньої кухні літ. Б1, сараю літ. В1, гаражу літ. Г1, сараю літ. Д, на суму 81245 гривень 50 копійок.

ОСОБА_4 виділити та визнати за ним право власності на ? домоволодіння, розташованого під АДРЕСА_1, яке, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи за № 3099/23 від 4 жовтня 2009 року, складає з жилого будинку літ.А-1 загальною жилою площею 101,1 кв. м, в тому числі жилою площею 38,1 кв. м., тамбуру літ. а площею 9,0 кв. м., веранди літ. а1 площею 8,3 кв. м, літньої кухні літ. Б1, сараю літ. В1, гаражу літ. Г1, сараю літ. Д, на суму 81245 гривень 50 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

 Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати по оплаті судового збору у розмірі 51 гривні, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень та витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи у розмірі 507 гривень 60 копійок, а всього 588 гривень 60 копійок.

 Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у вигляді державного мита в розмірі 761 гривня 46 копійок.

Повне рішення складено 4 липня 2010 року, його вступна та резолютивна части проголошені в судовому засіданні 29 червня 2010 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Тельманівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або поданням апеляційної скарги в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження, без попереднього подання такої заяви.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано, або після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано в 20-денний строк з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя