Справа № 1-209/10 р.  

    В И Р О К  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

  22 грудня   2010 р.                         Ізяславський районний суд  

Хмельницької області  

в складі  головуючого судді      Демчука П.В.  

при секретарях Гук Ю.Г., Новікова Л.В.,  

з участю прокурора         Каруна В.П.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ізяслава кримінальну справу по обвинуваченню :  

ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_1,     уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:  

-   16.08.2001 р. Ізяславським районним судом за ст. 81 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;  

- 19.01.2004 року Ізяславським районним судом за ст. 185 ч.3 КК України до 3 роки 3 міс. позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки;  

- 12.11.2004 року Ізяславським районним судом за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки 5 міс. позбавлення волі, звільнений 14.09.2007 року із заміною не відбутого покарання терміном 7 міс. 21 день на виправні роботи з відрахуванням 20 % заробітної плати;  

у вчиненні  злочинів, передбачених 15 ч. 3, 185 ч. 3, 389 ч. 2 Кримінального кодексу України,  

ОСОБА_2,   ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, не працюючого, з освітою неповною середньою, одруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,  

  ОСОБА_3,   ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, не одруженого, з освітою середньою, не працюючого,  раніше  не судимого,  

у вчиненні  злочину, передбаченого ст. 15 ч. 3, 185 ч. 3, 389 ч. 2 Кримінального кодексу України,  

          В С Т А Н О В И В :      

  ОСОБА_1, раніше засуджений Ізяславським районним судом 12 листопада 2004 року до 3 років 5 місяців позбавлення волі, відбував покарання у Шепетівській виправній колонії № 98, звідки був звільнений за постановою місцевого суду від 06.09.2007 року, згідно якої невідбута частина покарання у виді позбавлення волі йому замінена на виправні роботи строком 7 місяців 21 день.  

10 жовтня 2007 року ОСОБА_1 приступив до роботи в СТОВ ім. Шевченка, при цьому йому було роз’яснено порядок і умови відбування покарання у виді виправних робіт, а також був попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування виправних робіт.  

31 грудня 2007 року підсудний був звільнений із СТОВ ім. Шевченка у зв’язку з переходом на іншу роботу,  02 січня 2008 року його прийнято на посаду слюсаря в фермерському господарстві  «Агро-Інвест».  

17 квітня 2007 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи із ФГ  «Агро-Інвест» на підставі ст. 40 п. 4 Кодексу законів про працю України за прогул.  

У квітні 2008 року ОСОБА_1 після відпрацювання 6 місяців виправних робіт залишив місце роботи та проживання, в подальшому ніде не працевлаштувався, і тим самим ухилився від відбування покарання невідбутої частини виправних робіт.  

Крім того, ОСОБА_1 22 вересня 2010 року близько 12 год. за попередньою змовою із ОСОБА_2 та  ОСОБА_3, керуючись корисливим мотивом, направленим на викрадення чужого майна, через вікно проникли в гаражне приміщення, що знаходиться на території ТОВ СГП «Агрос-Віста» с.Влашанівка Ізяславського району, звідки таємно намагались викрасти металеві рейки довжиною 5,1 м., та довжиною 40 см., які витягли через віконний отвір та поклали неподалік даного приміщення, після чого,  продовжуючи свою злочинну діяльність, повернулись назад і намагались витягнути з приміщення третю рейку довжиною 5,5 м., однак були помічені сторонніми особами, внаслідок чого не довели свій злочинний намір до закінчення з причин, що не залежали від їх волі,   і втекли з місця злочину.  

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, ствердивши, що відбував покарання у виді позбавлення волі у Шепетівській виправній колонії № 98, постановою Шепетівського міськрайсуду невідбута частина покарання у виді позбавлення волі йому замінена на виправні роботи строком 7 місяців 21 день. Після прибуття за місцем проживання влаштувався слюсарем у СТОВ ім. Шевченка, а пізніше через реорганізацію господарства перейшов на роботу у фермерське господарство  «Агро-Інвест». У квітні 2008 року він, зважаючи на низьку заробітну плату у господарстві, попросив чоловіка своєї сестри ОСОБА_4, щоб той взяв його із собою на заробітки у м. Київ, куди разом поїхали і там він працював у подальшому.  

Щодо невідбутої частини виправних робіт, то вважав, що він їх відбув.  

22 вересня 2010 року він разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вирішили відсвяткувати день народження ОСОБА_3, а для цього викрасти метал із приміщення гаража, що знаходиться на території ТОВ СГП «Агрос-Віста» с.Влашанівка Ізяславського району, та здати його на приймальний пункт металобрухту. З цією метою ОСОБА_1 взяв вдома металевий лом, а в своєї сестри кінну повозку, якою підсудні   близько 12 години цього ж дня приїхали до гаража, через вікно проникли у приміщення, за допомогою металевого лома зірвали рейки з оглядової ями, через вікно витягли дві  металеві рейки та поклали їх неподалік гаража, потім знову повернулися у приміщення і хотіли витягнути третю рейку, але їх побачили по сторонні і підсудні,  злякавшись,  втекли.  

Показання ОСОБА_1 повністю підтвердили ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які свою вину визнали та зазначили, що саме за наведених обставин вони троє намагалися вчинити крадіжку металевих рейок із гаражного приміщення. У скоєному підсудні розкаялися.  

Крім визнання вини підсудним ОСОБА_1, його винуватість у скоєному знайшла підтвердження доказами, що перевірялися та досліджувалися у судовому засіданні, зокрема:  

-   постановою Шепетівського міськрайонного суду від 06 вересня 2007 року, згідно якої ОСОБА_1 невідбута частина покарання у виді позбавлення волі замінена на виправні роботи строком 7 місяців 21 день  з щомісячним відрахуванням в доход держави 20 % заробітку (а.с. 13 том 1);  

-   підпискою засудженого ОСОБА_1 про ознайомлення з порядком відбування покарання у виді виправних робіт, з якої вбачається що підсудний був попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання за ч. 2. Ст.. 389 КК України (а.с. 15 том 1);  

-   копією наказу № 82 а від 10 жовтня 2007 р. про прийом ОСОБА_1 на роботу у СТОВ ім.. Шевченка слюсарем гноєтранспортера (а.с. 29 том 1);  

-   копією наказу № 141 від 31 грудня 2007 р. про звільнення  ОСОБА_1 у зв’язку з переходом на іншу роботу (а.с. 30 том 1);  

-   копією наказу № 7 від 02 січня 2008 р. про прийом ОСОБА_1 на роботу у фермерське господарство  «Агро-Інвест» слюсарем гноєтранспортера (а.с. 31 том 1);  

-   копією наказу № 16 від 17 квітня 2008 р. про звільнення  ОСОБА_1 з роботи за прогул підставі ст. 40 п. 4 Кодексу законів про працю України (а.с. 32 том 1);  

-   постановою слідчого Ізяславського РВ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_6 про оголошення розшуку ОСОБА_1 та його привід (а.с. 46, том 1);  

-   матеріалами особової справи підсудного, які перебували в кримінально-виконавчій інспекції (речові докази долучені до справи);  

-   показаннями свідка ОСОБА_4, який посвідчив суду, що ОСОБА_1 проживав разом із батьками та з жовтня 2007 року працював у колишньому колгоспі.  У квітні ОСОБА_1 сказав для нього, що на роботу більше виходити не потрібно і попросив, щоб разом поїхати на заробітки у м. Київ., де працювали разом до середини травня 2008 року. Потім ОСОБА_1 поїхав додому і став проживати з батьками у с. Бейзими Ізяславського району;  

-   показаннями заступника начальника Ізяславського МРВ КВІ ОСОБА_7, який зазначив, що 29 вересня 2007 року ОСОБА_1 був поставлений на облік кримінально-виконавчою інспекцією Ізяславського району, 02 жовтня 2007 р. з ним була проведена співбесіда, під час якої під розпис підсудний був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання, також йому було роз’яснено, що в разі ухилення від відбування покарання він буде притягнений до кримінальної відповідальності. З жовтня 2007 року по квітень 2008 р. підсудний працював у сільськогосподарському товаристві, а  в подальшому місце роботи покинув, на виклики в КВІ не з’являвся і відносно нього працівниками міліції була заведена розшукова справа;  

-   показаннями інспектора ОСОБА_5, який надав для суду аналогічні показання.  

Також вина ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні замаху на крадіжку, поєднану з проникненням у приміщення підтверджується матеріалами кримінальної справи:  

-   протоколом огляду місця пригоди з фототаблицею до нього, в якому описано місце вчинення злочину, виявлені речові докази;  

-   довідкою ТОВ «Агрос-Віста» про те, що рейки, які намагалися викрасти підсудні, перебувають на балансі товариства (а.с. 9-11 том 2);  

-   даними протоколів відтворення обставин та обстановки події із фототаблицями до них, з яких вбачається як підсудні, кожен окремо, показували як вони  намагалися вчинити крадіжку (а.с. 58-66, том 2)  

-   показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, даними під час досудового слідства та оголошеними під час судового розгляду справи.  

Оцінюючи зібрані в справі і досліджені судом докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями, що виразились в ухиленні від відбування виправних робіт особою, засудженою до цього покарання, ОСОБА_1 чинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 389 Кримінального кодексу України, а його дії, що виразилися у незакінченому замахові на таємне викрадення чужого майна, поєднаному з проникненням у приміщення, підлягають кваліфікації за ст. 15, ч. 3, ст. 185 ч.3; ст. 389 ч. 2  Кримінального кодексу України.  

Дії підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні незакінченому замаху на крадіжку, поєднану з проникненням у приміщення, підлягають кваліфікації за ст. 15, ч. 3, ст. 185 ч. 3 Кримінального кодексу України.  

Винуватість підсудних у вчиненні інкримінованих їм злочинів суд вважає доведеною.  

Призначаючи покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості  вчиненого злочину, фактичні обставини справи, особи підсудних та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.  

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудним, є щире каяття у скоєному та активне сприяння розкриттю злочину.  

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному ОСОБА_1,  є рецидив злочинів, для підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3 обтяжуючих вину обставин не виявлено.  

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що мірою покарання, необхідною і достатньою для виправлення підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3 повинна бути  обрана міра покарання у виді позбавлення  волі, в силу статті 75 КК України від покарання звільнити з випробуванням. Призначаючи покарання  підсудному ОСОБА_1,  суд враховує, що він не відбув покарання у виді виправних робіт терміном 1 місяць 21 день, тому при призначенні покарання слід керуватися вимогами ст.ст. 70, 71, 72 Кримінального кодексу України, та приєднати до призначеного покарання частину невідбутого покарання.  

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 81 Кримінально-процесуального кодексу України.  

Керуючись ст.ст. 323, 324  КПК  України, суд  

З  А  С  У  Д  И  В  :  

ОСОБА_1   визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 15 ч. 3, 185  ч. 3 КК України і призначити покарання :  

- за ст. 15 ч. 3, 185 ч. 3 КК України -  3 роки позбавлення волі;  

- за ст. 389  ч. 2 КК України  - 3 місяці арешту.  

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим міру покарання визначити  -  3  роки позбавлення волі.  

У відповідності до ст.ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ізяславського районного суду Хмельницької області від  12 листопада 2004 р. та остаточно визначити   ОСОБА_1   покарання -     3 (три) роки 10 днів позбавлення волі.  

Міру запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою.  

Строк відбування покарання для ОСОБА_1 рахувати із дня обрання запобіжного заходу – тримання під вартою.  

ОСОБА_2   визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 3 Кримінального кодексу  і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.  

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк  1 рік.  

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов’язки періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, а також повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та роботи.  

Міру запобіжного заходу  для ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни – підписку про невиїзд.  

ОСОБА_3   визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 3 Кримінального кодексу  і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.  

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк  1 рік.  

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов’язки періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, а також повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та роботи.  

Міру запобіжного заходу  для ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без зміни – підписку про невиїзд.  

Речові докази по справі – кінь та гужову повозку повернути для ОСОБА_9, металеві рейки залишити у власності СТОВ «Агрос-Віста»; металевий лом – знищити.  

На вирок може бути подана апеляція  до апеляційного суду Хмельницької області через Ізяславський райсуд  протягом 15 діб з моменту його проголошення, засудженим ОСОБА_1 - протягом 15 діб з часу вручення копії вироку.  

  Суддя