Справа № 1-226/10
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 грудня 2010 року Ізяславський районний суд Хмельницької області
в складі головуючого судді Демчука П.В.
при секретарі Новіковій Л.В.,
з участю прокурора Вітрука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ізяславського районного суду кримінальну справу по обвинуваченню :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з освітою середньою, не одруженого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
В С Т А Н О В И В :
23 жовтня 2010 року близько 01 год. поблизу Будинку культури, що в с. Ліщани Ізяславського району, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніня, з мотивів особистої неприязні до ОСОБА_2, вчинив з ним сварку, після чого наніс для нього удар кулаком в обличчя, чим спричинив тілесне ушкодження у виді відкритого подвійного перелому нижньої щелепи. Заначене тілесне ушкодження згідно висновку судово-медичної експертизи № 994 від 22.11.2010 року відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості як таке, що викликало тривалий розлад здоров”я.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, ствердивши факт нанесення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, у скоєному щиро кається. Докази його вини, добуті досудовим слідством, визнає повністю і не оспорює.
Крім визнання своєї вини самим підсудним, його винуватість у скоєному також знайшла підтвердження показаннями потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, протоколом явки з повинною, висновком судово-медичної експертизи експертизи № 994 від 22.11.2010 року.
Оцінюючи зібрані в справі і досліджені судом докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що умисні дії ОСОБА_1, які виразились в умисному нанесенні середньої тяжкості тілесного ушкодження, підлягають кваліфікації за ст. 122 ч. 1 Кримінального кодексу України, вину підсудного суд вважає доведеною.
Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який характеризується позитивно, а також обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом”якшують покарання, є з”явлення із зізнанням, щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування заподіяних збитків.
Обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що мірою покарання, необхідною і достатньою для виправлення підсудного повинна бути обрана міра покарання у вигляді обмеження волі, в силу статті 75 КК України від покарання звільнити з випробуванням.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 Кримінального кодексу України і призначити покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов’язки повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з’являтися в зазначений орган для реєстрації.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області через Ізяславський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: П. В. Демчук