апеляційний суд дніпропетровської області
Справа№22ц-3201/2006 Головуючий 1 інстанції Третяк В.В.
Категорія 38/39 Доповідач Петренко І.О.
У X В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2006 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Петренко І.О.
суддів Лаченкової О.В. Чубукова О.П. ,
при секретарі Шило СЮ.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 10 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Баглійкокс" і первинної організації профсоюзу ВАТ „Баглійкокс" про поновлення на роботі , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкода ,-
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2005 року позивач звернувся до суду- і просив постановити рішення ,яким визнати ного звільнення незаконним та поновити на роботі , стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та на відшкодування моральної шкоди по 5000 грн. з кожного з відповідачей. В обґрунтування позову він вказував нате , що з 5 липня 2004 року він працював, на ВАТ „Баглійкокс" у якості ІНФОРМАЦІЯ_1. Наказом № НОМЕР_1 від 14 червня 2005 року його було звільнено на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України з чим позивач не погоджусться. Так , підставою для звільнення вказано , що позивач був відсутній на роботі з 8 червня 2005 року по 10 червня 2005 року і не надав виправдувальних документів , тобто допустив прогул. Позивач вказує на те , що з 8 по 10 червня 2005 року він знаходився на лікарняному листку , аз 13 червня по 25 червня 2005 року знаходився у учбовій відпустці і був звільнений саме під час відпустки, що є порушенням законодавства.
Позивач свої вимоги у ході розгляду справи уточнював і доповнював і просив окрім поновлення на роботі стягнути з відповідача ВАТ „Баглійкокс" 7395 грн. 15 коп. заробітної плати за час вимушеного прогулу , 5000 грн. з ВАТ „Баглікокс" та 6000 грн. з первинної організації профсоюзу на відшкодування моральної шкоди.
Представники відповідачем в судовому засіданні позовні вимоги не визнавали і просили в задоволенні позову відмовити.
Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 10 квітня 2006 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду та просить постановити нове рішення , яким задовольнити його вимоги.
Вислухавши учасників процесу , вивчивши законність та обґрунтованість рішення суду та доводи апеляційної скарги , колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити , а рішення суду залишити без змін за наступними підставами.
Як вбачається з матеріалів справи позивача було звільнено з 7 червня 2005 року за підставами вказаними в п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогули . Підставою для видання наказу № НОМЕР_1 від 14 червня 2005 року ( ар. сп. 4) став факт відсутності на
роботі про що були складені доповідній записці начальником служби колії ( ар.сп. 37,38) та начальника залізнодорожното цеху ( ар. сп 30) , виправдувальних документів ним відповідачу надано не було( ар сп 36) , на засідання комітету профспілки , який відбувся 13 червня 2005 року позивача двічі було запрошено , але він не з"явився ( ар. сп. 24,25,32,33,34).
Доводи,позивача про те , що він знаходився на лікарняному листку з восьмого червня по десяте червня 2005 року не можуть бути прийняті до уваги , оскільки як вбачається з відповіді головного лікаря Криничанськоі центральної районної лікарні від 10 лютого 2006 року за № 95 на запит суду( ар сп. 104) та про що свідчив в судовому засіданні свідок ОСОБА_3. по факту видачі лікарняного листа № НОМЕР_2 на ім"я ОСОБА_1. було проведено службове розслідування і встановлено , що при видачі вказаного лікарняного листа були допущені порушення інструкції „Про порядок видачі лікарняних листків" затвердженої наказом МОЗ України № 532\274\136-х01\140б від 3 листопада 2004 року , в зв"язку з чим цей листок не може бути документом , підтверджуфчим факт хвороби , а винні в цьому особи звільнені.
Доводи позивача про те , що з 13 червня 2005 року він знаходився у учбовій
відпустці , оскільки являється студентом заочної форми навчання
Дніпродзержинського державного технічного університета (ар. сп. 12) також не можна вважати обґрунтованими , оскільки довідку-виклик на сесію № НОМЕР_3 від 13 травня 2005 року ( ар. сп. 11) позивач адміністрації відповідача не надавав і наказ про надання відпустки позивачу не видавався.
При вище викладених обставинах , суд обґрунтовано і у відповідності до вимог діючого трудового законодавства постановив рішення , яким відмовив позивачу в задоволенні його позовних вимог , як не обґрунтованих , оскільки кожна із сторін забов"зана вказати на обставини та надати докази в обгрунтування своєї позиції та заперечення на вимоги іншої сторони.
На підставі викладено , керуючись ст.ст. 304,307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2-відхилити.
Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 10 квітня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.