АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-3088\2006 Головуючий 1 інстанції Губенко ЛІ.
Категорія 9 Доповідач Петренко І.О.
У X В А Л А І М Е Н Е М У К Р А ї Н И
12 липня 2006 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Петренко І.О.
суддів Лаченкової О.В.,Ремеза В.А.
при секретарі Ліщинської ОБ.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1- ОСОБА_2 на ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 3 лютого 2006 року про залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання угоди не дійсною та про забезпечення вище вказаного позову ,-
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2004 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою , у якій просив постановити рішення , яким визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку № АДРЕСА_1 від 27 вересня 2002 року та з метою забезпечення позовних вимог накласти арешт на вказаний будинок. В обгрунтування своїх позовних вимог вказано на те , що 7 вересня 2002 року він ОСОБА_1. по генеральній довіреності передав ОСОБА_3. , з яким вони були у дружніх стосунках, свій будинок , розташований за вказаною адресою , в зв"язку з тим , що позивач від"їджав до США Відповідач забов"язався володіти та користуватись будинком , але не відчужджувати його без згоди позивача. Однак, як стало відомо позивачу 7 вересня 2002 року ОСОБА_3 по договору купівлі-продажу передав спірний будинок ОСОБА_4. - своїй дружині, а гроші позивачу не віддав .
У грудні 2004 року до суду звернулася ОСОБА_4. з позовом до ОСОБА_1. про стягнення з нього 405122,8 грн. , що складає суму переданих нею грошей при купівлі будинку на витрачених на ремонт будинку.
Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 2 квітня 2004 року було накладено арешт на спірний будинок.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду від 3 лютого 2006 року справа за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_3. про визнання угоди недійсною залишена без розгляду , як і зустрічний позов ОСОБА_4. до ОСОБА_1. про стягнення суми.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 32 лютого 2006 року була скасована ухвала Дніпропетровського районного суду від 2 квітня 2004 року про накладення арешту на спірний будинок.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1. - ОСОБА_2 ставить питання про скасування обох ухвал Дніпропетровського районного суду від З лютого 2006 року та направлення справи для розгляду по суті до суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи , законність та обгрунтованість оскаржуваних ухвал , колегія суддів вважає , що апеляційну скаргу слід задовольнити , а ухвали підлягають скасуванню за наступними підставами.
Як вбачається з матеріалів справи ( ар. сп. 9) ОСОБА_1. та ОСОБА_5. видали 9 вересня 2003 року доручення на ім'я ОСОБА_2 , в тому числі і на ведення їхніх справ у судових установах.
ОСОБА_1. 15 жовтня 2003 року видала доручення на ім"я ОСОБА_6. ( ар. сп. 10) та 29 квітня 2004 року на їм "я ОСОБА_7.( ар. сп. 29)на той же круг повноважень . Справа призначалась до розгляду неодноразово та відкладувалась за різними підставами.
В оскаржуваній ухвалі про залишення позовних вимог ОСОБА_1. без розгляду вказано на те , що представник позивача ОСОБА_1. за вказаними адресами не мешкає, заяву про зміну місця проживання суд не подавала , судові виклики повертаються без вручення , а тому вважаються належним чином доставленими , в зв"язку з чим суд дійшов
до висновку про можливість залишити позовні вимоги ОСОБА_1 без розгляду.
Але з такими висновками погодитись не можна , оскільки як вбачається з матеріалів справи виклики до судових засідань на ім"я позивача ОСОБА_1. та його представника ОСОБА_1. направлялись та повернулись ( ар. сп.142-145) , решті представників позивача та представників ОСОБА_1. виклики судом не направлялись зовсім.
Окрім того , ОСОБА_8- 7 липня 2005 року направила до суду заяву про те , що • знаходиться у декретній відпустці і не має можливості бути присутньою в судових засіданнях ( ар. сп. 139,172) і просила призупинити провадження по справі. Судом вказане клопотання розглянуто не було і питання залишилося без вирішення.
При вище вказаних обставинах ухвала Дніпропетровського районного суду від З лютого 2006 року про залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1. вважати обґрунтованою не можна і тому її слід скасувати.
Ухвалу Дніпропетровського суду від 3 лютого 2006 року про скасування ухвали
про накладення арешту від 2 квітня 2004 року також слід скасувати за наступними
підставами.
Так, відповідно до вимог ч. З ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом , який розглядає справу . Тобто до повноважень суду першої інстанції , що розглядає справу по суті відноситься право скасувати самі заходи забезпечення позову. Однак , можливість скасувати ухвалу суду чи судді першої інстанції відноситься до компетенції суду апеляційної інстанції відповідно до положень ч.2 ст. 307 ЦПК України на підставі розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу.
Виходячи з вище вказаного , керуючись ст..ст. 304,307,312,314,315,317,319 ЦПК України колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 3 лютого 2006 року про залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 поро визнання угоди недійсною та ухвалу того ж суду від 3 лютого 2006 року про скасування ухвали від 2 квітня 2004 року про накладення арешту на будинок , що значиться на ім"я ОСОБА_4, розташований АДРЕСА_1 - скасувати. Справу направити до того ж суду для розгляду по суті.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України .