Справа № 2-3643/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2009 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Мазун І.А., за участю секретаря - Чудновської О.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. -

ВСТАНОВИВ:

04.02.2009р. до Малиновського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

Як вказувала позивачка, 01 червня 2002 року вона з відповідачем зареєструвала шлюб у відділі реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 380, від якого вони мають неповнолітню дитину -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивачка посилалася на те. що спільне життя з відповідачем не склалося через несумісність характерів, відсутності взаєморозуміння та інтересу один до одного, втрати любові. З вересня 2008 року між подружжям припинено шлюбні відносини, проживають окремо один від одного, спільне господарство не ведуть. Через втрату почуття любові та взаєморозуміння поновлення сім’ї вже не можливо.

Посилаючись на викладене, позивачка просила шлюб, укладений між нею та відповідачем, зареєстрований 01.06.2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 380 -розірвати.

Сторони у судове засідання з’явилися, підтримали доводи позову в повному обсязі та просили суд розірвати шлюб між ними.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає можливим постановити рішення про задоволення позову в попередньому судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що 01 червня 2002 року між позивачкою та відповідачем був зареєстрований шлюб, про що зроблено актовий запис під № 380 відділом реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції м. Одеси.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім’ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.

При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам чоловіка та дружини.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Тому суд задовольняє позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки ( ст. 1 СК України).

Керуючись ст. ст. 10, 11, 130, 174, 209. 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 3, 15. 24 Сімейного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Шлюб, зареєстрований 01 червня 2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 380. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 державне мито у розмірі 17 гривень.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_2 від сплати держаного мита звільнити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк зі дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.