Справа № 2-а-52/11 року
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 січня 2011 р. Канівський міськрайонний суд Черкаської області
у складі: головуючого – судді Литвина В.М.
за участю секретаря – Комендант Л.В.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Каневі Черкаської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Каневі Черкаської області про недоутриманих сум,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася з позовом в суд до відповідача – Управління Пенсійного Фонду України в м. Каневі Черкаської області про визнання дій УПФ України в м. Каневі протиправними та зобов’язання відповідача провести перерахунок пенсії з 01.01.2010 року з урахуванням середньої заробітної плати по Україні та за 2009 рік посилаючись на те, що неправомірні дії відповідача полягають у відмові перерахувати йому пенсію із розрахунку середньої заробітної плати по Україні за 2009 рік, як це передбачено Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» ст.ст. 40, 42 та пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року перерахунки проводяться із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91грн.), так як застосування заробітної плати за 2007 рік призвело до недоплати пенсії в середньому 1000 гривень.
В судовому засіданні позивач підтримала позовну заяву, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Просить задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце слухання справи. Причини неявки суду не повідомив та не надав заперечення на адміністративний позов.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають частковому задоволенню, відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України, тобто у межах шестимісячного строку.
Із ч.І ст.100 КАС вбачається, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що виноситься ухвала. Позов в частині зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 01.01.2010 р. необхідно залишити без розгляду. Стягненню підлягає позов за період починаючи з 01.06.2010 року.
Згідно з частиною 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
П. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначає, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється пенсіонером за віком 22.11.2005 року, (а.с. 5) однак продовжує працювати по даний час (а.с. 6-7) бухгалтером в КП «Місто» та являється платником пенсійних внесків, що підтверджується довідкою персоніфікованого обліку за 2008-2009 року (а.с.8).
В судовому засіданні встановлено, що в 02.12.2010 року позивач звернулася до УПФ України в м. Канів із заявою про перерахунок призначеної їй пенсії за віком з урахуванням вимог ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням середньої заробітної плати за 2007рік (за рік, що передує року звернення за перерахунком).
УПФ України в м. Канів було проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.10р. з урахуванням середньої заробітної плати за 2007 рік, а не 2009 рік, що є порушенням вимог п.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та п.п. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Пункт 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.
Відповідно до п. 11 п.п.3 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону (1058-4) продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за період страхового стажу, зазначені в частині першій ст. 40 Закону (1058-4), із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні , з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону (1058-4) враховується для обчислення пенсії, за період починаючи з 01.06.2010 року. Отже, положення цієї норми співпадають з п. 4 ст. 42 Закону (1058-4), що перерахунок пенсії повинен проводитись із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон (1058-4), який відповідно до Преамбули визначає принципи, засади і механізм фінансування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення перерахунки і виплати пенсій де зазначено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону, не зважаючи на це, п. 28 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни, у тому числі, до ст.ст. 40-42 (1058-4).
Поряд з цим, Рішенням Конституційного суду України від 22.05.08р. № 10-рп/2008 щодо предмету та змісту Закону України Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 28 розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України».
У вказаному рішенні було зазначено, що положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Таким чином, з 22.05.2008 року була відновлена дія норм ст.ст. 40, 42 Закону (1058-4), а тому посилання відповідача на те, що «відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалося» суд оцінює критично поскільки таке твердження не ґрунтується на Законі.
Конституція України не надає Закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших Законів.
Згідно ст. 22 Конституції України – конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, вразі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу .
Згідно п. 2 ст. 103 Закону (1058-4) центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики надає разом з Пенсійним фондом роз’яснення з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій відповідно до цього Закону, однак спільний лист Мінпраці і соціальної політики України та Пенсійного Фонду України від 11.03.09 року №20/0/18-09/039, №4096/02-01 (а.с. 17) звужує зміст та обсяг існуючих прав та свобод, тому суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу, а саме Закон (1058-4) та Постанову Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
На даний час і Закон (1058-4) і Постанова № 530 Кабміну від 28.05.08 року є чинними і їх положеннями визначено порядок проведення перерахунку пенсії із середньої заробітної плати в Україні з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за період починаючи з 01.06.2010 року .
Посилання відповідача на п. 11 п.п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року на те, що «Порядок визначення показників заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з Державним комітетом статистики Мінекономіки, Мінпраці та соцполітики і Мінфіну» і до такого «Порядку» вони відносять лист Мінпраці і соцполітики і Пенсійного Фонду України від 11.03.09р. на підставі чого і провели перерахунок пенсії позивачу із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону (1058-4) враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.), а не 2009 рік суд оцінює критично.
Відповідач помилково посилається на вище зазначений лист, поскільки середня заробітна плата визначена постановою правління Пенсійного Фонду України від 01.02.08 року № 4-4 «Про затвердження Порядку визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону (1058-4) враховується для обчислення пенсії» – за 2009.
Конституційні принципи на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина України включаючи і право на пенсійне забезпечення передбачені ст.ст. 1, 3 ч. 2 ст. 6, ст. 8, ч.2 ст. 19, ст.ст. 22, 23 ч.1, ст. 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення не може бути скасоване, звужене . Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст. 8 Конституції України так і ст. 8 КАС України.
Ч.2 ст. 8 КАС України передбачено, що принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, справа «Проніна проти України», справа «Кечко проти України».
Також, згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду» від 23.02.2006р. рішення Європейського суду з прав людини є обов’язковим для виконання Україною відповідно до ст. 46 Конвенції. Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд вважає, що дії відповідача щодо проведення перерахунку пенсії позивачу із застосуванням середньої заробітної плати в цілому по Україні на одну застраховану особу за 2007 рік, замість 2009 року, є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам ст.ст. 40, 42 Закону (1058-4) та Постанові Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.
Відповідно до ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності здійснення перерахунку пенсії позивачу, передбаченого ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Суд вважає, що сторони необхідно звільнити від сплати судового збору по справі: позивача на підставі абз.3 п. 18 ч.1 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито», а відповідача на підставі п. 34 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито». На підставі наведеного та керуючись статей 6, 8, 16, 19, 22, 23, 24, 46, 50, 55, 67, 92, 121, 124 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду» від 23.02.06р., рішеннями у справах «Кечко проти України» від 18.07.06р., протоколом № 12 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод, рішеннями Конституційного суду №8-рп, №6-рп, №10-рп, ст.ст. 40, 42, 103 Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік», Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», ст.ст.1,2,4,8,9,10,14,17,23,71,86,99,158-159-162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Каневі Черкаської області про стягнення недоутриманих сум – задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі, щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Канів Черкаської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком за період починаючи з 01.06.2010 року у відповідності із ст. 42 п. 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та п.п. 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», в розмірі середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2009 р.
Звільнити сторони від сплати судового збору.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10-ти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства, а також прийняття постанови у письмове провадження апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий В.М. Литвин