Справа № 2-а-60/2011 року

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

04 січня 2010 року суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Литвин В.М. розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Позивач  звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання неправомірними дій, зобов’язання відповідача перерахувати та виплати недоплачених сум пенсії відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» якими передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю підвищуються на одну мінімальну заробітну плату та призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, але в порушення Закону відповідач виплачує дані доплати у розмірі, що не співвідносяться з мінімальною заробітною платою та мінімальною пенсією за віком. В позові вказує, що вона є постраждалою 4 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Каневі як пенсіонер за віком і отримує пенсію по Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення». В добровільному порядку відповідач відмовляється провести перерахунок і виплату пенсії за період з 01.12.2007р., тому просить зобов’язати відповідача перерахувати пенсію та в подальшому виплачувати щомісячно пенсію згідно Законів України.

Позовні вимоги підтверджуються: паспортом позивача, пенсійним посвідченням, посвідченням громадянина – 4 категорія, який постійно проживає на території посиленого радіоекологічного контролю, трудовою книжкою, відповіддю УПФ України в м. Каневі Черкаської області, в якій відповідач не визнає вимоги позивача.                          

При прийнятті постанови суд керувався :    

- ч.2 ст.19, ст.ст. 21, 22, 24, 46, 55, 75, 92, 152 Конституції України,

-  ст. 1, 13, 39, 51, 67, 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;    

- Законами України «Про державний бюджет України на 2007-2010 р.р.»,

- рішенням Конституційного Суду України № 20-рп від 01.12.04 року, №5-рп/2002 від 20 березня 2002 року, №7-рп/2004 від 17 березня 2004 року, №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, №10-рп/2008 від 22.05.2008 року;

- ст.ст.10, 28, 46, 81 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;    

-  правовими позиціями Вищого Адміністративного Суду України,

-  ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-ІУ;

- п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 р. № 9;

- ст.2, ч.2 ст. 5, ст.ст. 8, 9, 94, 99, 183-2, 186 КАС України.  

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення.  

Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають частковому задоволенню, відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України, тобто у межах  шестимісячного строку.

Крім того, позовна заява в частині стягнення з відповідача конкретної суми заборгованості по виплаті пенсії, за період з 01.12.2007р .  не підлягає задоволенню, оскільки не ґрунтується на доказах по справі, та у відповідності із ч. 2 ст. 99 КАС України.  

    Враховуючи наведене та спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій - зобов'язати провести  нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.  

        Суд не бере до уваги заперечення відповідача, так як відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.      

Керуючись статтями 94, 99,158, 159, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області з приводу відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку, виплат і додаткової пенсії у відповідності із ст. 39, ч.3 ст.51, ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

3. Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 – доплати до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіологічного контролю  в розмірі мінімальної заробітної плати  та додаткової пенсії  за шкоду, заподіяну здоров’ю особі, віднесеній до 4-ої категорії   в розмірі  15 % мінімальної пенсії за віком   відповідно до ст.ст. 39, 51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» починаючи з 01.06.10р., з урахуванням раніше виплачених сум, та проводити виплату доплати до пенсії та додаткової пенсії щомісячно у відповідності до ст.ст. 39, 51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи».

Від сплати судового збору сторони звільнені.  

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.  разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  

Головуючий                                                                 В.М. Литвин