Справа № 3409\2010
РІШЕННЯ
Іменем України
08 вересня 2010 року Вишгородський районний суд Київської області в складі
головуючого – судді Заріцького С.М.,
при секретарі Смілянець І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі про перерахунок та виплату пенсії, -
встановив:
Позивач звернувся в суд з даним позовом, посилаючись на порушення відповідачем його прав, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який нараховує і виплачує державну (основну) та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, без дотримання вимог цього Закону.
Просив визнати дії відповідача щодо призначення та виплати державної (основної) та додаткової пенсії неправомірними і стягнути з УПФУ у Вишгородському районі за період з 01 жовтня 2006 року по 17 липня 2010 року недоотриману ним додаткову пенсію , а також зобов’язати відповідача з 17 липня 2010 року провести перерахунок та визначити державну (основну) пенсію в розмірі, який має відповідати ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( №796) – не меншим 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткову пенсію в розмірі, передбаченому п. 2 ч. 1 ст. 50 Закону – 75% мінімальної пенсії за віком.
У судовому засіданні позивач підтримав поданий позов.
Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на відповідні постанови Кабінету Міністрів України, якими передбачені розміри виплат окремим категоріям пенсіонерів, та на відповідні положення Бюджетного кодексу, Законів України про державний бюджет України, і «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
При вирішенні цієї справи суд застосовує Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (№ 796), при цьому підпункти 9, 12 і 15 пункту 28 розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», якими запроваджено нову редакцію ст.. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд до уваги не приймає, як таку, що звужує обсяг вже визначених прав і свобод позивача та суперечить Конституції України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду у Вишгородському районі Київської області, отримує пенсію на умовах Закону України Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Він є особою, віднесеною до категорії 1, інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов’язаного із наслідками Чорнобильської катастрофи, а отже, суб’єктом, визначеним у статтях 50, 54 (Закону № 796), особою, що має право на отримання щомісячної державної (основної) пенсії в розмірі, який в усіх випадках не може бути меншим 8 мінімальних пенсій за віком і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Одержувані позивачем виплати щомісячної пенсії, розміру, визначеному ст. 50 та 54 Закону не відповідають. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» відповідач встановив позивачу іншу мінімальну величину.
Додаткова пенсія позивача виплачується в розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 - 20 % від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність,
Таким чином, усупереч п. 2 ч. 1 ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачеві пенсія виплачується в розмірах установлених урядовими нормативними актами й без дотримання вимог даного Закону, який за загальними засадами є пріоритетним при визначенні розміру пенсії і тому підлягає застосуванню у цій справі.
Суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання щомісячної державної (основної) пенсії в розмірі не меншому, аніж 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч. 2 ст. 46).
Відповідно до статей 21 і 22 Конституції України конституційні права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту й обсягу існуючих прав і свобод не допускається.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, (про що зазначено у рішеннях № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року та № 6-рп від 9 липня 2007 року), від 22 травня 2008 року № 10-рп, від 27 листопада 2008 року № 26-рп), і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать і особи, які стали інвалідами від захворювання, пов’язаного із наслідками Чорнобильської катастрофи, та яким призначається пенсія за спеціальним законом.
В рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів статтею 22 Конституції України не допускається.
Згідно ст. 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються виключно законами України, а тому питання визначення розрахункової величини, що використовується для розрахунку розміру пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, є також предметом виключно законів України.
За висновками Конституційного Суду України зупинення законом України про державний бюджет України дію інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України не відповідає статтям 1,3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.
При цьому зазначено й те, що Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих положень чи законів та будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
З цих підстав посилання представника відповідача на відповідні положення закону України про державний бюджет, якими вносилися зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та на делеговане право Кабінету Міністрів України встановлювати конкретні розміри пенсій суд до уваги не приймає.
Зі змісту ст. .50, 54 Закону № 796 випливає, що для обчислення розміру додаткової пенсії має використовуватись мінімальна пенсія за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, зокрема, законом про державний бюджет на відповідний рік. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав чи встановлював розмір мінімальної пенсії за віком немає.
Таким чином, суд не приймає до уваги положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно яких розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії згідно ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно зі статтями 8 і 19 Конституції України, статтею 8 ЦПК України суд при вирішенні справи керується Конституцією України та законами України. У разі невідповідності правового акта закону України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
При розгляді цієї справи виходить з принципів верховенства права й законності, відповідно до яких органи державної влади, їх посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а, отже, постанови Кабінету Міністрів України не повинні суперечити нормативним актам, які мають вищу юридичну силу.
Таким чином, суд вважає, що дії управління Пенсійного фонду у Вишгородському районі Київської області щодо призначення та виплати позивачеві щомісячної державної (основної) пенсії в розмірах менших за 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірах менших від 75 процентів мінімальної пенсії за віком є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам ст. 50, ст. 54 Закону № 796.
Тим самим, суд вважає наявними порушення прав позивача, які підлягають захисту, а пред’явлений позов частковому задоволенню.
З наведених вище підстав суд вважає необхідним зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної (основної) та додаткової пенсії позивача з 01 червня 2010 року, розмір до виплати якої має відповідати розміру, визначеному ч. 4 ст. 54 та п. 2 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796.
На підставі викладеного та керуючись статтями 212- 215 ЦПК України
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі про перерахунок та виплату пенсії – задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України Вишгородського району щодо призначення ОСОБА_1 пенсії в розмірі, який не відповідає вимогам ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України Вишгородського району провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 17 липня 2010 року та визначити її в розмірі, який відповідає ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і не можу бути меншим 8 мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії – відповідно до п.2 ч.1 ст. 5- Закону – в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України Вишгородського району на користь ОСОБА_1 недоплачену суму додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, як різницю між фактично виплаченою сумою та належною сумою відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01 жовтня 2006 року по 17 липня 2010 року виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, передбаченого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення
Суддя: