Справа №2-а-3663/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

05 січня 2011 року                                                                                                                                            м.Сімферополь

Суддя Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим  Двірник Н.В., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

            14.12.2010 року   ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим про визнання дій щодо відмови у перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в  цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2007 рік – 1197,91 грн.; зобов’язання відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009 рік – 1650,43 грн. Позовні вимоги мотивовані наступним.

          Пенсія позивачці у 2010 році нараховується і сплачується із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, що мав місце у 2007 році, тобто 1197,91 грн. Позивачка, посилаючись на ч.4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", вважає такі дії позивача неправомірними і такими, що грубо порушують її права, зменшують її матеріальне забезпечення.

                  Представник відповідача заперечень проти позову не надав.

        Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.  

        Відповідно до статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому нормативному акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.  

        Пунктом. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року № 8 “Про незалежність судової влади” визначено, що відповідно до ст.ст. 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.

        Суд вважає необхідним визначити, що утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами Украйни встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч.1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.

        ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням і знаходиться  на обліку у відділі пенсійного забезпечення Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м.Сімферополя АР Крим.

        Позивачка звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії. Згідно заяві перерахунок пенсії здійснений відповідачем за стажем і заробітній платі з застосуванням не погодилась з тим, що пенсія їй була нарахована із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в  цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, що мав місце у 2007 році, тобто 1197,91 грн., з приводу чого вона звернулась до відповідача для надання останнім роз’яснення. Згідно із листа за вих..№660/К.08 від 20.12.2010 року у перерахунку пенсії позивачу відмовлено.        

        Суд вважає такі дії відповідача незаконними і такими, що порушують права позивача на отримання пенсії у розмірі, згідно діючого законодавства.

        Підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про венсення змін до деяких законодавчих актів України» частина 4  статті 42 Закону Укораїни «Про загальнообов’язкове державние пенсійне страхування» внесені зміни, зокрема, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

        Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008  від 22.05.2008 року вказані зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 розділу ІІ Закону України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними.

        Таким чином, частина четверта статті 42  «Про загальнообов’язкове державние пенсійне страхування» діє в наступній редакції: у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з  якої була обчислена пенсія, або за період страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40.

          Відповідно до підпункту 3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» у разі, коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку пенсії) незалежно від перерв у роботі.  Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.                

          Згідно з положеннями частини 2 статті 40 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата для обчислення пенсії розраховується з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України,  за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

          В зв’язку з цим,  суд вважає цілком законними вимоги позивачки про те, що пенсія повинна їй бути перерахована та виплачена  із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в  цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009 рік – 1650,43 грн. Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме перерахунок і виплата пенсії із застосуванням зазначеного показника повинні бути здійснені з 12.08.2010 року.

          З викладених підстав суд визнає дії відповідача щодо відмови ОСОБА_2 у період з 01.10.2010 року у перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в  цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009 рік – 1650,43 грн., неправомірними.

          Судові витрати суд розподіляє у порядку ст. 94 КАС України.

          Керуючись ст.ст.11, 160-163, 167, 183-2 КАС України, суд  

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про визнання дій протиправними,  зобов’язання вчинити певні дії задовольнити.

          Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим щодо відмови ОСОБА_2 у період з 01.10.2010 року у перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в  цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009 рік – 1650,43 грн.

          Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим здійснити перерахунок і сплачувати пенсію ОСОБА_2 у період з 01.10.2010 року відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в  цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009 рік – 1650,43 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 гривень.

        Допустити негайне виконання даної постанови.

На постанову може бути подана апеляція в Севастопольський апеляційний суд через Центральний районний суд м. Сімферополя у порядку ст. 186 КАС України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів.

СУДДЯ:                                                                                                                       Н.В.ДВІРНИК