Судове рішення 22ц -117 -2011 від 18.01.2011

Судове рішення #13115651

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц -117 -2011 Головуючий по 1-й інстанції:

Нечволод В.В.

Суддя-доповідач: Прядкіна О.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2011 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді Макарчука М.А.

Суддів Прядкіної О.В., Обідіної О.І.

При секретарі Лимар О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною cкаргою ОСОБА_3

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 23 липня 2010 року

по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення дій, які порушують право користування житлом та визнання права власності на ? частину домоволодіння та його реальний розподіл

колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області , -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 23 липня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.

Визнано за ОСОБА_4 право власності у спільному майні подружжя на ? частину нерухомого майна в АДРЕСА_1 на загальну суму 49312 грн. 00 коп., яке складається з :

- у житловому будинку: кімната 1-3 пл 9.0 кв.м; кімната 1-5 пл. 11.0 кв.м.; кухня 1-1 пл. 10.9 кв.м.; комора 1-2 пл. 2.7 кв.м.

- господарські будівлі: частина літньої кухні «Б,б» яка складається з приміщень зазначених в технічному паспорті під № 1-1 пл. 5.0 кв.м. та № 1-5 пл. 13.3 кв.м.; частина навісу «б-1», ? частина огорожі «2»; ? частина воріт «3»; частина огорожі «4» ; зафарбовані червоним кольором у плані житлового будинку (варіант – 1 ) висновку судово-будівельної експертизи № 46-10 від 20.04.2010 р. який є невід’ємною частиною рішення.

Визнано за ОСОБА_4 право на користування земельною ділянкою в АДРЕСА_1 площею 726 кв. м. зафарбовані червоним кольором в плані земельної ділянки (варіант – 1 ) висновку судово-будівельної експертизи № 46-10 від 20.04.2010 р. який є невід’ємною частиною рішення.

-2-

Визнано за ОСОБА_3 право власності у спільному майні подружжя на 1\2 частину нерухомого майна в АДРЕСА_1 на загальну суму 58544 грн. 00 коп., яке складається з :

- у житловому будинку: кімната 1-4 пл. 25.0 кв.м;

- господарські будівлі: частина літньої кухні - «Б,б», яка складається з приміщень зазначених в технічному паспорті під № 1-2 пл. 13,6 кв.м. та № 1-3 пл. 6.1 кв.м., 1-4 пл. 3.3 кв.м.; частина навісу - «б-1», Гараж - «Б -1»; вбиральня - «б-2»; сарай тимчасовий – «б-3»; вигріб - «№ 1» ; ? частина огорожі - «2» ; ? частина воріт - «3»; частина огорожі - «4»; зафарбовані синім кольором у плані житлового будинку (варіант – 1 ) висновку судово-будівельної експертизи № 46-10 від 20.04.2010 р. який є невід’ємною частиною рішення.

Визнано за ОСОБА_3 право на користування присадибною земельною ділянкою в АДРЕСА_1 площею 726 кв.м. зафарбовані синім кольором в плані земельної ділянки (варіант – 1 ) висновку судово-будівельної експертизи № 46-10 від 20.04.2010 р. який є невід’ємною частиною рішення.

Залишено у спільному користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 земельну ділянку прилеглу до житлового будинку пл.. 8.0 кв.м зафарбовані жовтим кольором в плані земельної ділянки (варіант – 1 ) висновку судово-будівельної експертизи № 46-10 від 20.04.2010 р., який є невід’ємною частиною рішення.

Зобов’язано ОСОБА_4 за власні кошти та із власного матеріалу закласти дверний отвір з кімнати 1-5 пл. 25 кв.м. в кімнату 1-4 пл. 11.0 кв.м., закласти міжкімнатний дверний отвір між кімнатами зазначеними в технічному паспорті №1-1 та № 1-5 в літній кухні .

Зобов’язано ОСОБА_3 за власні кошти та із власного матеріалу: улаштувати в житловій кімнаті будинку № 1-4 пл. 25 кв.м. перегородку обладнавши в одній з новоутворених кімнат кухню розміром не менше 7 кв.м. та улаштувати додатковий окремий вихід на вулицю з встановленням подвійних дверей. Улаштувати додатковий окремий вихід на вулицю з кімнати № 1-3 пл. 13.6 кв.м. літньої кухні.

Додатковим рішенням цього ж суду від 11 листопада 2010р. визнано незаконним та скасовано договір дарування половини житлового будинку та сараю АДРЕСА_2 Микільської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 32 між дарувателем ОСОБА_5 та обдарованим ОСОБА_3.

Уточнено, що у житловому будинку по АДРЕСА_1 визнано право власності внаслідок розподілу спільного майна подружжя за ОСОБА_4 на квартиру № 1, а за ОСОБА_3 на квартиру № 2.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 4669,28 грн. різниці у вартості нерухомого майна.

Зобов»язано ОСОБА_3 припинити будь-які дії ,які можуть порушити право ОСОБА_6 користування житлом, виділеним їй за рішенням суду по АДРЕСА_1 а саме : заборонити самовільно виселяти, чи іншим чином перешкоджати користуватися нерухомим майном та земельною ділянкою,які виділені їй за рішенням суду, від»єднувати зазначене нерухоме майно від газо та електропостачання,перегороджувати вхід до будинку, електро- та газопостачання залишити у спільному користуванні сторін до його переобладнання в окремі мережі кожною із сторін за власні кошти терміном до одного року.

Додаткове рішення сторонами не оскаржувалось.

-3-

Основне рішення оскаржене ОСОБА_3, який в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи,

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 6 червня 1970р. по 18 листопада 2009р.

В період шлюбу сторони розпочали будівництво житлового будинку.

Згідно свідоцтва на забудову садиби, дозволеної рішенням виконкому Полтавської районної ради від 14 травня 1971р. № 149 батькові відповідача ОСОБА_5 дозволено будівництво будинку замість старого.

18 квітня 1975р. новозбудований житловий будинок введено в експлуатацію на підставі акту, в пункті 2 якого зазначено, що будівництво проводилось сім»єю забудовника разом з сином ОСОБА_3 (а.с.127,130).

Зазначений акт свідчить про створення спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_3

Будинку надані відповідні номера та будинковолодіння по АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_5 а за відповідачем - АДРЕСА_1

Оцінюючи законність договору дарування від 25 квітня 1975р . , згідно якого ОСОБА_5 подарував сину половину будинку - праву сторону та сараю АДРЕСА_2 Микільської сільської ради, що зареєстрований в реєстрі за № 32, то місцевий суд прийшов до вірного висновку про його незаконність.

Приймаючи до уваги, що право власності на новозбудоване майно виникло з моменту його введення в експлуатацію - 18 квітня 1975р. , на той час відповідач ОСОБА_3 перебував в шлюбі, і будівництвом вказаного будинку створена спільна сумісна власність подружжя ОСОБА_4.

Згідно із ч. 1 ст. 22 Кодексу про шлюб та сім’ю України (далі – КпШС України) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен із подружжя має рівні права володіння користування і розпорядження цим майном.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 29 КпШС України поділ спільного майна подружжя може бути проведений як під час перебування в шлюбі, так і після розірвання шлюбу.

Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Позивач довідалася про порушення своїх прав в травні 2009р., а тому нею строк позовної давності не пропущено.

За таких обставин місцевий суд прийшов до вірного висновку про розподіл спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_4 та визнав право власності за сторонами по на ? частині нерухомого майна в АДРЕСА_1 по першому варіанту висновку судово-будівельної експертизи № 46-10 від 20.04.2010 р., розподілив земельну ділянку за цією адресою та зобов»язав сторони здійснити відповідні перепланування, які погоджені виконавчим комітетом Мікільської сільської ради (а.с.96).

Інші доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

-4-

Керуючись ст.303,304,308,313,315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 23 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

С У Д Д І