Судове рішення 22ц -9265-2010 від 18.01.2011

Судове рішення #13115661

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц -9265-2010 Головуючий по 1-й інстанції:

Хіль Л.М.

Суддя-доповідач: Прядкіна О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2010 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді Дряниці Ю.В.

Суддів Прядкіної О.В.,Пилипчук Л.І.

При секретарі Лимар О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною cкаргою ОСОБА_3

на рішення Октябрського районного суду м.Полтави Полтавської області від 28 листопада 2008р.

по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності, усунення перешкод у користуванні власністю, покладення зобов»язань, стягнення упущеної вигоди

судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Прядкіної О.В., -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що за рішенням суду від 17 квітня 2008р. набув право власності на нерухоме майно – приміщення магазину, яке розташоване в будинку по вул.Новий Базар,30 м.Полтави та належним чином зареєстрував це право в бюро технічної інвентаризації.

Однак відповідач користується вказаним приміщенням магазину та звільняти його в добровільному порядку відмовляється.

У вересні 2008р. представник позивача доповнив і уточненив позовні вимоги та просив визнати за ОСОБА_4 право власності на приміщення магазину; усунути перешкоди в користуванні зазначеним приміщенням шляхом виселення ОСОБА_3, зобов’язати її звільнити приміщення магазину від свого майна (товару) та стягнути 183 825 грн. упущеної вигоди за 5 місяців,виходячи з середньої ринкової вартості оренди такого приміщення 225 грн. за 1 кв.м.

-2-

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 28 листопада 2008 року, позов задоволено частково. Усунуто ОСОБА_4 перешкоди в користуванні та розпорядженні належним йому приміщенням магазину, що розташоване в будинку вул.Новий Базар,30 м.Полтави шляхом виселення з нього ОСОБА_3 Зобов’язано ОСОБА_3 звільнити приміщення зазначеного магазину від свого майна (товару); стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача 183 825 грн. упущеної вигоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду оскаржене ОСОБА_3, яка просить його скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення cудом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 14 липня 2010р. Ухвала апеляційного суду Полтавської області від 9 лютого 2009 року в частині залишення без змін рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 28 листопада 2008 року про стягнення упущеної вигоди скасована а, справа в цій частині передана на новий розгляд до апеляційного суду.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав :

Задовольняючи позов в частині стягнення упущеної вигоди , суд першої інстанції, виходив із того, що позивач не може належним чином користуватися належним йому приміщенням магазину внаслідок перешкод, що чинить ОСОБА_3, яка фактично користується цим приміщенням, чим йому завдані збитки, він втратив реальні доходи,так як не зміг здати вказане приміщення магазину в оренду.Розрахунок упущеної вигоди за 5 місяців суд вважав підтверджений документально.

Однак з такими висновками суду погодитись не можна.

За положеннями ст. ст. 321, 386, 387, 391 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової шкоди. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном

Судом установлено, що ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 17 квітня 2008 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 17 листопада 2008 року , затверджено мирову угоду між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, та відповідно до якої у рахунок погашення боргу передала ОСОБА_4 приміщення магазину,

-3-

яке розташоване в будинку по вул.Н.Базар,30 м.Полтави , і яке належало їй на підставі рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Український правовий союз» від 6 лютого 2008р.

13 травня 2008 року ОСОБА_4 зареєстрував право власності на зазначене нерухоме майно в бюро технічної інвентаризації.

Обґрунтовуючи підстави для стягнення на користь ОСОБА_4 збитків у сумі 183 825 грн., позивачем надана довідка приватного підприємця ОСОБА_6 з агенції нерухомості «НІКА» про ринкову вартість 1 кв. м. оренди нежитлового приміщення в районі розташування спірного приміщення. (а. с. 28 ). Указану довідку суд передчасно визнав достатнім доказом для задоволення позовних вимог.

Так, згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин , якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто позивач повинен довести, що з вини відповідачки він не отримав прибуток, на який мав право розраховувати.

Згідно зі ст. ст. 58, 60 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представник ОСОБА_4 в січні 2009р.- після розгляду справи в суді першої інстанції,- просив апеляційний суд приєднати до матеріалів справи договір оренди нежитлових приміщень від 14 травня 2008р., укладений між ОСОБА_4 та приватним підприємцем ОСОБА_7 ( а.с.144-146).

Проте, колегії суддів обґрунтування неможливості надання такого доказу в місцевому суді – не надано, як не вбачається і із журналу судових засідань , в ході попереднього розгляду справі – 07 жовтня 2008р. , так і 27 листопада 2008р. про те, що заявлялось клопотання про дослідження зазначеного договору.

Ні в тексті доповнень та уточнень до позовної заяви, ні в поясненнях в місцевому суді посилань на зазначений договір представником позивача зроблено не було.

Більш того, ОСОБА_4 суду надана копія листа від 21.07. 2008р., адресована ОСОБА_3, в якому він просив звільнити приміщення магазину до 01 серпня 2008р., розуміючи, що нею здійснюється підприємницька діяльність і звільнити магазин за один день вона не може(а.с.9). Про надання цього ж терміну для звільнення спірного приміщення зазначалось і в уточненій позовній заяві, в якій позивач припускав, що міг би здати його в оренду(а.26-27).

-4-

За таких обставин,колегією суддів зміст договору від 14 травня 2008р. оцінюється критично та колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення упущеної вигоди.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині стягнення упущеної вигоди не відповідає вимогам ст.ст. 213-215 ЦПК України та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Керуючись ст.ст. 303,304,309 ч.1 п.3,4, 316 ЦПК України, колегія суддів , -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну cкаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м.Полтави Полтавської області від 28 листопада 2008р. скасувати в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 183 825 грн. упущеної вигоди.

Постановити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про відшкодування упущеної вигоди відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

С У Д Д І