Справа № 2-а-19/11

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 січня 2011 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді               Сиротенко Г.  Г

при секретарі                  Лютій  О.  В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області, третя особа  – Управління праці та соціального захисту населення Криворізької районної державної адміністрації  про визнання неправомірними дій відповідача та зобов’язання нарахувати та сплатити недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу як дитині війни, -

В С Т А Н О В И В:

 Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області, третя особа Управління праці та соціального захисту населення  в Криворізькому районі Дніпропетровської області  про визнання дій відповідача щодо неправильного нарахування щомісячної соціальної допомоги до пенсії неправомірними, зобов’язання відповідача нарахувати та сплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року – 703,87 грн., з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року – 1072,85 грн., та 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року  - 1240, 20 грн.  

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що він відповідно до ст.. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” відноситься до статусу дитини війни. Згідно ст. 6 зазначеного Закону з  01.01.2006 року йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Верховна Рада України Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік” ст. 71 п. 12, Законом України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” призупинила дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 року та рішенням №10-рп/2008 визнав положення відповідних пунктів Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік” та Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік”, за якими призупинено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” такими, що не відповідають Конституції України. Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 % мінімальної пенсії за віком, мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Позивач вважає, що загальний розмір невиплаченої щомісячної соціальної допомоги в 2007-2008 роках становить 1776,72 грн.,  в 2009 році – 1240,20 грн. При зверненні до Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області із заявою про перерахунок щомісячної допомоги, отримав формальну відповідь, з якої вбачається небажання добровільно вирішити питання щодо належної виплати соціальної допомоги.  

          Відповідач в письмових запереченнях, надісланих на адресу суду, позов не визнав та пояснив, що  позивач дійсно перебуває на обліку в УПФУ в Криворізькому районі та отримує пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону України ”Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

З 01.01.2008 року позивачу як дитині війни проведено перерахунок пенсії за нормами Закону України “Про соціальний захист дітей війни” із змінами, внесеними Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та виплачується надбавка у розмірі 10% від прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність, який визначається Законом України “Про державний бюджет України” на відповідний рік.

Також зазначили, що в Законі України “Про соціальний захист дітей війни” не було визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідно підвищенням особам, які мають статус дітей війни. Термін, який визначений в ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” застосовується лише для визначення розмірів пенсій, які призначаються тільки за цим Законом і не може застосовуватися до спірних правовідносин.

Також Закон “Про соціальний захист дітей війни” не передбачив та не визначив органу, який повинен виплачувати підвищення до пенсії та за рахунок яких коштів і джерел.

          Відповідач вважає, що у зобов'язанні виплатити підвищення, передбачене ст. 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” Пенсійний фонду України, зокрема, управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі є неналежним відповідачем, оскільки згідно ст. 7 Закону “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, розпорядником коштів є Державне казначейство України. Бюджет же Пенсійного фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України.

          Також відповідач вказав, що оскільки на момент звернення позивача до управління механізм розрахунку підвищення пенсії, передбачений ст. 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” був відсутній, тому відповідно до ст. 19 Конституції України законних підстав для нарахування та виплат підвищення позивачу до 01.01.2007 року не було.

          З 01.01.2008 року набув чинності Закон “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, згідно якого  встановлений розмір підвищення на рівні 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який визначається Законом “Про Державний бюджет України” на відповідний рік.

          З моменту скасування відповідних положень рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року питання виплати підвищення особам, яким встановлено статус дитини війни врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року за № 530. На підставі вказаної Постанови позивачу було зроблено перерахунок пенсії.

          Позивач та відповідач правом на участь в судовому засіданні не скористалися, в своїх заявах та запереченнях просили справу розглянути без їх участі.  

Представники третьої особи – Управління праці та соціального захисту населення Криворізької державної адміністрації в судове засідання не з’явилися,  надали суду заяви про розгляд справи без їх участі. Вимоги позовної заяви не підтримали.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, в зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.  

Суд, взявши до уваги пояснення позивача, викладені у позові, заперечення відповідача,  вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в Криворізькому районі Дніпропетровської області і йому призначена виплата пенсії за віком, що підтверджується його посвідченням. Позивач народився 06 грудня 1942 року і відповідно до абз. 1 п. 1 ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, позивач є дитиною війни, про що в посвідченні є відмітка, і має право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлені цим Законом.

Згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, який набрав чинності 01.01.2006 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Поняття “мінімальна пенсія за віком” передбачена ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року за № 1058-IV, де вказано, що  мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Доводи відповідача про те, що поняття “мінімальна пенсія за віком”, про яке йдеться в ст. 28 вказаного Закону застосовується виключно для призначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується дітей війни відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” суд вважає безпідставними. Положення ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення “Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року за № 1058-IV рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача, тобто на відповідача по справі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у ст. 62 встановлено, що прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність, встановлюється на рівні: з 1 січня 2007 року — 380 гривень, з 1 квітня 2007 року — 406 гривень, з 1 жовтня 2007 року — 411 гривень.   

Згідно п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року за № 489-V, дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” зупинено на 2007 рік з урахуванням ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року за № 489-V.

Статтею 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року за № 489-V передбачено, що у 2007 році підвищення до  пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України за № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнані такими, що є неконституційними положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, а саме: п. 12 ст. 71, якими зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням положень  ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Оскільки рішення Конституційного Суду України за № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, яким визнані такими, що є неконституційними положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, а саме: п. 12 ст. 71, якими зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням положень  ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” ухвалено 09.07.2007 року, тому суд приходить до висновку, що саме з цієї дати відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії позивачу.

У зв'язку з тим, що дія Закону України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік триває один рік і закінчується 31 грудня відповідного року, тому суд вважає, що відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії позивачу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» № 107-ІV від 28.12.2007 року пунктом 5 статті 58 прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, становить з 1 січня 2008 року -  470 грн., з 1 квітня 2008 року - 481 грн., з 1 липня 2008 року - 482 грн., з 1  жовтня 2008 року - 498 грн.

Законом України від 28.12.2007 року за № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” стаття 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” викладена у наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Вказані зміни набули чинності з 01.01.2008 року.

Рішенням Конституційного Суду України за № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року за № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Оскільки рішення Конституційного Суду України, яким визнані такими, що є неконституційними зміни, внесені підпунктом 1 пункту 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року за № 107-VI ухвалено 22.05.2008 року, тому суд приходить до висновку, що саме з цієї дати відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії позивачу.

У зв'язку з тим, що дія Закону України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік триває один рік і закінчується 31 грудня відповідного року, тому суд вважає, що відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії позивачу за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Посилання відповідача на те, що, хоча Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 Закон України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” в частині зміни редакції ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнаний неконституційним разом з тим, п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії виплачується підвищення у розмірах: з 22 травня — 48,10 грн., з 01 липня  - 48,20 грн., з 01 жовтня — 49,80 грн. суд вважає необґрунтованими і не може прийняти до уваги з наступних підстав.

Юридична сила нормативно-правового акту — це внутрішня властивість нормативно-правового акта, обумовлена юридичним статусом і місцем органу, що його прийняв, у системі державних органів. Залежить також від компетенції органу, якою він наділяється державою за законом.

В системі ієрархії нормативно-правових актів вищу юридичну силу має Конституція України, законами є закони України, у тому числі прийняті або затверджені всеукраїнським референдумом, а підзаконними нормативно-правовими актами є, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач при нарахуванні надбавки до пенсії повинен був керуватися нормами закону, а саме Законом України «Про соціальний захист дітей війни», який має вищу юридичну силу у порівняні з  Постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання соціального захисту окремих громадян” № 530 від 28.05.2008 року.

Стосовно вимог позивача про нарахування та виплату підвищення за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, то вони також підлягають задоволенню зі слідуючих підстав.

Пункт 2 ст. 41 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”  яким ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” була викладена в новій редакції, і який було визнано неконституційним на підставі рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року, втратив свою чинність 22.05.2008 року, а отже в дію вступила редакція ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, яка діяла до цих змін і передбачає проведення виплати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Вказана редакція ст. 6 Закону на період 2009 року не зупинялася та не змінювалася, а отже підлягає застосуванню для врегулювання спірних правовідносин.

Мінімальна пенсія за віком визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, та з врахуванням положень ст. 54 Закону України „Про державний бюджет на 2009 рік”, відповідно до якої прожитковий мінімум для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення на 2009 рік встановлено в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, а відповідно до ст. 58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” станом на 31.12.2008 року розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб становив 498 гривень, а з 01.11.2009 року – 573 грн.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Крім того, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав: згідно зі ст. 8 Конституції України, Конституція має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Саме тому суд дійшов висновку про неприпустимість при встановленні розміру державної соціальної підтримки дітей війни виходити з положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-ІУ, яким виплата державної соціальної підтримки передбачена у значно менших розмірах, оскільки Конституція України має вищу юридичну силу порівняно з іншими Законами України.

Згідно з ч.2 ст. З Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані інтимі нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи  визнаються  найвищими цінностями та  визначають зміст і  спрямованість діяльності держави.   

Позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування доплати до пенсії в передбаченому законом розмірі, однак отримав відповідь про те, що вказані нарахування не можуть бути виплачені в зв’язку з невизначеністю механізму їх виплати.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання державних соціальних гарантій дітям війни, які визначені ст. 6 спеціального Закону України - «Про соціальний захист дітей війни».   Відсутність механізму і грошових коштів на виплату надбавки до пенсії не позбавляє дитину війни права на отримання такої надбавки. Законом України "Про соціальний захист дітей війни" не передбачено обмеження прав наявністю фінансування.   

Суд вважає, що відповідачем допущено бездіяльність, який як суб'єкт владних повноважень, на підставі закону мав самостійно вчинити певні дії на виконання вимог розглянутих законодавчих актів.   

Враховуючи наявність у позивача передбаченого ст. 46 Конституції України права на соціальний захист, та Законом України «Про соціальний захист дітей війни» права на отримання державних соціальних гарантій дітям війни, відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить за межі позовних вимог, заявлених позивачем.  

Суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити суми надбавки дітям війни, за виключенням сум, що вже ним отримані,  на підставі відповідних правових норм, зазначених у судовому рішенні, тому не проводить розрахунок цих виплат.   

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей відповідних законів, що визнані неконституційними, а також, що рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання   на території України, остаточним і не може бути оскаржене.   

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 12, 17, 69, 94, 158, 160-163, 167, 170, 186 КАС України, ст.ст. 1,3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,  Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, суд

П О С Т А Н О В И В:

 Позовні вимоги  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області, третя особа - Управління праці та соціального захисту населення Криворізької районної державної адміністрації,   про визнання неправомірними дій відповідача та зобов’язання нарахувати та сплатити недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу як дитині війни -  задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати  ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" за періоди 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року  в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - протиправною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити  ОСОБА_1  щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" та ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за періоди  з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у ці періоди.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги.   

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:Г. Г. Сиротенко