Справа № 1-19/2011

В И Р О К

І М Е Н ЕМ     У К Р А Ї Н И

13 січня 2011    року                                                       м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої – судді Діденко О.П.,

при секретарях  Павленку В.М., Шадурі І.Ю.,

з участю прокурора  Сухоноса А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ніжині справу по обвинуваченню:

                             ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Мазки Прилуцького району Чернігівської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, розлученої, непрацюючої, мешканки АДРЕСА_1, несудимої відповідно до ст..89 КК України,

                 за ст.   358 ч.1    КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5,  уродженця м. Полтава, громадянина України, росіянина,  з вищою освітою,   непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні  чотирьох неповнолітніх дітей:  Катерину,  ІНФОРМАЦІЯ_8,  Анну, ІНФОРМАЦІЯ_9,  Кіріла, ІНФОРМАЦІЯ_10, Тимофія, ІНФОРМАЦІЯ_11; мешканця АДРЕСА_2,  непрацюючого,     судимого   вироком  Прилуцького міськрайонного суду від 12.11.2004 року  за  ст.ст.271 ч.2, 365 ч.3, 69,70 КК України до  4-х років позбавлення волі із позбавленням  права обіймати посади,  пов”язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов”язків строком на 3 (три) роки,  на підставі ст.ст.75,76 КК України  звільненого  від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два роки; постановою Прилуцького міськрайонного суду від   13.11.2006 року  звільненого від відбування основного покарання  у зв”язку з закінченням іспитового строку,  перебуваючого на обліку у  кримінально-виконавчій інспекції Прилуцького району, як такий, що не відбув додаткового покарання  у виді позбавлення  права обіймати посади,  пов”язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов”язків за вироком    Прилуцького міськрайонного суду від 12.11.2004 року,

                   за    ст.   389 ч.1   КК України;

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, являючись одним із  співзасновників   товариства з обмеженою відповідальністю  „Укрліском” відповідно до  протоколу  загальних зборів засновників  цього товариства від  24.11.2005 року за № 1,   24 листопада 2005 року  підписала акт  прийому-передачі, який є офіційним документом,  у який  були внесені  неправдиві  відомості щодо  передачі  ТОВ «Укрліском»  у якості внеску до статутного фонду іншим  співзасновником цього товариства ОСОБА_3 системи спалювання та сушки деревини – енергетичного  комплексу  ЕК-350 вартістю 50 000 грн., що не відповідає дійсності, але  який  надав право  як їй, так і співзасновнику ОСОБА_3  здійснити державну реєстрацію зазначеного товариства у державного реєстратора.  

ОСОБА_2   вироком  Прилуцького міськрайонного суду від 12.11.2004 року засуджений  за  ст.ст.271 ч.2, 365 ч.3, 69,70 КК України до  4-х років позбавлення волі із позбавленням  права обіймати посади,  пов”язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов”язків строком на 3 (три) роки та   на підставі ст.ст.75,76 КК України  звільнений   від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два роки. Вирок вступив у законну силу 20.01.2005 року.  ОСОБА_2, будучи одноосібним засновником  ПП «М-Трейд» та позбавленим відповідно до зазначеного вироку суду у строк, який обчислюється  до 21.01.2008 року,   права обіймати посади,  пов”язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов”язків, та ухиляючись  від покарання,  здійснював організаційно-розпорядчі функції, а саме 29.10.2007 року  подав реєстраційну картку на зміну керівника до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, згідно якого його  було  призначено керівником зазначеного підприємства, а 22.01.2007 року ним, як керівником ПП «М-Трейд»,  було подано до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві розрахункові відомості за 4-й квартал 2006 року про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачених коштів, посвідчені печаткою підприємства та до Управління пенсійного Фонду в м.Прилуки подав два розрахунки суми страхових внесків на загальнообов»язкове пенсійне страхування за січень та лютий 2007 року з печаткою  ПП «М-Трейд».

Підсудна ОСОБА_1 вину  визнала та дала показання, що дійсно під час підпису акту 24.11.2005 року ЕК-350 та документів на нього  у ОСОБА_3 в наявності не було,   що в скоєному щиро кається та просила звільнити її  від кримінальної відповідальності у зв»язку з закінченням строку давності притягнення  до кримінальної відповідальності.

Підсудний  ОСОБА_2 вину  визнав та дав показання щодо обставин скоєння злочину, які, як встановлені в суді, викладені вище,  та що в скоєному щиро кається  і також просив звільнити його  від кримінальної відповідальності у зв»язку з закінченням строку давності притягнення  до кримінальної відповідальності.

Інші докази щодо обставин скоєння злочинів відповідно до ст..299 ч.3 КПК України в судовому засіданні не досліджувались, так як ніким не оспорювались. При цьому судом з»ясовано, що  підсудні зміст цих обставин розуміють і сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм  роз»яснено, що  вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи, які не досліджувалися в судовому засіданні, у апеляційному порядку.

З огляду на встановлене, суд приходить до висновку,  що вина  підсудних  ОСОБА_1  та ОСОБА_2  в інкримінованих їм злочинах доведена  і підсудна ОСОБА_1   повинна  нести відповідальність за ст. 358 ч.1 КК України   за підроблення документа, який видається чи посвідчується особою, яка має право посвідчувати зазначені документи, і який  надає право на використання його як підроблювачем, так і іншою особою, а підсудний ОСОБА_2 – за ст.389 ч.1 КК України за ухилення від  покарання у виді позбавлення права  обіймати  певні посади чи займатися певною діяльністю, будучи засудженим до цього покарання.

При призначенні покарання обом підсудним суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кожним з них, відсутність   у матеріалах справи негативних відомостей  щодо обох підсудних та   відсутність щодо  них обтяжуючих покарання обставин, щире каяття  в скоєних злочинах, що суд визнає пом»якшуючими покарання обставинами щодо обох підсудних, стан здоров»я підсудного ОСОБА_2, наявність у нього на утриманні 4-х неповнолітніх дітей, і вважає  доцільним  призначити підсудній ОСОБА_1 покарання у  виді штрафу у розмірі  30  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -  510 грн.,  а підсудному ОСОБА_2  у виді обмеження волі.

Але приймаючи до уваги, що  злочини,  передбачені  ст.358 ч.1 та ст.389 ч.1 КК України відповідно до ст.12 КК України  є злочинами невеликої тяжкості,  за які передбачено покарання у виді обмеження волі та інші, більш м»які покарання,  з часу  скоєння злочину підсудною ОСОБА_1 на  час постановлення вироку минуло понад п»ять років,  а з часу скоєння злочину підсудним ОСОБА_2 на час постановлення вироку минуло  три роки, тобто, відповідно до ст.49 ч.1 п.2 КК України закінчилися строки давності,  обставини,  що порушують їх перебіг,  не встановлені,                                                                               тому підсудних  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід звільнити від  відбуття призначеного їм покарання, а запобіжні заходи щодо них  скасувати.  

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винною за ст.358 ч.1 КК України  та призначити покарання  -  штраф на користь держави у розмірі 510 (п»ятсот десять) грн.

Відповідно до ст.49 КК України звільнити ОСОБА_1  від призначеного за ст.358 ч.1 КК  покарання  у зв»язку з закінченням  строку давності, а запобіжний захід у виді підписки про невиїзд із зареєстрованого місця проживання, обраний щодо неї, скасувати.

ОСОБА_2 визнати винним  за ст. 389 ч.1 КК та призначити покарання   1(один) рік обмеження волі.

Відповідно до ст.49 КК України звільнити ОСОБА_2  від призначеного за ст. 389 ч.1 КК  покарання  у зв»язку з закінченням  строку давності і  обраний щодо нього запобіжний захід у виді підписки про невиїзд із зареєстрованого місця проживання скасувати.

На вирок може бути подана апеляція  до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом  п”ятнадцяти діб з  моменту   його проголошення.

               Суддя                                         Діденко О.П.