печерський районний суд міста києва

Справа № 2-387/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    10 січня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

    головуючого -         судді     Ісаєвської О.В.,

    при секретарі -         Шалапуді Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року представник позивача звернувся із вищенаведеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між відкритим акціонерним товариством Банк «РНС», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Банк «ТРАСТ» та ОСОБА_1 19.05.2008 року було укладено кредитний договір, згідно якого відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 25 000,00 грн. 00 коп. зі сплатою відсоткової ставки за користування кредитом в розмірі 17,99 відсотків річних. Отриманий кредит відповідачка зобов’язувалась погашати щомісячно згідно з графіком повернення кредиту та сплати відсотків та здійснити остаточне погашення кредиту до 18.05.2012 року. Позивач зазначає, що свої зобов’язання за кредитним договором відповідачка виконувала недобросовісно, за весь час користування дії кредитного договору внесла коштів в розмірі 12 433,50 гривень для погашення заборгованості по кредиту, які були направлені на погашення комісії по кредиту в розмірі 3 399,44 гривень, погашення нарахованих відсотків по кредиту в розмірі 5 021,85 гривень та погашення заборгованості (основної) по кредиту в розмірі 4 012,21 гривень. Таким чином, як зазначає позивач, станом на 02.11.2010 року сальдо кредиторської заборгованості складає 20 987,79 гривень. Сума заборгованості (прострочена заборгованість) по нарахованій комісії становить 1 063,06 гривень. Позивач зазначає, що відповідно до п. 4.1. кредитного договору за невиконання чи несвоєчасне виконання зобов’язання в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісії згідно умов кредитного договору, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 1% від простроченої суми за кожний день прострочення, що становить 101 716,66 гривень. Позивач зазначає, що загальна сума заборгованості відповідачки ОСОБА_1 становить 123 767,51 грн. 51 коп. із них: 20 987,79 грн. – основна сума заборгованості по кредиту; 1 063,06 грн. – комісія за обслуговування кредиту; 101 716,66 грн. – сума пені за прострочення платежів. Крім того, позивач зазначає, що в якості забезпечення виконання забов’язань за кредитним договором, між позивачем та 2 відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 зобов’язувалась перед позивачем відповідати за повне та своєчасне виконання боргових зобов’язань ОСОБА_1 перед позивачем, у тому числі зобов’язань щодо повернення основної суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, відшкодування можливих збитків та сплату пені і інших штрафних санкцій, передбачених у кредитному договорі.

Представник позивача  в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав до суду письмову заяву про неможливість бути присутнім у судовому засіданні та проведення розгляду справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти проведення заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомили.

Згідно ч.5 ст. 74 ЦПК України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.  

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідачів та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. ст. 224, 225 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.  

Суд дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 19.05.2008 року між відкритим акціонерним товариством Банк «РНС», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Банк «ТРАСТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно якого відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 25 000,00 грн. 00 коп. зі сплатою відсоткової ставки за користування кредитом в розмірі 17,99 відсотків річних. Отриманий кредит відповідачка зобов’язувалась погашати щомісячно згідно з графіком повернення кредиту та сплати відсотків та здійснити остаточне погашення кредиту до 18.05.2012 року (а.с. 6).

Згідно даних меморіального ордеру від 19.05.2008 року відповідачка отримала грошові кошти у сумі 25 000,00 грн. (а.с. 15).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно даних розрахунку заборгованості відповідачки ОСОБА_1 (а.с. 14), відповідачка порушує виконання умов кредитного договору та не здійснює погашення отриманого кредиту згідно з графіком, встановленим у додатку №1 до кредитного договору та не сплачує відсотки за користування кредитом.  

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 кодексу.

Згідно з п. 3.1. кредитного договору, позивач має право вимагати дострокового повернення кредиту у випадку утворення простроченої заборгованості за кредитом та/або відсотками щонайменше на один календарний місяць.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у зв’язку з утворенням простроченої заборгованості, особисто вручив 01.12.2008 року відповідачці ОСОБА_1 вимогу про необхідність достроково погасити кредит та інші нарахування за ними. (а.с. 16)

Внаслідок неналежного виконання зобов’язань за кредитним договором у відповідачки перед позивачем утворилася заборгованість яка становить 22 050 гривень 85 коп., з яких 20 987 грн. 79 коп. – основна заборгованість по кредитному договору; 1 063,06 грн. – комісія за обслуговування кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Крім того, пунктом 4.1. кредитного договору передбачено, що разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов’язання в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно умов договору, позичальник зобов’язаний сплатити кредитору пеню в розмірі 1% від простроченої суми за кожний день прострочення.

Користуючись вказаним пунктом кредитного договору, а також нормами ЦК України позивач просить суд також стягнути з відповідачів пеню в розмірі 1% від простроченої суми заборгованості за кожний день прострочення, що становить 101 716,66 грн.

Разом з тим, слід зазначити, що заявлена позивачем сума пені майже у п’ять разів перевищує суму всієї заборгованості, яка утворилася внаслідок неналежного виконання зобов’язань відповідачем за кредитним договором та становить за даними розрахунку позивача всього 22 050 грн. 85 коп.

Отже, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, виходячи із принципу справедливості та розумності, закріпленого у ст. 3 ЦК України та враховуючи, що позивач не довів що його розмір збитків у зв’язку з невиконанням відповідачами кредитного договору майже у п’ять разів перевищує отримані відповідачкою ОСОБА_1 грошових котів та дорівнює саме 101 716,66 грн., суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково, та приходить до висновку, що з відповідачів підлягають стягненню на користь позивача 2 000 грн. 00 коп. пені за прострочення виконання зобов’язань за договором кредиту.  

Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що 01.12.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки відповідно до якого ОСОБА_2  зобов’язувалась перед позивачем відповідати за повне та своєчасне виконання боргових зобов’язань ОСОБА_1 перед позивачем, у тому числі зобов’язань щодо повернення основної суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, відшкодування можливих збитків та сплату пені і інших штрафних санкцій, передбачених у кредитному договорі (стаття 2 договору).

Відповідно до п. 3.1. договору поруки відповідачі перед позивачем відповідали за порушення обов’язків за кредитним договором як солідарні боржники, при цьому така відповідальність за п. 3.2. договору поруки у відповідача ОСОБА_2 наступає у випадку, якщо відповідач ОСОБА_1 допустить прострочення виконання будь-якого з обов’язків передбачених у п. 2.1. договору поруки.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З матеріалів справи вбачається, що вимога про дострокове погашення кредиту та інших нарахувань за ним була направлена та вручена відповідачці ОСОБА_2 20.12.2008 року (а.с. 17-18).

Таким чином, для відповідачки ОСОБА_2 настає відповідальність згідно ст. 554 ЦК України та договору поруки за невиконання відповідачкою ОСОБА_1 зобов’язань за кредитним договором.

Отже, з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає стягнення на користь позивача солідарно заборгованість за кредитним договором у сумі 24 050 гривень 85 коп., з яких 20 987 грн. 79 коп. – основна заборгованість по кредитному договору; 1 063,06 грн. – комісія за обслуговування кредиту, 2 000,00 грн. – сума пені за прострочені платежі.

Враховуючи наведене, беручи до уваги, що зобов'язання відповідачем не виконуються, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Також, на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача державне мито в сумі 1 237 грн. 68 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 1, 88, 208, 213-215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст.ст. 3, 525, 526, 527, 530, 551, 625  ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» заборгованість за кредитним договором в сумі 24 050 (двадцять чотири тисячі п’ятдесят) грн. 85 копійок;

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» судові витрати в сумі 1 357 (одна тисяча триста п’ятдесят сім) грн. 68 коп.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення  може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя                                     О.В. Ісаєвська

печерський районний суд міста києва

Справа № 2-387/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    10 січня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

    головуючого -         судді     Ісаєвської О.В.,

    при секретарі -         Шалапуді Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Керуючись вимогами ст. 209 ЦПК України, проголошується вступна та резолютивна частина рішення.

суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» заборгованість за кредитним договором в сумі 24 050 (двадцять чотири тисячі п’ятдесят) грн. 85 копійок;

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Банк «ТРАСТ» судові витрати в сумі 1 357 (одна тисяча триста п’ятдесят сім) грн. 68 коп.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення  може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя                                     О.В. Ісаєвська