АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 грудня  2010 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

Головуючого - судді Бєлан Н.О.

          Суддів – Шальнєвої Т.П., Кравченка С.І.

          за участю прокурора Мінакової Г.О.

          захисника ОСОБА_1

          підсудного ОСОБА_2

          розглянула в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора Вавренюка О.С., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Печерського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2010 року.

 Цією постановою

 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 , який не мав судимості, -

звільнений   від кримінальної   відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 309 ч.1 КК України, із закриттям провадження у справі.

Згідно до постанови, підсудний 13 серпня 2010 року, приблизно о 22 год., біля будинку №5 по вулиці Кіото в м. Києві у невстановленої слідством особи незаконно без мети збуту придбав 9,5гр. висушеного канабісу, який, зберігаючи при собі, громадським транспортом перевіз до будинку АДРЕСА_1. Проте 16 серпня 2010 року, приблизно о 21 год.30 хвл., він був затриманий працівниками міліції на площі Арсенальній в м. Києві та доставлений до Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві, де у нього був вилучений цей наркотичний засіб.

Задовольняючи клопотання захисника про звільнення підсудного від кримінальної відповідальності на підставі ч.4 ст.309 КК України, суддя у постанові на обґрунтування такого висновку лише обмежилась викладенням змісту довідки з Київського міського психоневрологічного диспансеру №5 про те, що підсудний добровільно звернувся до цього лікувального закладу та з 1 по 10 вересня  2010 року пройшов курс лікування від наркотичної залежності в денному стаціонарі №2, а також зазначила, що він вчинив злочин вперше, за

         Справа №11-а- 2446  Категорія 309 ч.4 КК України.

          Головуючий у першій інстанції – Квасневська Н.Д.. Доповідач – Бєлан Н.О.        

місцем проживання характеризується позитивно, не перебуває на обліку у лікарів-психіатра та нарколога, щиро розкаявся у вчиненому.

В апеляції прокурор порушив питання про скасування постанови як незаконної та повернення справи на новий судовий розгляд в іншому складі суддів.

На переконання апелянта, таке рішення суду є упередженим, оскільки в повній мірі не досліджені обставини, які б свідчили про те, що підсудний у такий спосіб не ухиляється від кримінальної відповідальності, оскільки на досудовому розгляді він стверджував, що у нього немає наркотичної залежності, він не хворіє на цю хворобу, а тому не потребує відповідного лікування.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, яка підтримала апеляцію та зауважила, що судом також порушені вимоги кримінально-процесуального закону, бо справа призначена до розгляду у судовому засіданні з порушенням встановлених строків, пояснення захисника, підсудного про законність постанови, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені в апеляції, судова колегія вважає, що  вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною четвертою ст.309 КК України передбачається спеціальна підстава звільнення від кримінальної відповідальності, а саме, це  стосується особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому частиною першої цієї статті, і у тому випадку, коли вона хворіє на наркоманію та добровільно звернулася до лікувального закладу.

Отже, за змістом цієї статті, за наявності таких обставин, що не викликають сумніву, суд зобов’язаний звільнити таку особу від кримінальної відповідальності, а постанова про це має бути вмотивованою.

Поряд з цим, при вирішенні цього питання належало також з’ясувати, чи дійсно підсудний страждав на наркоманію і потребував лікування від неї у лікувальному закладі, чи дійсно, звернувшись за медичною допомогою, він ставив за мету вилікуватись від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності.

Крім того, у постанові суду мають бути наведені докази винності підсудного у вчинені злочину.

Між тим, за матеріалами справи, ці вимоги кримінально-процесуального закону судом не дотримані.

Як убачається з протоколу судового засідання, під час підготовчої його частини захисник звернувся з відповідним клопотанням, надавши наведену вище довідку.

Прокурор заперечував проти задоволення цього клопотання, уважаючи, що обставини, наявність яких вимагає закон, належить досліджувати й оцінювати, з урахування того, що у справі стосовно цього містяться суперечливі дані.

  Проте при вирішенні клопотання на порушення вимог ст.16-1 КПК України щодо забезпечення судом змагальності сторін та їх рівності в правах в процесі, міркування прокурора залишені поза увагою, а у постанові суд не навів

переконливих аргументів щодо безпідставності таких його доводів, а також належним чином не мотивував свій висновок щодо наявності умов та підстав, з урахуванням яких підсудний звільняється від кримінальної відповідальності, та докази його винності у вчиненні цього злочину теж не навів.

У резолютивній частині постанови суд не зазначив відповідну статтю кримінального закону, на підставі якої звільнив підсудного від кримінальної відповідальності.

Небезпідставними є зауваження прокурора в апеляційній інстанції про те, що суд взагалі поставився формально до розгляду цієї справи.

Так, за даними протоколу попереднього розгляду справи, який відбувся 18 жовтня 2010 року з винесенням відповідної постанови, суд при призначенні справи до судового розгляду на 19 жовтня 2010 року урахував клопотання про це обвинуваченого.

Отже, слід визнати, що судом порушені вимоги ст.256 КПК України, згідно до яких справа до судового розгляду повинна призначатися не пізніше, зокрема десяти діб з дня її попереднього розгляду із забезпеченням виконання інших вимог процесуального закону, у тому числі й вручення копії обвинувального висновку згідно до вимог ст.254 КПК України не пізніше як за три доби до дня розгляду справи у суді.

Тому, за таких обставин скорочення строку призначення справи до судового її розгляду, законом не передбачено.

З урахуванням наведеного, на переконання судової колегії, постанова суду не може бути визнана законною, у зв’язку з чим підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді цієї справи суду належить забезпечити виконання вимог кримінально-процесуального закону, що встановлюють порядок розгляду кримінальної справи, та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст.365, 382КПК України, судова колегія  

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора Вавренюка В.С. задовольнити.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2010  про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ст.309 ч.1 КК України,

та закриття провадження у справі – скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів.

Головуючий:                                                      

Судді: