БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                               07540, Київська область, м. Березань, вул. Леніна, 32

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

за результатами розгляду справи у порядку письмового провадження

«29» грудня 2010року місто Березань Справа №2-а-168/2010

Березанський міський суд Київської області в складі головуючого судді Кірєєва Р.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в місті Березань Київської області

про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту – ОСОБА_1, позивач) звернувся до Березанського міського суду Київської області з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Березань Київської області (далі по тексту – УПФУ в м. Березань, відповідач) про визнання дій УПФУ в м. Березань протиправними та зобов»язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоплаченої пенсії за період з 01 січня 2005року по 01 листопада 2010року в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.. 54 ч. 4 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розраховуючи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум; зобов»язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу недоплачену додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, як інваліду І групи за період з 01 січня 2005року по 01 листопада 2010року в розмірі 100процентів мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 29 грудня 2010року позовні вимоги ОСОБА_1  в частині позовних вимог про визнання дій відповідача неправомірними та зобов»язання вчинити дії за період з 01 січня 2005року по 22 травня 2010року залишені без розгляду.

В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 посилається на те, що він є потерпілим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії 1 та є інвалідом І групи захворювання, яке пов»язане з впливом на ЧАЕС, а тому відповідно до положень ст..ст. 50, 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , має право на одержання щомісячної додаткової пенсії в розмірі 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та основної пенсії не нижче десяти мінімальних пенсій за віком.

Позивач стверджує, що відповідач, в порушення положень Конституції та Законів України, не проводить нарахування та виплату основної та додаткової пенсії в розмірах, передбачених Законом відповідно до рішень Конституційного суду України від 9 липня 2007року №6-рп/2007 та від 22 травня 2008року.

Відповідач проти позову заперечив, вказавши на відсутність порушень зі сторони УПФУ в м. Березань, посилаючись при цьому на положення Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови КМ України №530 від 28 травня 2008року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

При цьому відповідач вказав, що розмір мінімальної пенсії за віком визначався постановами Кабінету Міністрів України, в яких зазначались обмеження щодо їх застосування при визначенні певних видів виплат.

Окрім того, відповідач стверджує, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений статтею 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

В судове засідання 29 грудня 2010року сторони не з»явились. Позивач та відповідач просять проводити розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до частини 2 статті 128 КАС України неприбуття в судове засідання сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Керуючись вимогами частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України Березанський міський суд Київської області розглядає справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 41 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Березанський міський суд Київської області встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач має посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 (а.с. 7 – копія) та є інвалідом І групи, захворювання яке пов’язане з  Чорнобильською катастрофою, що підтверджується інформацією, наданою відповідачем (а.с. 8-10).

Позивач звертався до УПФУ у м. Березань з заявою про перерахунок пенсії, на яку отримав відповідь про те, що розмір мінімальної пенсії за віком визначався постановами Кабінету Міністрів України, в яких зазначались  обмеження щодо їх застосування при призначенні певних видів виплат.

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у відповідній редакції, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008р. від 22 травня 2008року, далі по тексту – Закон № 796-ХІІ) передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

За змістом ст. 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам І групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 100 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 цього Закону, якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів І групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 10 мінімальних пенсій за віком.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п.19).

Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).

Таким чином, проведення відповідачем розрахунку пенсії позивачу згідно положень Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України  від 28.12.2007 р. N 107-VI, після визнання положень вказаної редакції неконституційними та постанов Кабінету Міністрів України є безпідставним і таким, що звужує обсяг передбачених законом прав позивача.

Вихідним критерієм розрахунку державної пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною 1 статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058-ІV) встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Судом, на підставі наданого відповідачем розрахунку пенсії позивача та письмових заперечень УПФУ в м. Березань встановлено, що з 22 травня 2010року позивачу основна та додаткова пенсії, передбачені статтями 50, 54 Закону 796-ХІІ не виплачувалась в розмірі, встановленому Законом, що стверджується інформацією УПФУ в м. Березань.

Не можуть бути підставою для відмови в позові твердження органів Пенсійного фонду щодо відсутності коштів для здійснення встановлених Законом виплат. Оскільки відповідно  до  рішення  Європейського Суду від 8 листопада 2005 року справа "Кечко проти України" встановлено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента  України від  01.03.2001 року № 121/2001  Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення. Основним  завданням  Пенсійного  фонду  України  є забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Тому, саме на Управління, а не інші органи, покладений обов’язок щодо нарахування та виплати коштів про стягнення яких ставить питання позивач.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, суд визнає протиправною відмову УПФУ у м. Березань у проведенні перерахунку пенсії та приходить до висновку  про необхідність зобов'язання відповідача здійснити  перерахунок пенсії позивачу, як   особі, віднесеній до категорії 1, інваліда І групи, щодо якого установлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою відповідно до положень ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з десяти мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком виходячи із розміру визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та провести відповідні перерахунок та виплати за період з 22 травня 2010року по 01 листопада 2010року.

Керуючись ст. ст. 9, 11, 94, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

    Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Березань Київської області щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України у м. Березань Київської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 я к   особі, віднесеній до категорії 1, інваліда І групи, щодо якого установлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою відповідно до положень ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з десяти мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком виходячи із розміру визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та провести відповідні перерахунок та виплати за період з 22 травня 2010року по 01 листопада 2010року, з  урахуванням вже проведених виплат.

Судові витрати по справі віднести за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя

Березанського міського суду             /підпис/              Р.В. Кірєєв        

Київської області

згідно з оригіналом,

Суддя

Березанського міського суду                              Р.В. Кірєєв        

Київської області