БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                               07540, Київська область, м. Березань, вул.. Леніна, 32

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

за результатами розгляду справи у порядку письмового провадження

 « 24 » грудня 2010року місто Березань Справа №2-а-173/2010

Березанський міський суд Київської області в складі головуючого судді Кірєєва Р.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до

за участі третьої особи Управління праці і соціального захисту населення Березанської міської ради

Міністерства соціальної політики України

про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1) звернулась до Березанського міського суду Київської області з позовом до Управління праці і соціального захисту населення Березанської міської ради (далі по тексту – Управління) про визнання дій відповідача протиправними та зобов»язання Управління зробити перерахунок та виплати недоплаченої щорічної компенсації на оздоровлення згідно положень ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2007, 2008, 2009, 2010роки.

В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 стверджує, що є інвалідом ІІ групи та має право на отримання щорічної компенсації на оздоровлення згідно положень ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вважає, що компенсація на оздоровлення виплачується відповідачем в розмірі, що не відповідає вимогам Закону.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 10 грудня 2010року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Міністерство соціальної політики України.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 24 грудня 2010року позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог за 2007, 2008, 2009 роки залишений без розгляду.

Управління проти позову ОСОБА_1 заперечило, посилаючись при цьому на те, що відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України №107-VІ від 28 грудня 2007року передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, стаття 63 зазначеного Закону вказує, що фінансування витрат, пов»язаних із реалізацією цього закону, здійснюється за рахунок державного бюджету, а згідно ст.. 62 порядок застосування цього закону визначається КМ України, рішення якого є обов»язковим до виконання.

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить проводити розгляд справи за її відсутності та вказала, що позов підтримує повністю.

Відповідно до частини 2 статті 128 КАС України неприбуття в судове засідання сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Керуючись вимогами частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України Березанський міський суд Київської області розглядає справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Березанський міський суд Київської області встановив наступне.

ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи захворювання, пов»язаного з наслідками аварії на ЧАЕС (а.с. 6) та віднесена до 1 категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 7).

Згідно вимог частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( у відповідній редакції) щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам ІІ групи в розмірі п»яти мінімальних заробітних плат.

Частиною 5 Закону передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.

В обгрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 стверджує, що щорічна компенсація на оздоровлення виплачується їй в розмірі, меншому, ніж передбачено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захсит громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Між тим, згідно вимог статті 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат,  які відповідно до законодавства визначаються залежно від  розміру мінімальної заробітної плати,  в  абсолютних  сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 9), за 2010рік щорічна допомога на оздоровлення була нарахована позивачу в розмірі, встановленому постановою КМ України від 12 липня 2005року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Враховуючи, що щорічна допомога на оздоровлення нарахована позивачу в розмірі, передбаченому постановою  КМ України №562, що ґрунтується на положеннях ст.. 70 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2010рік», які не визнані неконституційними, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 94, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

    В задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови .

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя

Березанського міського суду             /підпис/              Р.В. Кірєєв        

Київської області

згідно з оригіналом,

Суддя

Березанського міського суду                              Р.В. Кірєєв        

Київської області