Головуючий в першій інст. Дузінкевич І.М. рядок статзвіту №21
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області справа №22а-2745
Суддя - доповідач - Яворський І.О.
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018, м.Львів, вул.Чоловського, 2 тел.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 жовтня 2007 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Яворського І.О.
суддів: Любашевський В.П., Носа С.П.
при секретарі судового засідання - Гідей К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тисменицького районного суду від 6 червня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про перерахунок пенсії з врахуванням надбавки,-
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про перерахунок пенсії з врахуванням надбавки.
Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 6 червня 2007 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 6 червня 2007 року та постановити ухвалу, якою задовольнити позовні вимоги, нарахувати пенсію в сумі, передбаченій статтями 58, 77 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, стягнути з управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі суму недонарахованої надбавки і покласти на відповідача витрати по розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, давши їм правову оцінку в сукупності з іншими доказами, вважає апеляційну скаргу безпідставною та такою, що не відповідає обставинам справи, а постанову суду першої інстанції -законною.
При цьому суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 77 Закону України „Про пенсійне забезпечення” громадяни, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії підвищуються на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, на 25 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з довідкою про реабілітацію № 3/3-25840 від 31 липня 1991 року, виданої УМВС в Івано-Франківської області, ОСОБА_1 у віці шести років разом з батьками був виселений на спецпоселення із с. Угринів Горішній Станіславського району Станіславської області в Братський район Іркутської області (Росія) і був звільнений 25 червня 1958 року з поновленням в усіх громадянських правах, на підставі ст. 3 Закону України від 17 квітня 1991 року „Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні”.
Враховуючи вище наведене, пенсія позивачу була підвищена на 25 відсотків мінімальної пенсії за віком (в сумі 4 грн. 98 коп.), як членові сім'ї, яка необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом була реабілітована.
Підвищення пенсії здійснено, виходячи з розміру 19 грн. 91 коп. згідно з п.2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 3 січня 2002 року „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”.
Також слід врахувати, що постановою КМУ від 19 серпня 1999 року №1528 „Про порядок призначення та перерахунку пенсій відповідно до ЗУ від 15 липня 1999 року „Про підвищення мінімального розміру пенсій” передбачено, що мінімальний розмір пенсії не застосовується для визначення розмірів соціальних пенсій за віком, набавок та інших доплат до пенсій.
На думку суду, позивачем зроблено неправильний висновок, що стаж йому повинен нараховуватися в потрійному розмірі, оскільки згідно зі ст. 58 ЗУ „Про пенсійне забезпечення” право на таке зарахування мають виключно громадяни, необґрунтовано притягнуті до кримінальної відповідальності, необґрунтовано репресовані і згодом реабілітовані, час тримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та заслання, а також перебування на примусовому лікуванні, а позивач до жодних з перелічених категорій громадян не відноситься.
За таких обставин суд не знайшов підстав для задоволення апеляційної скарги.
Враховуючи вище наведене, суд першої інстанції правильно дослідив докази та встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, ч.1 п.1. 198, 200, ч.1 п.1. 205 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 6 червня 2007 року - без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом одного місяця .
Головуючий Яворський І.О.
Судді Любашевський В.П.
Нос С.П.