Справа № 22а-1096/0                                                                                                         ряд.ст.звіт.21    

                 Доповідач Улицький В.З.

№ справи 1 інстанції 2а-346/07

Головуючий у 1 інстанції Микуляк П.П.

 

 

 

 

 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 

 

 

 

 

02 жовтня 2007 року.                                                                                    м. Львів

 

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

 

головуючого                          Улицького В.З.

суддів                                      Багрія В.М., Обрізко І.М.

при секретарі                         Поворозника Д.Б.                            

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Ужгороді на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 02.04.2007 року, колегія суддів -

 

 

в с т а н о в и л а:

 

          В січні 2007 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Ужгороді про визнання права на пенсію.

 

 

            Позовні вимоги мотивувала тим, що 05 жовтня 2006 року вона звернулася в управління пенсійного фонду України в м. Ужгороді за призначенням пенсії за вислугою років як вчителеві, але їй було відмовлено «в зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу, передбаченого Переліком закладів і установ освіти і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909. Право на пенсію визначається за основною посадою, що внесена до трудової книжки». З такими мотивами відмови управління пенсійного фонду України в м. Ужгороді вона не згідна і рахує, що вони безпідставні. У постанові Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 не сказано, що пенсія за вислугу років визначається за основною посадою, а сказано, що пенсія за вислугу років працівникам освіти призначається при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років. Вона безперервно працювала на посаді вчителя з 21 серпня 1980 року по 30 червня 2006 року. З 21.08.1980 року по 10.12.2001 року - працювала вчителем біології з повним тижневим навантаженням, а з 10 грудня 2001 року була призначена на посаду головного спеціаліста управління освіти, але залишалась працювати вчителем в Ужгородському ліцеї з неповним тижневим навантаженням, тобто у неї було не менше 180 годин на рік, що відповідає вимогам п.4 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним працівникам, науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року. Отже її педагогічний стаж складає більше 25 років. Просила позов задоволити.

 

 

            Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпаської області від 02 квітня 2007 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право на пенсію за вислугу років у зв'язку з наявністю спеціального педагогічного стажу.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Ужгороді нарахувати і виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з часу подачі заяви, тобто з 05.10.2006 року.

 

 

            Постанову суду оскаржило Управління пенсійного фонду України в м. Ужгород Закарпатської області. Вважає постанову суду незаконною, постановлену з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.

 

 

            Заслухавши доповідача, пояснення представника позивачки на заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

 

 

            Судом першої інстанції вірно встановлено, що стаж вчителя позивачки становить більше 25 років. І вона має право на пенсію за вислугу років.

 

 

            За таких підстав рішення суду відповідає зібраним доказам, вимогам ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 16 Закону України «Про державну службу», ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», доводи скарги не спростовують висновків суду.

 

 

            Колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

 

 

           

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-

 

                                      У Х В А Л И Л А :

 

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Ужгороді залишити без задоволення, а постанову Ужгородського міськрайонного суду від 02.04.2007 року - без змін.

 

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

 

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після проголошення.

 

 

 

Головуючий:                                                             В.Улицький

 

 

 

                                                                                   

                                                                                   І.Обрізко

Судді:

 

 

                                                                                   В.Багрій