Справа № 22а-1002/07

Ряд. стат.звіту №22

Доповідач: В.З. Улицький

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     11 вересня 2007 року                                                                                           м. Львів

     Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

     головуючого:                                         Улицького В.З.

     суддів:                                                     Багрія В.М., Обрізко І.М.

     секретаря:                                               Рахманової Н.І.

     розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.01.2007 року, колегія суддів, -

встановила:

У червні 2006 ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, Командування повітряних сил ЗСУ, військової частини А 0780 - правонаступник Військової частини А 3822, військової частини А 2166 про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченого грошового забезпечення і грошової компенсації за неотримане речове майно.

ОСОБА_1 свої позовні вимоги мотивував тим, що заборгованість по грошовому забезпеченню міністерства оборони і нижчестоящих органів військового управління виникла з червня 2003 року. В травні 2003 року була введена нова надбавка до грошового забезпечення військовослужбовців. На час введення нової надбавки позивач мав вислугу років понад 25, а тому йому повинна виплачуватись надбавка в розмірі 90 % від всіх складових грошового забезпечення. Однак, як у військовій частині А 2565, так і у військовій частині А 3822 виплата проводилася не в повному обсязі, а в основному лише 20 % (15 місяців) надбавки, хоча Указом Президента України передбачено при стажі служби понад 25 років - 90 %. Аналіз нарахування та виплати грошового забезпечення за травень 2003 - грудень 2004р.р. показує, що загальна сума недоплат надбавки складає 12747,13 грн. Крім того, військова частина А 0780 - правонаступник А3822 не добилася виконання як наказу Міністра оборони, так і наказу свого від військової частини А 2166, в якій позивач перебував на речовому забезпеченні, по виплатах грошової компенсації за неотримане речове майно, хоча ч.2 ст. 16 Закону України “Про збройні сили України” військовослужбовцям гарантується одержання за рахунок держави, зокрема речового забезпечення у розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням характеру і умов службової діяльності. Загальна сума грошової компенсації за речове майно становить 3266 грн. 53 коп. Неліквідне речове майно, яке пропонують, позивачеві не потрібно і позивач наполягає на виплаті грошової компенсації. Просив позов задоволити.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.01.2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з військової частини А 2166 - 649,52 грн. грошової компенсації за речове майно, неодержане ним до березня 2000 року. Зобов'язано військову частину А 2166 видати речове майно, неодержане ним після березня 2000 року.

Постанову суду оскаржив ОСОБА_1. Вважає дану постанову незаконною, винесеною із помилковим застосуванням норм матеріального права. Звертає увагу на те, що суд неправомірно виключив із числа відповідачів Міністерство оборони України, чим порушив вимоги ст. 50 КАС України. Суд залишив поза увагою той факт, що міністерство оборони України вчинило неправомірні дії щодо позивача в частині визначення розміру надбавки за вислугу років, так як міністр оборони України не визначав ні в 2003 році, ні в 2004 році розмір зазначеної надбавки наказом або своєю директивою, як це він повинен робити згідно п. 12 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента від 21.08.1997 року. Натомість надбавка визначалась чомусь щомісячно і вказувався розмір в телеграмах, вказівках і т.і., які не реєструвалися в міністерстві юстиції України, що є недопустимим, тому що порушує права людини і громадянина щодо належної оплати праці. Суд проігнорував ч.2 ст. 16 Закону України “Про Збройні Сили України”, яка визначає, що військовослужбовцям гарантується одержання за рахунок держави, зокрема речового забезпечення, що визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням характеру і умов службової діяльності та пп 20, 27 постанови Кабінету Міністрів України “Про речове забезпечення військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань у мирний час”.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задоволити частково.

Відповідно до вимог ст. 24 КАС України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади розглядаються колегіально.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем є Міністерство оборони України - центральний орган виконавчої влади.

Встановлено, що справу розглянуто одноособово суддею.

Таким чином постановлене рішення залишатися в силі не може та підлягає скасуванню, оскільки спір вирішено неповноважним судом.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 204, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково. Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.01.2007 року скасувати і направити справу на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом одного місяця може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головучий:                                                                      В. Улицький

Судді:                                                                               І. Обрізко

                                                                                          В. Багрій