Справа № 22а-721/07

Ряд. стат.звіту №37

Доповідач: В.З. Улицький

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     28 серпня 2007 року                                                                                           м. Львів

     Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

     головуючого:                                         Улицького В.З.

     суддів:                                                     Шавеля Р.М., Обрізко І.М.

     секретаря:                                               Рахманової Н.І.

     розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову Сторожинецького районного суду від 27.02.2007 року , -

встановила:

В вересні 2006 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися з адміністративним позовом до Кам'янської сільської ради та ОСОБА_4 про визнання рішення сесії недійсним.

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 свої позовні вимоги мотивували тим, що на підставі рішення Сторожинецького районного суду від 26.05.2004 року їм, а також іншим дітям-спадкоємцям після смерті батька, та ОСОБА_4, належать рівні частки в будинковолодінні АДРЕСА_1, а саме по 1/9 частці домоволодіння. 07.09.2006 року позивачі звернулися до Кам'янської сільської ради про виділення їм у спільну часткову власність земельної ділянки, яка закріплена за даним домоволодінням. Однак сільський голова повідомив, що дана заява залишиться без задоволення, так як дана земельна ділянка передана в повному обсязі у власність ОСОБА_4 відповідно до рішення IX сесії IV скликання Кам'янської сільської ради від 30.12.2003 року. Про прийняте рішення позивачі дізнались лише у вересні 2006 року, коли на запит адвоката сільська рада повідомила, що земельна ділянка приватизована. Вважають рішення Кам'янської сільської ради незаконним. Просили позов задоволити.

Постановою Сторожинецького районного суду від 27.02.2007 року адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення IX сесії IV скликання Кам'янської сільської ради від 30.12.2003 року про безоплатну передачу у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки 0.25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд визнано недійсним та скасувано в цій частині.

Постанову суду оскаржили ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. Вважають її незаконною, необгрунтованою і такою, що порушує їх законні права і інтереси. Звертають увагу суду те, що за домоволодінням батька, яке вони отримали у спадщину, рахується 0.52 га земельної ділянки - із яких 0.25 для обслуговування і будівництва житлового будинку та інших надвірних споруд, 0.27 для ведення особистого селянського господарства. Дана обставина підтверджується довідкою сільської ради № 1225 від 11.09.2006 року. Відповідно до п.4 ст. 120 Земельного кодексу України, при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди. Крім того, рішення IX сесії IV скликання Кам'янської сільської ради від 30.12.2003 року було постановлено лише за заявою позивачки, при цьому сесію не було повідомлено про наявність інших спадкоємців. 

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 слід залишити без задоволення з наступних підстав:

Встановлено, що відповідно до п.4 ст. 120 Земельного кодексу України, при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди. Крім того, ОСОБА_4 не повідомила нотаріальну контору та сільську раду про існування інших спадкоємців. Отже, рішення IX сесії IV скликання Кам'янської сільської ради від 30.12.2003 року щодо передачі безоплатно у власність ОСОБА_4 земельної ділянки 0.25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд є незаконним, і підлягає скасуванню. А щодо 0.27 га земельної ділянки, переданій безоплатно у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського фермерського господарства, то рішення сільської ради в цій частині є законним, оскільки дана ділянка не відноситься до категорії обслуговування жилого будинку, які мають у власності позивачі, а відповідно до п.1 ст. 120 Земельного кодексу: до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Після смерті ОСОБА_5, даною земельною ділянкою розпоряджалася сільська рада, і тому предала її безоплатно у власність ОСОБА_4 за її заявою. Таким чином, суд правомірно постановив постанову, якою частково задоволив позовні вимоги позивачів.

            Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Сторожинецького районного суду від 27.02.2007 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом одного місяця може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головучий:                                                                      В. Улицький

Судді:                                                                               І. Обрізко

                                                                                         Р. Шавель