Справа № 2-о-42/10

Р І Ш Е Н Н Я

                  І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2010 року              Жовтневий районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого - судді Семенової Л.М.,

при секретарі – Озьоркіній О.В.,

за участю заявника – ОСОБА_1,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин,    

В С Т А Н О В И В:

    15 липня 2010 року заявник звернулася до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин, а саме, що вона є дочкою ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

У судовому засіданні заявник підтримала заявлені вимоги та суду пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_2 і після її смерті відкрилася спадщина, яку заявник не може прийняти у зв’язку з втратою свідоцтва про народження при переселенні їх сім’ї у 1946 році з с. Буковиці Ліського району Польщі до с. Денисов Козлівського району Тернопільської області, а у 1952 р. вони були переселені в с. Димитрове Жовтневого району Миколаївської області. При зверненні до Головного управління юстиції Львівської області та відділу РАЦС Головного управління юстиції Тернопільської області їй було повідомлено, що в архівах РАЦС книг реєстрації актів про народження за 1940 рік по с. Буковиці Ліського району Польщі на зберіганні не має.

У даний час з причини одержання свідоцтва про право на спадщину виникає необхідність встановлення родинних відносин між заявником та її матір’ю і у зв’язку з цим вона вимушена звернутися до суду із вказаною заявою.

 Заявниця в суді підтримала  заявлені вимоги, просила про їх задоволення.

Жовтнева державна нотаріальна контора – третя особа по справі до суду свого представника не направила, про причину неявки не повідомила, про дату та час слухання справи повідомлена належним чином.  

 Вислухавши пояснення заявниці, свідка по справі ОСОБА_3,  який пояснив, що є рідни братом померлої у 2003 році ОСОБА_2 В 1946 році вони всією сім’єю були переселені з Польщі до с. Денисов Козлівського району Тернопільської області, а в 1952 р. до с. Димитрове Жовтневого району Миколаївської області. При переїзді свідоцтво про народження його племінниці – заявника по справі ОСОБА_1 дійсно було втрачене. Дослідивши матеріали справи, суд визнає заяву ОСОБА_1 такою, що підлягає задоволенню, оскільки той факт, що заявник є дочкою ОСОБА_2, крім пояснень заявника та свідка, підтверджується змістом  письмових доказів по справі, а саме паспортом заявника (а.с. 11), свідоцтвом про одруження заявниці та переселенським квитком (а.с. 7, 12), довідкою М.Погорілівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області № 1638 від 07.10.2010 р. про реєстрацію померлої та ОСОБА_1 за однією адресою з 2000 року і до моменту смерті спадкодавця (а.с.20).

    Обставин, які спростовують заяву ОСОБА_1 в процесі судового розгляду по справі не встановлено.

    Враховуючи викладене, керуючись ст. 209, 218, 259 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

    Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася в с. Буковиці Ліського району Польща є дочкою ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис про смерть № 11 виконкому М. Погорілівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області від ІНФОРМАЦІЯ_2).    

    Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня його проголошення.        

Суддя                                     Л.М. Семенова