Справа № 1-29/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

13 січня 2011  року                                              м. Ніжин                                                          

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Діденко О.П.,

при секретарі  Шадурі І.Ю.,

за участю прокурора Мозгового С.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині справу по обвинуваченню  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,   громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого,   раніше судимого:  вироком  Ніжинського райсуду м.Ніжина  Чернігівської області від 23.07.2002 року за ст.185 ч.3 КК України  до 3-х років позбавлення  волі, з застосуванням ст.75 КК України  з іспитовим  строком  на 1 рік 6 місяців; вироком Ніжинського  райсуду  м.Ніжина Чернігівської області  від  14.11.2002 року за ст.ст.186ч.2,71 КК України до 4-х років шести місяців позбавлення волі, звільненого 21.12.2005 року умовно-достроково на  невідбутий строк 1 рік 5 місяців 1 день за постановою  Ковпаківського  райсуду м.Суми від 13.12.2005 року,  

                за ст. 122 ч.1  КК України,

В С Т А Н О В И В:

15 вересня 2010 року   близько 12 год.  ОСОБА_1,  знаходячись  на подвір»ї АДРЕСА_1 під час сварки, яка виникла з його батьком ОСОБА_2, який знаходився там же,  умисно  дерев»яною палицею в приміщенні літнього будинку наніс  ОСОБА_3 удари  в область грудної клітки та лівої руки, заподіявши переломи VI-VII  ребер справа, уламковий перелом  нижньої третини лівого передпліччя без зміщення уламків,  які  не являються небезпечними для життя, але потягли за собою тривалий більше 21 дня розлад здоров”я і належать до  категорії тілесних ушкоджень середньої  тяжкості.

Підсудний ОСОБА_1 вину визнав   та дав показання, що дійсно 15 вересня 2010 року на побутовому  грунті в нього виникла сварка  з батьком ОСОБА_2, під час якої він  ударив батька по обличчю рукою, після чого побачив, що батько взяв у руки сокиру і став на нього замахуватися нею, тому він схопив у руки палицю, якою вибив з його рук сокиру,  після чого, будучи злим на батька, став його бити палицею, наносячи удари по  тулубу, в тому числі і в правий бік ребер, а зупинився після того, як батько сказав, що в нього дуже болить ліва рука, оглянувши яку, зрозумів,  що  має місце перелом, при цьому батько також скаржився на біль в області ребер справа. Він зафіксував руку батькові та запропонував їхати в лікарню, але той відмовився. Тоді він пішов з дому. Що в скоєному щиро кається.

Потерпілий ОСОБА_3 дав показання,  що 15 вересня 2010 року близько 12 год. його син ОСОБА_1 прийшов додому зі своїм знайомим ОСОБА_4 і  в той час, коли  він пішов у гараж набрати картоплі,  між ним та ОСОБА_5 виникла сварка,  в ході якої ОСОБА_1 вдарив його рукою в обличчя, а він, подумавши, що ОСОБА_1 буде знову його бити,  схопив у руки  сокиру, щоб захиститися, але нічого зробити не встиг, так як ОСОБА_1 дерев»яною  палицею,  якою вони товчуть картоплю для   худоби  та  яка знаходилася поруч з ними,  вибив з рук сокиру,  після чого замахнувся палицею, щоб ударити по голові, але він прикрився лівою рукою, по якій  стався удар  палицею, після чого ОСОБА_1  вдарив його палицею по ребрах і він відчув гострий біль та почав говорити  ОСОБА_1, щоб той припинив його бити. ОСОБА_4  також   говорив ОСОБА_1, щоб  він  припинив  бити, що останній і зробив. Далі вони оглянули його руку, перелом якої виявили. ОСОБА_1 запропонував йому допомогу,  але він відмовився, після чого ОСОБА_1 із ОСОБА_4 пішли з дому, а він  викликав швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_4 показав, що в його присутності  ОСОБА_1 наносив удари палицею по  лівій руці та тулубу ОСОБА_3

Ступінь тяжкості заподіяних ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, механізм їх заподіяння, а саме від ударів палицею,  підтверджується   висновком  судово-медичної експертизи  від 30.09.2010 року № 567 на а.с.23-25.

З огляду  на встановлене суд приходить до висновку,  що вина підсудного ОСОБА_1 доведена і він    повинен нести відповідальність за ст.122 ч.1 КК України за умисне  середньої  тяжкості тілесне ушкодження, яке  не є небезпечним для життя, але таке, що потягло тривалий розлад здоров”я.

При  призначенні покарання підсудному   суд враховує ступінь  тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного і вважає необхідним призначити покарання у виді  позбавлення волі,   але приймаючи до уваги  його  позитивну  характеристику  з місця проживання (а.с.48),  щире каяття в скоєному, що є пом»якшуючою покарання обставиною,     відсутність обтяжуючих покарання обставин,  думку потерпілого, який  просив  не позбавляти волі  підсудного, так як він є його сином і вони помирилися,     вважає  можливим  застосувати ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком, та з покладенням відповідно до ст.76 КК України  обов”язків  періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Позов Ніжинського міжрайонного прокурора про стягнення з  ОСОБА_1  на користь  Ніжинської центральної  міської лікарні  801,81 грн. у відшкодування витрат на лікування  ОСОБА_3  у період часу з  15.09..2010 року   по 24.09. 2010 року, підтриманий у судовому засіданні прокурором,  слід задовольнити, так як розмір витрат підтверджується  довідкою лікувального закладу на а.с.35  і позов  визнав підсудний  ОСОБА_1

Запобіжним заходом до набрання чинності вироком суду   ОСОБА_1 слід залишити  підписку про невиїзд із  зареєстрованого місця проживання.

Речовий доказ – дерев»яну палицю,  яка зберігається в камері речових доказів Ніжинського МВ УМВС України  в Чернігівській області, слід  повернути потерпілому  ОСОБА_3

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1      визнати винним за  ст.122 ч.1 КК України та призначити покарання  1 (один) рік позбавлення волі.

Застосувати ст.75 КК України і звільнити  ОСОБА_1             від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на  один рік шість місяців та відповідно до ст.76 КК України покласти на нього обов”язок періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

  Запобіжним заходом до набрання чинності вироком суду   ОСОБА_1            залишити підписку про невиїзд з місця проживання.

Позов Ніжинського міжрайонного прокурора задовольнити.

Стягнути з   ОСОБА_1       на користь  Ніжинської центральної  міської лікарні  801 (вісімсот одну) грн.81  коп. у відшкодування витрат на лікування  ОСОБА_3  у період часу з  15.09..2010 року   по 24.09. 2010 року.

Речовий доказ – дерев»яну палицю,  яка зберігається в камері речових доказів Ніжинського МВ УМВС України  в Чернігівській області,  повернути потерпілому ОСОБА_3

На вирок може бути подана апеляція  до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом  п”ятнадцяти діб з  моменту  його проголошення.

Суддя                                                    Діденко О.П.