Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-147/11 Головуючий у 1 інстанції: Скользнєва Н.Г.
Суддя-доповідач: Бабак А.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Крилової О.В.
Суддів Бабак А.М.
Спас О.В.
При секретарі: Волчановій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької області в особі представника Малиш Людмили Білалівни на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 жовтня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької області про визнання незаконним, недійсним та скасування наказу про покладення обов’язків та накладення дисциплінарного стягнення, -
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької області (далі КУ «ЗОКДЛ») про визнання недійсним та скасування наказу про накладання дисциплінарного стягнення, який в процесі розгляду справи 14.07.2010 року уточнила про визнання незаконним, недійсним та скасування наказу про накладання обов’язків та накладання дисциплінарного стягнення (а.с.47-50).
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона з 01.09.2004 року і до теперішнього часу працює на посаді завідуючої обласним медико-генетичним центром на базі КУ «ЗОКДЛ».
19,20 та 23 березня 2009 року в даній установі було проведено статистичну ревізію, якою встановлено певні порушення правил ведення облікової медичної документації в очолюваному нею центрі. Посилаючись на висновки проведеної ревізії, відповідачем було видано наказ № 205 від 10.04.2009 року (далі Наказ), п. 1 якого її одноосібно було зобов’язано забезпечити правильне ведення медичної та облікової документації, привести у відповідність ф.№030/о, 149/о, 048/о, 039-8/о. Також п. 2 Наказу їй було оголошено догану підставою для чого були висновки статистичної ревізії ведення облікової медичної документації та достовірності статистичних даних в ОМГЦ.
Вважає, що наказ є незаконним в частині покладення на неї певних обов’язків та необгрутованим і незаконним в частині накладення дисциплінарного стягнення з наступних підстав: статистична ревізія була проведена з порушенням, висновки оформлені неналежним чином в формі Довідки; в Довідці статревізії не зазначено в чому полягають порушення саме з боку позивача; в Наказі не зазначено за які саме порушення її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності; відповідачем не створено необхідних організаційних та економічних умов для нормальної роботи, не організовано належним чином її працю.
Посилаючись на зазначені обставини, просила визнати незаконними та недійсними п.п. 1, 2 Наказу за підписом генерального директора – головного лікаря КУ «ЗОКДЛ», скасувати Наказ у повному обсязі та покласти на відповідача судові витрати.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 жовтня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано п. 1 Наказу № 205 від 10.04.2009 року про покладення одноосібно на позивача обов’язку забезпечити правильне ведення медичної та облікової документації, привести у відповідність ф.№030/о, 149/о, 048/о, 039-8/о за підписом генерального директора – головного лікаря Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня».
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, КУ «ЗОКДЛ» в особі представника Малиш Л.Б. подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, має місце невідповідність обставин, що мають значення для справи, судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, оскільки суд безпідставно поновив позивачу строк звернення до суду, та не врахував, що з аналогічним позовом вона вже зверталася до суду, який залишено без розгляду. Крім того, судом не вірно дана оцінка доводам наданих сторонами, та безпідставно визнано незаконним п.1 наказу від 10.04.2009 року про покладення на позивача обов’язку забезпечити правильне ведення медичної та облікової документації та приведення у відповідність форм її ведення. За цих підстав просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові ОСОБА_4 в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга КУ «ЗОКДЛ» в особі представника Малиш Л.Б. підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 частково, суд першої інстанції дійшов висновку про поважність пропуску ОСОБА_4 строку звернення до суду, та визнав незаконним і скасував п. 1 Наказу № 205 від 10.04.2009 року про покладення на ОСОБА_4 обов’язку забезпечити правильне ведення медичної та облікової документації та приведення у відповідність ф.№030/о, 149/о, 048/о, 039-8/о.
Колегія суддів з таким висновком суду погодитися не може.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає, при його ухваленні судом неповно з’ясовані обставин, що мають значення для справи, має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим, рішення суду підлягає скасуванню у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_4 працює на посаді завідуючої ОМГЦ на базі КУ «Запорізька клінічна дитяча лікарня» та наказом № 205 від 10 квітня 2009 року їй була оголошена догана за неправильне оформлення та ведення медичної документації та зобов’язано забезпечити правильне ведення медичної та облікової документації, привести у відповідність ф.030/о, здійснювати заповнення ф.№ 149/о, забезпечити облік ультразвукових обстежень у відповідних формах (ф.№ 048/о та ф.№ 039-8/о) (а.с.8).
Розглядаючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що у довідці, складеній в результаті проведення статистичної ревізії та у наказі не зазначено які порушення стали наслідком невиконання трудових обов’язків саме з боку позивача та за які саме порушення трудової дисципліни, що сталися з вини позивача їй було оголошено догану.
Відповідно посадової інструкції завідувачки обласним медико-генетичним центром ОСОБА_4, в її обов’язки входить забезпечення ведення облікової медичної документації за формами затвердженими Міністерством охорони здоров’я України (а.с.11-13), а відповідно Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників системи охорони здоров’я Міністерства охорони здоров’я, прийнятого 01.01.2004 року, здійснення контролю за якістю та достовірністю облікових даних і звітності здійснює медичний статистик; складання періодичних та зведених звітів згідно з встановленими формами здійснює лікар-статистик, а обов’язок ведення карти диспансерного нагляду (ф.030/о) покладено на лікаря генетика міжрайонного медико-генетичного кабінету.
Як встановлено в ході розгляду апеляційної скарги, посада лікаря генетика міжрайонного медико-генетичного кабінету в ОМГЦ КУ «Запорізька клінічна дитяча лікарня» вакантна. На неодноразові звернення завідувачки обласним медико-генетичним центром ОСОБА_4, щодо укомплектованості штатних посад в ОМГЦ, керівництво КУ «Запорізька клінічна дитяча лікарня» належним чином не відреагувало, та як зазначив апелянт, на даний час посада залишається не зайнятою.
Таким чином, колегія суддів вважає, що керівництво КУ «Запорізька клінічна дитяча лікарня» не створило необхідні організаційні умови для нормальної роботи медико-генетичного центру, а тому позовні вимоги ОСОБА_4 щодо невідповідності наказу № 205 від 10 квітня 2009 року про покладення на неї обов’язку забезпечити правильне ведення медичної та облікової документації та приведення у відповідність ф.№030/о, 149/о, 048/о, 039-8/о є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Наряду з цим, вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду та визнаючи причини пропуску ОСОБА_4 строку звернення до суду з поважних причин, суд прийняв до уваги, що позивач своєчасно звернулася до суду з позовом у квітні 2009 року і цей позов був залишений без розгляду через повторну неявку позивача.
Згідно зі ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки .
Відповідно до положень ст. 234 КЗпП України в разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в п. 4 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (зі змінами), у кожному випадку суд зобов’язаний перевірити і обговорити причини пропуску строків, встановлених ст. ст. 228,233 КЗпП України, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити пропущений строк.
Суд першої інстанції залишив поза увагою, що встановлені ст. 233 КЗпП України не перериваються і не призупиняються. Строк звернення до суду може бути поновлений судом при наявності поважних причин.
Враховуючи, що в квітні 2009 року ОСОБА_4 своєчасно звернулася до суду з позовом, та в процесі розгляду спору, 04.11.2009 року та 14.12.2009 року без поважних причин не з’явилася до суду, висновок суду про наявність вини відповідача внаслідок його певних дій є безпідставний та необґрунтований, а тому колегія суддів дійшла висновку про відсутність поважних причини пропуску строку ОСОБА_4 для звернення до суду з позовом.
За таких обставин, колегія суддів, встановивши обґрунтованість позовних вимог про визнання недійсним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, не може задовольнити цей позов у зв’язку із пропуском нею без поважної причини строку звернення до суду, передбаченого ст. 233 КЗпП України. Дана обставина, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької області в особі представника Малиш Людмили Білалівни задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 жовтня 2010 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької області про визнання незаконним, недійсним та скасування наказу про покладення обов’язків та накладення дисциплінарного стягнення відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: