Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-16/11 Головуючий у 1 інстанції: Трубкін Ю.К.
Суддя-доповідач: Бабак А.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Крилової О.В.
Суддів Бабак А.М.
Спас О.В.
При секретарі: Волчановій І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4,
ОСОБА_5,
ОСОБА_6, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8
на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 25 серпня 2004 року
у справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про поділ житлового будинку, господарських споруд та визначення порядку користування земельною ділянкою, -
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2003 року ОСОБА_9 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_10 про розподіл житлового будинку, господарських споруд та визначення порядку користування земельною ділянкою.
В позові зазначав, що він в період шлюбу вони придбали Ѕ частину житлового будинку, згодом на цій же земельній ділянці побудували новий будинок, який зареєстрували на нього. Вищезазначена будівля знаходиться на земельній ділянці площею 1376 кв.м.
Оскільки добровільно поділити будинок не представляється можливим, просив розділити Ѕ частину будинку з господарськими спорудами між ним та відповідачкою і визначити порядок користування земельною ділянкою.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 25 серпня 2004 року позов задоволено.
Виділено ОСОБА_9 Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1: у житловому будинку літ. „А" частину кімнати 1-4 пл. 8,9 м2 вартістю 3157 грн., у службовій добудові літ. „а" частину кухні 1-3 і частину вітальні 1-2 всього 5,0 м2 з подальшим використанням під кухню, частину кухні пл.2,0 м2 з подальшим використанням під коридор - вартістю 1926 грн.; житловий будинок Л, який складається з коридору 1-2 пл. 1.3 м2; туалету 1-3 пл. 1,5 м2,кімнати 1- 4 пл. 10,8 м2, кухні 1-5 пл. 6,0 /7,0/ м2, кімнати 1-6 пл. 10.3 /10.4/ м2 загальною площею 29,9/31,0/ м2 вартістю 4508 грн.; службову прибудову «л», яка складається з кухні 1-1 пл. 8,0 м2 вартістю 2105 грн., гараж літ. «Г» вартістю 7578 грн., погребу с шийкою літ. «К» вартістю 1874 грн., недобудованої службової прибудови літ. «а2» вартістю 1170 грн. з подальшим використанням під сарай/; Ѕ частину паркану №1 вартістю 117 грн., Ѕ частин2 воріт № 2 вартістю 510 грн., Ѕ частину паркану № 3 вартістю 56 грн.; Ѕ частину паркану № 4 вартістю 100 грн.; Ѕ частину паркану № 5 вартістю 48 грн.; Ѕ частину водопроводу № 6 вартістю 319 грн.; Ѕ частину паркану № 7 вартістю 542 грн., замощення 1 – Ѕ частину вартістю 534 грн.
Всього ОСОБА_9 на Ѕ частину домоволодіння виділено майна на суму 24544 грн., що є меншим за потрібне на 51 грн.
Визнано право власності за ОСОБА_10 на Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1 та виділено їй: в житловому будинку літ. «А» кімнату 1-5 пл. 12,6 м2, кімнату 1-6 пл. 15,8 м2, кімнату 1-7 пл. 7,5 м2 и частину кімнати 1-4 всього площею 11,5 м2 загальною площею 39,9 м2 вартістю 14155 грн.; в службовій прибудові літ. «а» частину вітальні 1-2, туалет 1-9 пл. 0,8 м2 загальною площею 6,6 м2 / з подальшим використанням під кухню/, ванну 1-8 пл. 2,3 м2 загальною пл. 8,9 м2 вартістю 2448 грн.; службову прибудову а-1, яка складається з коридору 1-1 пл. 2,9 м2 вартістю 632 грн.; ганок літ. «а-1» вартістю 88 грн., сарай літ. «3» вартістю 578 грн., вбиральню літ. «Д» вартістю 416 грн., сарай літ. «В» вартістю 2043 грн., сарай літ. «Ж» вартістю 642 грн., баню літ. «Б» вартістю 1416 грн.; Ѕ частину паркану № 1 вартістю 117 грн.; Ѕ частину паркану № 2 вартістю 510 грн.; Ѕ частину паркану № 3 вартістю 57 грн.; Ѕ частину паркану № 4 вартістю 100 грн.; Ѕ частину паркану № 5 вартістю 48 грн.; Ѕ частину водопровода № 6 вартістю 320 грн.; Ѕ частину паркану № 7 вартістю 543 грн.; Ѕ частину замощення 1 вартістю 533 грн.
Всього ОСОБА_10 на Ѕ частину домоволодіння виділено майна на суму 24646 грн., що більше потрібного на 51 грн.
Зобов’язано ОСОБА_9 здійснити наступне переобладнання: - убрати існуючу перегородку між кімнатами1-4 и 1-7 та установити нову згідно схематичного плану ЗМБТІ;
в кухні 1-3 встановити перегородку з проектованим дверним отвором, згідно схематичного плану, убрати існуючу перегородку між кухнею 1-3 та вітальнею 1-2 та встановити нову згідно схематичного плану.
в проектованому коридорі пл. 2,0 м2 прибрати котел та газову піч;
в проектованому коридорі пл. 2,0 м2 вирубати вхідних дверний отвір;
прорубати дверний отвір з проектованої кухні пл. 5,0 м2 в проектовану кімнату 1-4 пл. 8,9 м2,
- вихід зробити із кухні 1-3, прорубати дверний отвір в тильній стіні будинку \ дворовий фасад А, можлива прибудова коридору розміром 3,0 х 2,5 м.
Зобов’язано ОСОБА_10 зробити наступні переобладнання: в кухні 1-5 закласти існуючий віконний отвір та встановити новий згідно схематичного плану ЗМБТІ; в проектованій кухні пл.6,6 м2 убрати туалетну кімнату пл.0,8 м2.
ОСОБА_10 в житловому будинку літ «А» використовувати існуючих вихід.
Визначено порядок користування земельною ділянкою, виділено в користування ОСОБА_9: земельну ділянку S4 площею 22 м2 , ділянку S5 площею 123 м2, ділянку S6 площею 455 м2 – всього площею 600 м2, в користування ОСОБА_10 виділено: земельну ділянку S2 площею 102,м2, ділянку S3 площею 498 м2 – всього площею 600 м2. Ділянку S1 площею 176 м2 залишено в загальному користування сторін. Ділянку S7 площею 18 м2 в розділ земельної ділянки не включено.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 подали апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, має місце невідповідність обставин, що мають значення для справи, судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, оскільки вони до участі у справі залучені не були, а даним рішенням порушуються їх права та обов’язки, просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_9 відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 яка діє в особистих інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_9, проводячи поділ житлового будинку АДРЕСА_1 між подружжям ОСОБА_9, та визначаючи порядок користування земельною ділянкою, суд першої інстанції дійшов висновку про те що будинок є власністю подружжя та підлягає поділу у рівних по Ѕ частках кожному, а земельна ділянка підлягає використанню у відповідності до часток у домоволодінні ОСОБА_9.
Однак, колегія суддів з таким висновком суду погодитися не може.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає, при його ухваленні судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим, рішення суду підлягає скасуванню у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Вирішуючи спір та проводячи поділ житлового будинку АДРЕСА_1 між подружжям у рівних по Ѕ частках та визначаючи порядок користування земельною ділянкою, суд першої інстанції проігнорував положення ст. 212 ЦПК України, належним чином не перевірив та не дав оцінки доказам, наданим позивачем, та не переконався чи рішенням суду не порушуються права інших осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, 22 липня 1987 року за договором купівлі-продажу, зареєстрованому у виконкомі Лукашівської сільської ради народних депутатів Запорізького району Запорізької області ОСОБА_9 придбав у ОСОБА_12 Ѕ частину житлового будинку, що знаходиться у с. Володимирівка Запорізького району Запорізької області та розташований на присадибній земельній ділянці розміром 0.10 га (а.с.25).
Відповідно акту, складеному депутатами Володимирської сільської ради народних депутатів від 25.12.1987 року, будинок, що розташований по АДРЕСА_2 не підлягав капітальному ремонту, а тому приказом № 47 директора радгоспу «Дніпрогес» від 20.01.1988 року, та рішенням виконкому Володимирської сільської ради народних депутатів Запорізького району Запорізької області № 4 від 21.01.1988 року, ОСОБА_9 надано дозвіл на будівництво нового будинку на відведеній йому земельній ділянці 0,10 га в АДРЕСА_2 (а.с.5-7).
Однак, будь-які правовстановлюючі документи на житловий будинок АДРЕСА_2 в матеріалах справи відсутні. Проводячи поділ житлового будинку АДРЕСА_1, суд першої інстанції в порушення вимог ст. 212 ЦПК України не повно та не всебічно оцінив надані позивачем докази .
Як зазначають апелянти, вони є співвласниками житлового будинку № 6, що розташований по АДРЕСА_1 та їм належить 37/50 часток житлового будинку, а ОСОБА_9 належить 13/50 часток. Земельна ділянка знаходиться у загальному користуванні та порядок користування нею ніколи не встановлювався.
Таким чином, колегія суддів вважає, що провівши поділ житлового будинку між подружжям ОСОБА_9 та визначивши порядок користування земельною ділянкою у рівних частках між ними, без залучення співвласників житлового будинку та землекористувачів Олексіїївих, суд першої інстанції порушив їх права та обов’язки, а тому рішення суду не можна визнати законним та обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задовольнити.
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 25 серпня 2004 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про поділ житлового будинку, господарських споруд та визначення порядку користування земельною ділянкою відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: