АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-491/2011 р. Головуючий у 1-й інстанції: Степаненко Ю.А.
Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2011 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Савченко О.В.,
суддів: Кочеткової І.В.,
Стрелець Л.Г.,
при секретарі Мосіній О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 19 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, редакції газети «Нова Таврія» в особі головного редактора ОСОБА_5 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА :
У березні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищевказаним позовом.
Зазначав, що як депутат Запорізької обласної ради, член політичної партії НС „НУ” займав активну життєву позицію, непримиримо боровся з корупцією та злочинністю.
18.03.2009 року в районній газеті „Нова Таврія” під авторством депутата районної ради ОСОБА_4 було опубліковано статтю „ІНФОРМАЦІЯ_1”.
В статті йшлося про результати чергового засідання ради районної організації НС”НУ” , на якому було прийнято рішення про виключення ОСОБА_3 з членів партії у зв’язку з недотриманням статуту.
Зокрема, в публікації зазначено, що його багаточисельні скарги та звинувачення у зловживаннях та корупції так і не знайшли підтвердження у контролюючих органів; що він як депутат обласної ради так і не звітував перед виборцями. Члени партії звинуватили його в незаконному отриманні субсидії, придбанні новенького дорогого легковика, в загрозах зібрати на кожного з присутніх на зборах компромат і передати його у правоохоронні органи.
На думку позивача, все викладене у статті не відповідає дійсності, носить характер відвертого наклепу, паплюжить його політичний імідж, честь і гідність, шкодить авторитету партії.
Посилаючись на зазначені обставини, просив суд зобов’язати депутата Василівської районної ради ОСОБА_4 і редактора газети «Нова Таврія» ОСОБА_5 спростувати відомості, що не відповідають дійсності і порочать його честь, гідність та ділову репутацію, надруковані ними в статті «ІНФОРМАЦІЯ_1» в газеті «Нова Таврія» на тому ж листі та місці газети і тим же шрифтом; стягнути з відповідачів солідарно моральну шкоду в сумі 5000 грн.
Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 19 листопада 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що автор статті не робив тверджень і висновків, а тільки висвітив результати чергового засідання ради районної організації НС”НУ” , на якому було прийнято рішення про виключення ОСОБА_3 з членів партії у зв’язку з недотриманням статуту.
Проаналізувавши статтю, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що у тексті статті відсутні твердження про факти, а є лише оціночні судження членів районної організації „НСНУ” стосовно політичної діяльності ОСОБА_3
Оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб’єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
Висновки суду узгоджуються із зібраними у справі доказами і не суперечать вимогам законодавства.
Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю, а також право кожного на повагу до його гідності (статті 3, 28).
Разом із цим Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (стаття 34 Конституції України).
Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім’ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Згідно зі статтею 47-1 Закону України "Про інформацію" ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Особа звільняється від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно значимою.
Стаття 9 Конституції України передбачає, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною законодавства України.
Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі – Конвенція), ратифікованої Україною, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
За змістом цієї норми свобода слова, преси, як захисника інтересів громадськості, критики представників держави, висловлення своєї думки в процесі обговорення питань, що становлять громадський інтерес, є однією з найважливіших свобод людини.
Втрутитись у процес реалізації цієї норми національна влада може лише у випадках, передбачених частиною другою статті 10 Конвенції, зокрема, якщо це передбачено законом, направлено на захист репутації або прав інших осіб і є необхідним в демократичному суспільстві.
Аналіз зазначеного національного законодавства та статті 10 Конвенції і практики її застосування свідчить про те, що межі свободи вираження думок залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені.
При цьому преса не повинна переступати межу, встановлену з метою захисту репутації інших осіб, але повинна повідомляти інформацію та ідеї з політичних питань, так само, як із питань, що становлять громадський інтерес. Не лише преса має завдання повідомляти таку інформацію, але й громадськість має право її отримувати (рішення Європейського суду з прав людини у справах: "Лінгенс проти Австрії" та "Українська прес-група" проти України").
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" суд розрізняє факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції.
За таких обставин доводи апеляційної скарги, які зводяться до незгоди позивача з оцінкою однопартійцями його політичної діяльності і рішенням про його виключення з членів партії, не являються підставою для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 19 листопада 2010 року у цій справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий :
Судді :