Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 - 75 / 11 Головуючий у 1 інстанції: Білоусова О.М.
Суддя-доповідач: Боєва В.В.
У Х В А Л А
Іменем України
12 січня 2011 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Боєвої В.В.
Суддів: Денисенко Т.С., Коваленко А.І.
При секретарі: Карацюпі О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 жовтня 2010 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку .
В позовній заяві зазначала, що вона з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі Від шлюбу мають малолітню дочку –ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. В теперішній час вони припинили вести спільне господарство та проживати разом. Дочка проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Однак вона не працює та не має можливості утримувати дитину належним чином. Відповідач ухиляється від виконання своїх обов’язків. Добровільно не надає допомоги на утримання дитини. З цих підстав просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в сумі 1500 грн. та на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку в сумі 1500 грн.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 700 грн. щомісячно до досягнення нею повноліття, починаючи стягнення з 03.08.2010 року. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання в сумі 150 грн. щомісячно, до досягнення дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 трирічного віку.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 30% мінімального прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, у задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років відмовити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції вірно посилався на положення статей 180, 181 СК України, якими передбачені обов’язок батьків утримувати дитину, способи виконання цього обов’язку та статті 184 цього Кодексу якою встановлено підстави та порядок визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.
Також судом вірно застосовано приписи статті 84 СК України – щодо права дружини, з якою проживає дитина, на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Основний довід апеляційної скарги ОСОБА_2 полягає в тому, що суд не взяв до уваги, що він працює неповний робочий день, має середньомісячний заробіток 550 грн., а тому спроможний оплачувати аліменти на утримання дитини лише в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а утримувати дружину він не має можливості через своє матеріальне становище.
Дійшовши висновку щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дочки в сумі 700 грн. щомісячно та на користь ОСОБА_3 аліментів на її утримання в сумі 150 грн. щомісячно, до досягнення дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 трирічного віку, суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_2, який працює на посаді директора ТОВ « УльтраНет» неповний робочий день, окрім даного місця роботи з постійним заробітком, фактично має додатковий дохід з ремонту та налагодження комп’ютерів, що ним не заперечувалось в судовому засіданні при розгляді справи в суді першої інстанції.
Вищевикладене також узгоджується з поясненнями відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні судів першої та апеляційної інстанції, оскільки, заперечуючи проти стягнення з нього аліментів на утримання дитини в зазначеному позивачем розмірі, він погоджувався в добровільному порядку надавати матеріальну допомогу дитині в розмірі 1000 грн. – за умов перерахування цих коштів на рахунок дитини в банківській установі.
Доводи апеляційної скарги є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а лише відображують позицію відповідача, висловлену в ході розгляду справи і полягають лише в переоцінці доказів, які належним чином перевірені і оцінені судом першої інстанції і не доводять порушення судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права.
За таких обставин судова колегія вважає, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: